Україна та Польща обмінялися списками місць для ексгумації

Київ і Варшава обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків жертв взаємних історичних конфліктів. Про це в суботу, 11 січня, пише польське інформагентство PAP із посиланням на заступника міністра культури України з питань євроінтеграції Андрія Наджоса, який також очолює з українського боку робочу групу двох країн "із врегулювання проблемних питань в історичній сфері".

За його словами, Київ отримав від польської сторони запити на проведення робіт на своїй території, а польська сторона - від України на проведення робіт на її території.

"Ми позитивно налаштовані на отримання хороших рішень, які задовольнять польське суспільство і українське суспільство, - сказав він. - Ми розуміємо (...), що питання історичної пам'яті є важливими для польського суспільства, і ми не хочемо це політизувати. (...) Тому за домовленістю лідерів двох країн (...) розпочали роботу двосторонні групи".

За словами іншого неназваного посадовця з України, йдеться про дозвіл на пошук останків на місці масоваго поховання поляків, яке виявили у 2023 році. Він не його назвав розташування, проте у 2023 році тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відвідував село Пужники на Тернопільщині, де польські та українські фахівці знайшли поховання, куди в 1945 році були складені тіла вбитих селян. 

Водночас питання відновлення надгробної плити з іменами бійців Української повстанської армії на горі Монастир у Польщі залишається відкритим, додав співрозмовник. Про пошкодження надгробка стало відомо у 2020 році.

Дозволи на доступ видаватимуть поступово 

За словами українського чиновника, про допуск польських експертів у всі місця поховань поки що не йдеться. "Є українське законодавство, згідно з яким дозволи видаються і будуть видаватися на проведення робіт на конкретних об'єктах після розгляду належним чином оформлених, необхідних документів компаніями, які мають право на проведення відповідних робіт", - цитує РАР свого співрозмовника.

Сибіга: Співпраця Польщі та України щодо історії - удар по Москві

Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Київ і Варшава досягли нового кроку у вирішенні питання про ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Однак польський лідер не навів подробиць домовленостей.

Висловлювання Туска прокоментував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, такі домовленості країн - знак того, що Київ і Варшава "поважають один одного і разом дають відсіч російському імперіалізму". "Будь-яка угода у відносинах України і Польщі - це удар по Москві", - заявив глава українського МЗС на своїй сторінці в соцмережі X.

Волинська трагедія

Волинська трагедія залишається надзвичайною чутливою темою українсько-польських взаємин.

У 1943 році етнічним конфліктом були охоплені Галичина, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну. У ньому загинули десятки тисяч поляків та українців. Історики обох країни досі суттєво розходяться в оцінках кількості жертв, називаються цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків та 15-25 тисяч загиблих українців.

У 2018 році у Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів", на що критично відреагував офіційний Київ. Проблемними моментами є й вандалізм щодо українських пам'ятників на території Польщі та проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України, які додатково ускладнилися повномасштабною війною.

Читайте також: Україна дозволить полякам шукати жертв Волинської трагедії на Рівненщині

Ультиматум Україні?

Польський сейм 2016 року ухвалив резолюцію про визнання Волинських масових вбивств геноцидом, депутати також постановили вважати 11 липня днем пам'яті жертв тих подій. Влітку 2024 року польські депутати ухвалили постанову до 81-ї річниці трагедії, в якій вкотре назвали її "злочином геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами". 

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Україні мають висунути ультиматум: жодного вступу в Європейський Союз без вирішення історичної суперечки навколо Волинської трагедії.

У вересні польські ЗМІ повідомили, що міністерство закордонних справ Польщі розглядає варіант використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на неї задля вирішення питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Водночас президент Польщі Анджей Дуда розкритикував риторику Косіняка-Камиша та заявив, що будь-хто, хто ставить питання таким чином, "іде в руслі політики Путіна". 

У Києві натомість неодноразово вказували на готовність до діалогу щодо суперечливих історичних питань. 

Читайте також: Дозвіл Києва на ексгумацію жертв Волинської трагедії: погляд з Варшави