Що сталося б у разі застосування ядерної зброї в Україні

Говорячи про війну РФ проти України та пов'язані із цим ядерні ризики, окрім потенційної аварії на українській АЕС, експерти розглядають і ще один сценарій - цілеспрямоване застосування ядерної зброї.

Для оцінок короткострокових та довготривалих наслідків для здоров'я населення виходити можна з єдиного донині прецеденту застосування ядерної зброї - бомбардування Хіросіми та Нагасакі в 1945 році. Спираючись на цей досвід, фахівці оцінили, що може статися, якщо ядерну зброю застосували б за нинішніх умов.

Читайте також: МАГАТЕ зафіксувало "потужні вибухи" біля ЗАЕС: пошкоджено об'єкти станції

Радіоактивні опади: все залежить від типу бомби

Після скидання атомної бомби починається так званий Fallout - ядерні опади. Вони складаються головно з небезпечного для здоров'я радіоактивного пилу. Наскільки потужними вони будуть - передбачити важко, адже все залежить від того, як і де буде використано ядерну бомбу.

"Заряд, який вибухає на великій висоті, має інший ефект, ніж той, що вибухає на землі або в землі", - пояснює старший науковий співробітник Програми глобальної безпеки Союзу небайдужих вчених (UCS) Ділан Сполдінг. "Останній варіант викликає особливе занепокоєння, адже відбувається радіоактивне зараження ґрунту". У випадку ж вибуху в повітрі радіоактивні опади матимуть не настільки тривожні наслідки, зазначає експерт.

Сполдінг нагадує, що слід розрізняти види ядерної зброї для різних стратегічних завдань. Вибух бомби в повітрі може вбити одночасно багато людей та має менший довгостроковий радіаційний вплив на населення та довкілля. Тоді як детонація ядерної зброї поблизу поверхні землі, навпаки, може не тільки вбити багато людей одночасно, але й забруднити довкілля та продовольство на роки вперед.

Це показують наслідки бомбардування США Хіросіми та Нагасакі, а також аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року в Україні. Так, у ​​Нагасакі радіоактивні опади протягом наступних місяців спричинили смерть 60-80 тисяч людей, у ​​Хіросімі загинуло 70-135 тисяч осіб. І це попри те, що радіоактивні викиди в Японії були в 40 разів менші, ніж ті, які спричинила аварія на Чорнобильській АЕС.

Сьогодні люди знову можуть безпечно жити в Нагасакі та Хіросімі, не маючи страху перед тривалими наслідками радіоактивного забруднення. Натомість довкола Чорнобильської АЕС досі існує непридатна для проживання людей Зона відчуження, де місцями висока радіація.

Серед інших наслідків бомбардування 1945 року - надзвичайно високе зростання кількості випадків лейкемії серед мешканців цих територій, особливо серед дітей. Фіксували, хоча й меншою мірою, зростання й інших форм ракових захворювань.

Деякі дослідження японських вчених демонстрували і вплив радіації на дітей, які на момент вибуху бомб, ще були в утробі матері. Вони мали меншу окружність голови, росли повільніше або мали вади у розумовому розвитку. Натомість інше дослідження показало, що діти, які були зачаті вже після бомбардувань, подібних симптомів не мали.

Читайте також: Вчені визнають: спрогнозувати наслідки чорнобильської катастрофи досі неможливо

Сучасна ядерна зброя потенційно навіть більш смертоносна

Фахівці розрізняють між тактичною і стратегічною ядерною зброєю. Тактична - призначена для ураження на близьких відстанях для перемоги у битвах. Стратегічна натомість може долати великі відстані та дозволяти виграти всю воєнну кампанію. Бомби, використані в Хіросімі та Нагасакі, вважали стратегічною зброєю - такою, з якою можна виграти у війні, а не лише в окремих битвах.

Проте Сполдінг каже, що за останні десятиліття ядерна зброя значно вдосконалилася. Настільки, що деякі зі сучасних тактичних ядерних озброєнь можуть бути потужнішими за стратегічні, які використовувалися наприкінці Другої світової війни. "Багато видів зброї в сучасних ядерних арсеналах є набагато потужнішими, ніж ті, що використовувалися в Хіросімі та Нагасакі, - каже Сполдінг. - Вони мають у 80 разів більшу вибухову силу".

Тому на бомбардування Нагасакі та Хіросіми можна лише з натяжкою орієнтуватися для розуміння того, що може статися сьогодні. Але дещо вони все ж можуть підказати.

Читайте також: Ядерні погрози Путіна - блеф чи реальна загроза?

Продовольчий дефіцит може поставити під загрозу мільярди людей

Вже нині існують спроби змоделювати, як можуть виглядати радіоактивні опади у випадку сучасного ядерного удару. З цією метою історик науки та дослідник ядерної зброї з Технологічного інституту Стівенса в Нью-Джерсі Алекс Веллерстайн розробив вебсайт під назвою Nukemap. Він зіставляє опади від бомб, що детонують у повітрі, з тими, які вибухають на землі.

У серпні 2022 року в журналі Nature Food було опубліковано дослідження на цю тему. Його автори спробували спрогнозувати, що станеться з довкіллям, людьми і глобальними ланцюгами постачання продовольства, якщо Росія і США розпочнуть тижневу ядерну війну зі застосуванням стратегічної ядерної зброї.

Автори дослідження підрахували, що застосування самої зброї обернеться 360 мільйонами жертв. Крім того, після такої ядерної війни понад п'ять мільярдів людей - це приблизно 60 відсотків населення світу - померли б від голоду протягом двох років. Перебої в постачанні продовольства будуть спричинені величезною кількістю сажі в атмосфері від пожеж, які виникнуть унаслідок вибухів.

Дослідники також спробували змоделювати, як виглядало б руйнування за інших сценаріїв. За приклад вони взяли теоретичну тижневу ядерну війну між Індією та Пакистаном у 2025 році. Хоча ці південноазіатські сусіди мають набагато менше ядерної зброї, ніж США та Росія, автори все ж прогнозують близько 164 мільйонів смертей. Крім того, протягом двох років понад 2,5 мільярда людей помруть від голоду.

Читайте також: Росія лякає світ. Експерти - про ядерну загрозу Путіна

Якщо почати, вже не зупинити

Професор студій довкілля Ратгерського університету в США Алан Робок був одним із авторів згаданого дослідження у журналі Nature Food. У попередніх дослідженнях Робок підрахував, що бомбардування Хіросіми та Нагасакі спричинило вивільнення близько 500 тисяч тонн диму й сажі. В останньому дослідженні він та його колеги підрахували, що американсько-російський сценарій ядерного протистояння спричинить близько 150 мільйонів тонн димових викидів, а індійсько-пакистанський сценарій - від 16 до 47 мільйонів тонн.

Робок каже, що прогнози у дослідженні робилися на основі впливів стратегічної ядерної зброї. "Будь-яке використання ядерної зброї може перерости в масштабну ядерну війну між НАТО і Росією і спровокує ядерну зиму", - застерігає Робок. Експерти вживають цей термін, оскільки використання ядерних озброєнь може затемнити й охолодити земну атмосферу. "Не так багато способів зупинити ядерну війну, коли вона вже почалася, - вважає Робок. - Підштовхнути тих, хто віддає накази використати наявну у них зброю, можуть паніка, страх, непорозуміння та дезінформація".