Від кого та як Євросоюз хоче захищати свій бізнес?

У Євросоюзі чинні доволі жорсткі правила надання субсидій бізнесу. Якщо держава-член ЄС планує надати фінансову допомогу якійсь компанії, то їй необхідно звернутися за дозволом до Брюсселя. І лише якщо Єврокомісія вирішить, що така підтримка не порушить вільну конкуренцію, то її можна надати.

Але компанії з ЄС часто скаржаться, що такі правила дають переваги тим фірмам з інших країн, які отримують субсидії від своїх урядів, не зв'язаних жорсткими правилами. Цього тижня Єврокомісія представила своє бачення, що робити в такій ситуації. Як у Брюсселі хочуть захищати європейські компанії і від кого?

За державні гроші не можна буде купувати фірми в ЄС

"Коли ви пускаєте гостей у свій дім, то ви, зрозуміла річ, очікуєте, що вони поводитимуться з вашої власністю, меблями так само дбайливо, як і ви самі. Те саме стосується і єдиного ринку ЄС: ми хочемо, щоб кожна компанія, яка працює в Європі, поважала наші правила", - заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії , котра відповідає за питання цифрової економіки та конкуренції.

Упродовж понад 60 років, додала вона, іноземний бізнес міг купувати компанії в ЄС, використовуючи субсидії, отримані від своїх урядів, а також вигравати тендери завдяки не більш ефективним пропозиціям, а фінансовій підтримці своїх держав.

Для того, аби встановити рівні правила для всіх, Єврокомісія запропонувала проєкт регламенту ЄС, який дозволить їй перевіряти та скасовувати поглинання фірм у Євросоюзі або результати тендерів, якщо це підриває вільну конкуренцію. Регламент ще повинні будуть затвердити Рада ЄС і Європарламент.

Як ЄС протидіятиме недобросовісній конкуренції

Пропозиція Єврокомісії включає три інструменти. Перший з них - захист від поглинань компаній у ЄС з використанням державної допомоги. Якщо виторг у європейської компанії перевищує 500 мільйонів євро, а загальна сума субсидій, отриманих іноземною компанією вища за 50 мільйонів євро, то про намір поглинання необхідно буде повідомити Брюссель. Другий інструмент стосується тендерів. Інформувати про участь у них доведеться, якщо сума контракту перевищує 250 мільйонів євро. В обох випадках Єврокомісія зможе заборонити угоду, якщо вирішить, що та зашкодить конкуренції.

Третій інструмент стосується усіх інших повідомлень або тендерів, які не перевищують поріг інформування. Якщо у Єврокомісії є підозри, то вона за своєю ініціативою зможе почати перевірку. Якщо вона побачить загрозу для вільної конкуренції, то зможе анулювати угоду, змусити продати частину активів або ж заборонити певні дії на європейському ринку.

Китай, Росія та США субсидують свої підприємства

У Єврокомісії наголошують, що її ініціатива не спрямована проти будь-кого конкретно, а правила будуть діяти для компаній з усіх країн світу. Скільки журналісти не намагалися випитати у Вестагер, які саме випадки стали причиною ініціативи, вона відмовлялася називати держави чи компанії.

А втім, якщо уважно вивчити проєкт регламенту та оцінку його наслідків, проведену Єврокомісією, то стає зрозумілим, на кого ініціатива спрямована передусім. У проєкті регламенту вказані суми субсидій, які виділяють своїм фірмам п'ять найбільших торговельних партнерів ЄС. Китай - 520 мільярдів євро, США - 17 мільярдів, Великобританія - 888 мільйонів, Росія - 3,8 мільярда, Швейцарія - 697 мільйонів євро. І це лише цифри, надані урядами цих країн Світовій організації торгівлі. У Єврокомісії говорять про підстави вважати, що ці дані занижені.

В оцінці наслідків пропозиції ідеться про занепокоєння європейськими виробниками через державні субсидії в Росії, Індії, країнах Перської затоки. Зокрема асоціація виробників добрив Fertilizers Europe поскаржилась на те, що РФ і країни Північної Африки встановлюють ціни на газ для своїх виробників нижчими, ніж для експорту. Це, на думку асоціації, призвело до "значного" збільшення частки іноземних підприємств на ринку добрив ЄС. На російські субсидії нарікали також європейські виробники сталі та вантажні авіаперевізники.

У ЄС побоюються поглинання своїх компаній фірмами з Китаю

Але у порівнянні з Китаєм згадки всіх інших країн є не більше, ніж побіжними. Саме КНР передусім непокоїть європейських виробників, чию думку запитувала Єврокомісія. Окрему увагу брюссельські чиновники приділили напівпровідникам. Уряд Китаю нерідко володіє частками у компаніях з виробництва чіпів і або надає їм кошти, наприклад, на будівництво заводів, або виділяє кредити не на ринкових умовах. У Єврокомісії зазначають, що китайські фірми стали активно скуповувати іноземні компанії після 2014 року, коли в КНР створили фонд у розмірі 23 мільярдів доларів для підтримки виробників напівпровідників.

Читайте також: Дефіцит чіпів з Азії викликав кризу в світовому автопромі. І що тепер?

Інший сектор - металургія. Європейські компанії розповіли Єврокомісії, що субсидії Пекіна дозволили китайським виробникам алюмінію не лише експортувати його до ЄС за "невиправдано низькими цінами", але й почати скуповувати виробничі потужності в Євросоюзі.

Пропозиція Єврокомісії віддзеркалює зростання побоювань у ЄС щодо китайської експансії. Велику роль у цьому зіграло поглинання компаніями з КНР німецького виробника промислових роботів Kuka та найбільшого в Греції Пірейського порту.

Читайте також:Скандал довкола "Мотор Січі": КНР тепер активізує шпигунство заради доступу до технологій?

Іншим інструментом забезпечення рівних правил для китайських і європейських компаній мала стати угода між Брюсселем і Пекіном щодо інвестицій. Але, як заявив на пресконференції разом з Вестагер інший заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який відповідає за економіку та торгівлю, ратифікація цієї угоди загальмувалася. Причиною він назвав загальний контекст відносин з КНР, зокрема контрсанкції Пекіна проти євродепутатів. Для ратифікації угоди про інвестиції необхідна зокрема згода Європарламенту.