Українські АЕС під прицілом РФ? Які можуть бути наслідки
27 вересня 2024 р.Президент України Володимир Зеленський під час виступу на засіданні Ради безпеки ООН цього тижня заявив, що Росія готується атакувати три українські атомні електростанції (АЕС) - Рівненську, Південноукраїнську та Хмельницьку. "У нас є ця інформація, у нас є докази. Якщо Росія готова піти так далеко, це означає, що жодні цінності для Москви не мають значення", - наголосив глава держави. Раніше Зеленський заявив, що Росія за допомогою китайських супутників фотографувала українські АЕС.
При цьому Запорізька атомна електростанція окупована російськими військовими ще від самого початку широкомасштабного вторгнення в 2022 році. Відтоді мали місце численні інциденти на самій станції чи поряд нею. Україна і Росія закидають одне одному відповідальність за створення загроз для безпеки станції.
Наскільки захищені ті ядерні об'єкти, які контролює Україна, та до яких наслідків може призвести їхній обстріл - в інтерв'ю DW з начальником відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитром Гуменюком.
DW: Пане Гуменюк, згідно заяв української влади, росіяни планують удари по АЕС. Як уточнив глава МЗС України Андрій Сибіга з посиланням на дані української розвідки, зокрема, ідеться про відкриті розподільчі пристрої АЕС і підстанції передачі, які є критичними для безпечної роботи атомної енергетики. До яких наслідків може призвести удари по цих об'єктах?
Дмитро Гуменюк: Перш за все, це буде великий прецедент удару по обладнанню, яке безпосередньо впливає на роботу атомних станцій. Це буде ще одне підтвердження російського ядерного тероризму після Запорізької та дослідницької ядерної підкритичної установки "Джерело нейтронів" у Харкові (Україна звинувачує РФ у розміщенні зброї та військових на ЗАЕС та ударах по Харкову, внаслідок яких пошкоджено будівлю, де розміщено установку. - Ред.). І на цей прецедент повинна буде реагувати світова спільнота. Також варто наголосити, що пошкодження розподільчих пристроїв призведе до зменшення генерації і відключення споживачів з усіма гуманітарними наслідками.
А головний наслідок - це безпосередньо загроза ядерному реактору. Коли станція працює нормально, в режимі генерації електроенергії в енергосистему України, ядерне паливо охолоджується за рахунок цієї електрики. У разі пошкодження відкритого розподільчого пристрою не буде з'єднання АЕС з енергосистемою України і потрібно буде забезпечувати системи безпеки електроенергією від дизельних генераторів, які є на кожному енергеблоці. В такому разі відбудеться зупин реактора. Схожа ситуація була на Запорізькій станції в 2022 році, коли було пошкоджено лінії під'єднання ЗАЕС до енергосистеми України. На щастя, тоді вдалося уникнути аварії.
Але енергоблоки не розраховані на швидке включення та виключення, це не проєктний режим експлуатації. Тому при повторному запуску можуть бути якісь відмови в обладнанні.
Але навіть в цій ситуації загрози аварії і викиду радіації немає?
Якщо на енергеблоці не буде додаткових пошкоджень і буде забезпечено електроживлення, а воно може бути забезпечено як за рахунок роботи одного енергеблока на низькому рівні потужності, так і за рахунок роботи дизельних генераторів, то радіаційної аварії виникнути не повинно.
Аварії можуть виникнути, якщо будуть якісь додаткові фактори. Наприклад, повна втрата електроживлення, тоді може статися щось на кшталт аварії на японській атомній електростанції "Фукусіма-1" у 2011 році. Тоді внаслідок відсутності електроенергії (через цунамі. - Ред.) википіла вода в реакторі і поплавилося ядерне паливо.
Читайте також: Десять років потому: як живуть люди у Фукусімі
Якщо не буде електроживлення станції, то скільки часу є, щоб запобігти аварії?
Часу доволі мало. Тим паче, якщо персонал нічого не робитиме, це декілька годин. Повторення Чорнобиля не буде. Там був безкорпусний реактор, і тому внаслідок парового вибух радіоактивний графіт розкидало на велику відстань. На "Фукусімі" реактор був у корпусі, тому ядерне паливо було локалізовано в приміщеннях, де стоять реактори.
Нині в Україні інші типи реакторів, ніж на Чорнобилі і "Фукусімі". Вони більш надійні, зокрема є корпус, де утримується ядерне паливо, є захисна залізобетонна оболонка товщиною приблизно метр, в якій стоїть реактор.
Якщо все ж таки станеться аварія на АЕС в Україні, то на яку відстань може викинути радіоактивні речовини?
Викид від Чорнобиля відчули навіть шведи, а радіоактивні стоки від "Фукусіми" пішли в океан. В Україні ймовірний масштаб забруднення залежить від кількох факторів, зокрема, кількості пошкоджених енергоблоків, вітру, дощу. Забруднення може бути лише на майданчику, на якому розташовані реактори, а може зачепити й інші країни Європи.
А наскільки захищені енергоблоки на українських АЕС від ракет?
Вони не проєктувалися на випадок військових дій, але всі розуміли, що це ядерна енергетика і радіація несе небезпеку. Тому енергоблоки будували, щоб вони могли витримати землетруси, торнадо, підтоплення, вітри, сніг. Будівля, в якій розташовано реактор, має витримати навіть падіння легких літаків. Крім того, після аварії на "Фукусімі" Україна доволі багато впровадила додаткових систем, які не були передбачені в проєктах реакторів. Зокрема, додаткові мобільні дизельні генератори, додаткові насосні установки, які дозволяють охолоджувати паливо в умовах втрати електроживлення. Тому, якщо не буде цілеспрямованого бажання розвалити реактори, то вони є доволі надійними і захищеними.
А чи можна, на вашу думку, захистити розподільчі станції?
Розподільча станція - це доволі велика територія, приблизно гектар. На ній розташовані трансформатори та інше обладнання, яке з'єднує атомну станцію з енергосистемою України.
На мою думку, надійно захистити це доволі важко. Можна реалізовувати якісь локальні заходи, але найкращий захист відкритого розподільчого пристрою - це система ППО Patriotі дві зенітні установки Gepard поряд.