Дефіцит чіпів з Азії викликав кризу в світовому автопромі

Автобудівник General Motors до середини травня знизив виробництво на двох заводах у США й Канаді, компанія Hyundai на початку квітня на тиждень зупиняла своє головне підприємство в Південній Кореї, у Toyota в березні не працювали конвеєри в Чехії, а у Ford - у лютому в Німеччині, Volkswagen не зміг випустити торік на різних континентах близько 100 тисяч автомобілів...

Автопром конкурує за чіпи з IT-індустрією і побутовою електронікою

Світовий автопром пробуксовує і зазнає збитків, зіткнувшись з глобальною проблемою, але тепер, на відміну від минулої весни й першої хвилі пандемії, це зовсім не низький попит: з ним зараз якраз усе добре. Виробничі потужності галузі вимушено простоюють через те, що періодично бракує комплектуючих, а саме - мікрочіпів, і це тепер надовго. Німецька консалтингова компанія Roland Berger попередила 13 квітня, що "дефіцит напівпровідників відчуватиметься ще тривалий час після 2021 року".

Основне пояснення того, що відбувається звучить для розпещеної увагою автомобільної промисловості вкрай прикро: вона виявилася для виробників мікрочіпів, особливо азіатських, менш важливим клієнтом, ніж компанії, що випускають інформаційно-комунікаційну техніку й побутову електроніку. Величезний глобальний попит на таку продукцію за умов пандемії та масового переходу на віддалену роботу й навчання ще більше зріс, а тому виробники чіпів зосередилися на обслуговуванні замовників, що випускають комп'ютери, смартфони, телевізори, ігрові приставки і всілякі інші гаджети.

Читайте також: Модель майбутнього: електроніку не купляти, а орендувати

Пожежі на двох заводах мікроелектроніки в Японії та морози в США

Певною мірою їх підштовхнули до цього й самі автобудівники, які через локдаун надовго зупинили минулої весни виробництво. Це порушило сформовані ланцюжки постачань, а їхньому швидкому відновленню частково на перешкоді стали надто песимістичні оцінки перспектив автомобільної галузі. Виробники чіпів виявилися просто не готовими до такого швидкого відновлення попиту з боку автобудівників і не заклали його в свої виробничі плани. Ситуацію додатково посилили дві пожежі в Японії. В кінці жовтня торік у компанії Asahi Kasei Microsystems (AKM) майже повністю згоріла фабрика, що випускає аудіочіп, у тому числі для автомобільних навігаторів. На її відновлення може піти цілий рік.

А місяць тому, 19 березня, спалахнуло полум'я на одному з тих заводів компанії Renesas, які спеціалізуються саме на чіпах для автомобілів. І хоча пожежа знищила відносно невелику частину підприємства, йому довелося як мінімум на місяць повністю зупинити виробництво.

До того ж в лютому аномальні морози і штормовий вітер частково паралізували енергопостачання в американському штаті Техас, де завдяки низьким податкам зосереджена велика кількість підприємств мікроелектроніки. Через брак електроенергії їм тимчасово довелося призупинити виробництво. У місті Остіні зупинились, серед інших, завод південнокорейського гіганта Samsung і дві фабрики нідерландської компанії NXP - одного з найбільших в світі постачальників чіпів для автопрому.

Читайте також: Пандемія COVID-19: у ЄС суттєво скоротився продаж автомобілів

Електромобілі та автономне керування різко збільшать попит на чіпи

Однак дефіцит на ринку викликаний не тільки тимчасовими труднощами і перебоями, а пов'язаний і з фундаментальною причиною - потребою світового автопрому в чіпах, яка стрімко зростає, переконані експерти Roland Berger. Вони підрахували, що вже зараз в автомобілі преміум-класу з двигуном внутрішнього згоряння встановлені напівпровідники на 3 тисячі доларів.

З переходом на випуск електромобілів і розвитком автоматизованого і автономного керування, напівпровідників потрібно дедалі більше й більше. Прогноз Roland Berger: до 2025 року сумарна вартість використовуваних у напівавтономному електромобілі чіпів становитиме понад 7 тисяч доларів. Інший прогноз компанії: в світовій мікроелектроніці прискориться процес концентрації виробництва, і великі компанії ще більше посилять свої ринкові позиції. А найбільші виробники мікрочіпів розташовані в Азії, причому не тільки в Південній Кореї, Японії і Тайвані, а й у комуністичному Китаї. Це серйозно турбує президента США Джо Байдена. Настільки серйозно, що 12 квітня він провів у Білому домі в режимі відеоконференції нараду, присвячену глобальному дефіциту напівпровідників, на яку запросив два десятки керівників провідних американських корпорацій у галузі інформаційних технологій, мікроелектроніки та автомобілебудування.

