Волинська трагедія: суперечка через незагоєні історичні рани

Попри зусилля Києва та Варшави в питанні примирення Волинська трагедія все ще залишається однією з найбільш чутливих та дискусійних тем в українсько-польських відносинах. Свідченням цьому стали заяви, які нещодавно пролунали з обох боків.

Речник міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна закликав президента Володимира Зеленського попросити вибачення у поляків від імені України. Про це йдеться на польському порталі Onet. "Ніколи не буде вдалого часу, щоб говорити про це. Це треба нарешті сказати собі, бо досі лунають заклики, що заради польсько-українських відносин варто менше говорити про Волинь", - сказав Лукаш Ясіна.

За кілька днів до цієї заяви в ефірі телеканалу Polsat News глава польського уряду Матеуш Моравецький повідомив, що під час його розмови з президентом України йшлося і про Волинську трагедію. "Ми говорили про ексгумації (польських жертв Української повстанської армії - Ред.). Ми вимагаємо права виконати ці роботи якомога швидше, ми хочемо, щоб це відбулося в травні-червні. Сподіваюся, що цього разу українська сторона дотримається свого слова", - сказав тоді Моравецький.

Війна РФ в Україні впливає на пошукові роботи та ексгумацію

У Києві такі заяви польських високопосадовців зустріли з певним здивуванням. Адже рік тому під час візиту до Києва прем'єр-міністра Польщі міністерство культури та інформаційної політики України і міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща навіть підписали меморандум про співпрацю у сфері національної пам'яті. Цей документ передбачає співробітництво держав у розшуку, ексгумації, похованні, легалізації, реконструкції та правовій охороні місць ушанування та поховань. Щоправда, в меморандумі зазначено, що його реалізацію сторони розпочнуть після закінчення тримісячного періоду після скасування воєнного стану на всій території України.

За словами голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польська сторона погодилася на такі умови, оскільки в Україні зараз триває війна, а пошукові та ексгумаційні роботи значною мірою залежать від безпекового фактору. "Треба гарантувати безпеку пошуковцям, а частина української території піддається російським обстрілам і на цій території можуть бути вибухонебезпечні предмети ", - сказав у коментарі DW Антон Дробович.

Окрім цього, звернув увагу Дробович, багато місць зараз в Україні, зокрема у західних областях поряд із кордоном з Білоруссю, стали режимними об'єктами з обмеженим доступом через потребу облаштування там оборони. Він також додає, що тих, хто має право проводити пошукові й ексгумаційні роботи в Україні одиниці, й зараз багато хто з цих людей мобілізований чи залучений до пошуку жертв російської агресії. "Зараз в Україні триває багато пошукових робіт та ексгумацій в результаті російських злочинів на деокупованих територіях і велика кількість людей, які до війни займалися пошуковими земляними роботами та ексгумацією, зараз залучені саме там", - наголошує Дробович.

У міністерстві культури та інформаційної політики України, відповідаючи на запит DW, роз'яснили, що заходи з ексгумації та перепоховання останків полеглих осіб виконують спеціалізовані установи України. Для проведення досліджень польські спеціалісти повинні обов'язково укладати договори з українськими науково-дослідними установами та пошуковими організаціями. Відповідно до українського законодавства, пошукові організації мають отримати дозвіл від міністерства культури та інформаційної політики на проведення пошукових робіт. Дозвіл надається на підставі заяви та затвердженої місцевим органом охорони культурної спадщини програми досліджень.

Читайте також: Зеленський і Дуда погодили спільний шанобливий підхід до історичної пам'яті

Дозволи на пошукові роботи та ексгумацію є

Питання відновлення пошуково-ексгумаційних робіт тривалий час справді було серед проблемних у польсько-українських відносинах. Український інститут національної пам'яті 2017 року ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо українських пам'ятників на території Польщі, зокрема, на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем. Тоді Інститут національної пам'яті України повідомляв, що протягом 2015-2017 років у Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'ятників. Але в серпні 2019 року після зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий дати дозвіл на ексгумацію поляків на українській території. І вже восени 2019 року пошукові роботи були відновлені.

Як повідомили у міністерстві культури України, польська сторона зверталась до міністерства у 2019 році, отримала дозвіл на проведення пошукових робіт та провела їх у Львові. "У 2020 році Польща була запрошена у статусі спостерігачів на проведення пошуково-ексгумаційних досліджень у місті Дрогобич Львівської області на подвір'ї колишньої тюрми НКВС, - йдеться далі у відповіді міністерства. - У 2021 році польська сторона була запрошена на проведення пошукових досліджень у місті Володимир Волинської області у статусі спостерігачів. У 2021 році також польська сторона була присутня під час пошукових досліджень у Одесі".

У  міністерстві культури України також уточнили, що торік - після початку повномасштабного вторгнення РФ - справді не було спільних українсько-польських експедицій. Але в травні цього року таку експедицію вже провели, а саме поблизу села Садове Чортківського району Тернопільської області. Судячи з усього, Україна навіть і в умовах війни пішла назустріч польській стороні, задовольнивши таким чином вимогу Моравецького.

"Україною були дані дозволи, аби налагодити діалог з польською стороною, - наголосив у розмові з DW голова Українського інституту національної пам'яті України Дробович. - Однак навіть після цього польська сторона не виконує своїх зобов'язань". Він пояснив, що йдеться про розслідування і відновлення після актів вандалізму щодо українських меморіалів на території Польщі, зокрема меморіальної споруди на горі Монастир Підкарпатського воєводства. "Відповідно, зараз дуже дивна заява глави польського уряду, яка не передбачає жодного акценту на виконані польською стороною своїх зобов'язань", - дивується Дробович.

Читайте також: Католики України та Польщі закликали до порозуміння щодо Волинської трагедії

80-річниця Волинської трагедії та вибори в Польщі

Український історик, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій вважає, що такі непорозуміння виникли через наближення 80-ї річниці Волинської трагедії, яку в Польщі вшановуватимуть 11 липня. Він нагадує, що для поляків ця сторінка історії є вкрай чутливою, адже тоді в 1943 році, за даними істориків, на всій території, охопленій етнічним конфліктом - в Галичині, Волині та на захід від Бугу і Сяну, загинуло близько 60 тисяч поляків та близько 15 тисяч українців. Водночас і Кабачій звернув увагу на те, що українські пам'ятники на території Польщі "стоять напіврозваленими". "З цим треба щось робити", - каже він.

Польська публіцистка, дослідниця українсько-польських відносин Ізабелла Хруслінська зауважила, що окрім 80-х роковин Волинської трагедії восени у Польщі пройдуть парламентські вибори. І цим, на її думку, теж обумовлені останні заяви польських урядовців. "Не потрібно шукати відповіді у деталях: хто саме не дотримується домовленостей - про ексгумацію чи відновлення пам'ятників. Це пазли однієї великої політичної картини", - прокоментувала в розмові з DW Хруслінська.