Українська "формула миру": про що йдеться
23 лютого 2023 р.Напередодні річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну російська агресія - топтема обговорень на багатьох міжнародних майданчиках. 23 лютого представники 193-х країн-членів ООН розглянуть резолюцію, висунуту Києвом, про шляхи та принципи досягнення миру в Україні. Вона базується на представлених восени 10-ти пунктах "формули миру"президента України Володимира Зеленського, однак, за даними ЗМІ, є більш широкою та менш детальною. DW - про те, як у Києві бачать завершення війни.
Розширений мирний план Зеленський представив на саміті Великої двадцятки (G20) у листопаді. Тоді український лідер зазначив, що прагне, аби "ця агресивна російська війна закінчилася справедливо й на основі Статуту ООН і міжнародного права, а не "абияк".
"Не варто пропонувати Україні компроміси із совістю, суверенітетом, територією та незалежністю. Ми поважаємо правила, і ми - люди слова. Україна завжди була лідером миротворчих зусиль, і світ це бачив. І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями", - наголосив Зеленський.
Читайте також: Війна РФ проти України: коли чекати на мир?
Радіаційна та ядерна безпека
Перший пункт мирного плану України передбачає виведення з території Запорізької АЕС російських військ, передачу станції під контроль МАГАТЕ та українського персоналу, а також відновлення підключення ЗАЕС до української енергомережі.
"Росія може вже завтра розпочати демілітаризацію Запорізької АЕС, якщо справді готова відновити порушену нею радіаційну безпеку. Те саме стосується божевільних погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські посадовці", - зауважив український лідер на засіданні G20.
На думку Зеленського, змусити РФ відмовитися ядерного шантажу можна на основі Будапештського меморандуму і відповідних можливостей держав-підписантів.
Крім того, Україна пропонує МАГАТЕ здійснювати постійний моніторинг чотирьох діючих українських атомних електростанцій та законсервованої Чорнобильської АЕС.
Читайте також: Вчені пояснюють: що сталося б у разі застосування ядерної зброї в Україні
Продовольча безпека
У межах другого пункту плану Київ пропонує зробити "зернову угоду", укладену за посередництва ООН і Туреччини, постійною, незалежно від подальшого розвитку війни. Також Україна прагне розширити її на порти Миколаєва та "Ольвія", що забезпечить нарощення експорту зерна на додаткові мільйони тонн щомісяця.
Крім того, Зеленський закликає країни G20 приєднатися до ініціативи Києва Grain From Ukraine з допомоги продовольством найбіднішим державам, адже "право на їжу - це фундаментальне право кожної людини у світі".
Енергетична безпека
На тлі російських атак на українські об'єкти енергетичної інфраструктури Київ хоче отримати системи протиповітряної оборони та пропонує ООН направити експертів на українські енергооб'єкти, аби дослідити обсяг завданої шкоди.
Також у Києві домагаються запровадження обмежень ціни на російські енергоресурси, щоб "експорт не був вищим за собівартість".
Як зауважив Зеленський під час виступу на зустрічі G20, енергетичний терор РФ спрямований, зокрема, на унеможливлення експорту Україною електрики сусіднім країнам, що "могло б значно допомогти їм стабілізувати енергетичну ситуацію та зменшити ціни для споживачів". "Це чесно. Якщо забираєш ти, світ має право забрати в тебе", - вважає український лідер.
Звільнення всіх полонених і депортованих
Четвертий пункт плану Києва передбачає обмін полоненими за формулою "всіх на всіх", а також повернення всіх депортованих до РФ дітей та дорослих. Станом на 23 лютого, за даними Національного інформаційного бюро, в Росію вивезли 16,2 тисячі українських дітей. Водночас у РФ повідомляють про імовірну депортацію 738 тисяч неповнолітніх з України.
Відновлення територіальної цілісності України та світового порядку
Про відновлення сили міжнародного права без компромісів з агресором ідеться у п'ятій пропозиції Києва на шляху до миру. Як зауважив Володимир Зеленський, розв'язавши війну, Росія порушила другу статтю Статуту ООН - про суверенну рівність усіх держав-членів організації та прихильність мирному розв'язанню суперечок.
"Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в межах відповідних резолюцій Генеральної асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів", - наголосив президент України.
Виведення російських військ і припинення бойових дій
Відновлення територіальної цілісності України неможливе без виведення російських військ з її території. За його словами, лише після відновлення контролю України над усіма ділянками державного кордону з Росією, включно з Донбасом та Кримом, настане реальне й повне припинення бойових дій.
Читайте також: Данілов: ми повернемо собі кордони 1991-го року
Справедливість
Після побачених воєнних злочинів росіян на деокупованих територіях Київщини, Харківщини та Херсонщини Київ закликає світ створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України та міжнародний механізм для відшкодування всіх збитків, завданих війною. Зробити це Володимир Зеленський пропонує за рахунок російських активів, бо "саме агресор повинен зробити все, щоб відновити порушену ним справедливість".
Негайний захист природи
Ще одним злочином російської агресії в Україні у Києві вважають екоцид - масове знищення рослинного та тваринного світу. Як розповів український лідер, внаслідок війни мільйони гектарів лісу спалено обстрілами, майже 200 тисяч гектарів землі забруднено мінами й снарядами, десятки вугільних шахт затоплено, а тисячі гектарів ґрунту забруднено шкідливими речовинами. Росія має відшкодувати всі завдані неї збитки, наголошують у Києві.
"Маємо знайти і спільні відповіді на всі екологічні загрози, створені війною. Без цього не буде повернення до нормального, стабільного життя, і відлуння війни ще довго зберігатиметься - у вибухах мін, які забиратимуть життя дітей і дорослих, у забрудненні води, ґрунтів та атмосфери", - закликав Зеленський. Як перший крок, Київ пропонує створити платформу для оцінки збитків довкіллю від війни.
Недопущення ескалації
Наразі Україна не є членом будь-якого з безпекових альянсів, що, на думку Зеленського, зокрема, уможливило початок повномасштабного вторгнення РФ. Аби нівелювати ризики подальшої ескалації, Київ потребує дієвих гарантій безпеки, викладених в "Київському безпековому договорі", який представив Офіс президента у вересні 2022 року у співпраці з ексгенсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.
Серед безпекових рекомендацій - превентивні військові, фінансові, інфраструктурні, технічні та інформаційні заходи з уникнення нової агресії, а також невідкладні дії країн-гарантів у разі нових загроз суверенітету і територіальній цілісності держави, які діятимуть до приєднання України до НАТО. Київ закликає до їх підписання.
Фіксація закінчення війни
Наостанок після реалізації всіх антивоєнних кроків Київ прагне підписати договір, що зафіксує завершення агресії. Цьому можуть сприяти різні держави, які готові взяти на себе лідерство у тому чи іншому рішенні та стати "співтворцями миру".
Мирний план України вже підтримали держави-члени Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Туреччина та Великобританія, натомість у Москві заявили, що не готові до таких умов.
Читайте також: Чи можна змусити Росію сплачувати репарації Україні?