Читайте також: Що спільного в електромобілів та дитячої праці?

Як Джо Байден збирається розвивати напівпровідникову промисловість

Таким чином, тема чіпів стає частиною широкомасштабної стратегії нової американської адміністрації з модернізації економіки США з метою виграти технологічне змагання з Китаєм, констатує німецька економічна газета Handelsblatt. Боротьбу з нинішнім дефіцитом, зазначає видання, американський президент має намір вести на чотирьох напрямках. Це, по-перше, протекціоністські заходи. Ще в лютому Байден розпорядився до кінця травня перевірити наявні трансконтинентальні ланцюжки постачань у ключових галузях економіки США, в тому числі в мікроелектроніці. Не виключено, пише Handelsblatt, що Вашингтон запровадить згодом нові загороджувальні імпортні мита.

Другий напрямок - інвестиції. За даними газети, Вашингтон може виділити до 50 мільярдів доларів на підтримку американських виробників чіпів і наукових досліджень у галузі напівпровідників, що має сприяти численним приватним капіталовкладенням у галузь. По-третє, Байден докладе дипломатичних зусиль для формування міжнародних альянсів. Так, вже готується американсько-японська угода про співпрацю в галузі мікроелектроніки. Четвертим напрямком Handelsblatt вважає цілеспрямоване залучення уваги американської громадськості до загрози технологічного відставання США. Адже якщо в 1990 році, за даними Національної асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), на Сполучені Штати припадало 37 відсотків світових потужностей з виробництва чіпів, то тепер ця частка знизилася до 12 відсотків.

Широка громадська підтримка потрібна Байдену, зокрема, для того, щоб зломити в Конгресі опір супротивників своєї дорогої промислової політики.

Читайте також: Що ховається за новою китайською стратегією "Подвійної циркуляції"?

Мікроелектроніка в Євросоюзі: потенціал є

"Байден подає правильні сигнали", зазначає Handelsblatt і доходить висновку, що плани президента США "змушують діяти не тільки Китай, але, в першу чергу, європейців". Адже якщо вже Америка перейнялася своєю залежністю від азійських постачальників чіпів, то що тоді говорити про Європу.

Відставання цілком ще можна надолужити, про що свідчать успіхи Німеччини і низки інших країн Євросоюзу в галузі виробництва акумуляторних батарей. Лише кілька років тому здавалося, що європейці в цій сфері безнадійно відстали і надалі будуть приречені імпортувати найважливіший елемент електромобілів з Азії та Америки. Проте завдяки скоординованим зусиллям ЄС ситуація почала швидко виправлятися. Можна виходити з того, що нинішній гострий дефіцит чіпів, що боляче вдарив по одній з ключових галузей європейської промисловості - автомобілебудуванню, а також бум електромобілів, що набирає силу, і приклад нинішньої модернізаційної стратегії США, підштовхнуть і країни Євросоюзу до цілеспрямованого стимулювання подальшого розвитку мікроелектроніки. Тим більше, що потенціал для цього є.

Читайте також: Як Східна Німеччина перетворюється на електромобільний центр Європи

Silicon Saxony: "Кремнієва долина" в Дрездені

У Німеччині, наприклад, вже сформувався цілий регіон, який за аналогією з каліфорнійської Кремнієвою долиною називають Silicon Saxony - Кремнієва Саксонія. Йдеться про Дрезден і його околиці. Тут ще за часів НДР перебував комбінат Robotron - один з найбільших у соціалістичному таборі виробників обчислювальної техніки з десятками тисяч кваліфікованих працівників, були закладені традиції підготовки наукових кадрів у цій сфері.

Тому після возз'єднання Німеччини в 1990 році сюди з різних країн потягнулися інвестори з галузі мікроелектроніки: найбільший німецький виробник чіпів Infineon, американський гігант галузі Intel, вже згадана нідерландська компанія NXP, корпорація з США Applied Materials, що випускає обладнання для виробництва напівпровідників. Навколо великих заводів сформувалася ціла екосистема зі середніх і малих фірм - в цілому близько 2300 підприємств з понад 65 тисячами робочих місць, повідомляє галузеве промислове об'єднання Siliconhome Saxony.

Останні новини зі саксонського кластера мікроелектроніки такі. Американський виробник напівпровідників Globalfoundries оголосив про намір через глобальний дефіцит чіпів розширити три своїх заводи, в тому числі підприємство в Дрездені. В подвоєння його потужностей буде вкладено близько 400 мільйонів євро. А німецький концерн Bosch повідомив, що завершує найбільший інвестиційний проєкт у 130-річній історії фірми і в червні офіційно відкриє в Дрездені свій новий завод. Підприємство, в яке було вкладено близько 1 мільярда євро, випускатиме чіпи для електричних і гібридних автомобілів.