Як цілі за 1000 км стали вразливими для українських БПЛА

Безпілотник літакового типу вранці вівторка, 2 квітня, атакував нафтопереробний завод ТАНЕКО компанії "Татнафта", розташований у російському Нижньокамську. Це підприємство - один із найбільших російських нафтопереробних заводів (НПЗ) із потужністю понад 16,2 мільйона тонн нафти на рік. За попередніми даними, було пошкоджено одну з установок, хоча мер міста Раміль Муллін заявив російському "Інтерфаксу", що "технологічний процес підприємства не порушено". За даними Reuters та "РБК-Україна", операцію організувало Головне управління розвідки міноборони України.

Ще два БПЛА впали також у Татарстані - в особливій економічній зоні "Алабуга", де розташовується цех зі збирання безпілотників. Місцева влада стверджує, що один із дронів з вибухівкою впав на гуртожиток коледжу "Алабуга Політех", внаслідок чого постраждали близько 12 осіб, двоє з яких неповнолітні. За даними російських ЗМІ, ударів завдали безпілотники UJ-22 Airborne, які мають розмах крил 4,6 метра і можуть нести як мінімум 20 кілограмів вибухівки. Раніше повідомлялося, що їхня гранична дальність польоту становить 800 кілометрів. Російські "воєнкори" припускають, що для атаки могли використовувати легкомоторний літак Cessna 172.

Українські інженери навчилися створювати далекобійні дрони

Авіаексперт Анатолій Храпчинський вважає, що під час атаки застосовувалися дрони української розробки, здатні долати відстань до 2,5 тисячі кілометрів (теоретично вони можуть долітати до підприємств на Уралі) і перебувати в повітряному просторі понад 30 годин. За його словами, український безпілотник, який зовні нагадує легкомоторний літак, мав пройти більше 1200 км, тому що йому треба було огинати зони протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби РФ. За даними CNN, українські безпілотники використовують "машинний зір", що дозволяє літальному апарату досягати мети в автономному режимі без зв'язку із супутниками та рухатися заданою траєкторією.

"Ні, це запуски не з території РФ, не варто недооцінювати українських інженерів. За два роки повномасштабної війни наша промисловість досягла значних успіхів. Розвиваються й системи, що забезпечують радіопрозорість, тобто безпілотник залишається невидимим для різних систем виявлення", - розповідає Храпчинський. Він оцінює щомісячне виробництво подібних дронів до 300 одиниць, прогнозуючи поетапне нарощування до тисячі одиниць на місяць.

Росія не змогла створити ефективного захисту проти подібних безпілотників, зазначив DW експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange): "Це важливий психологічний момент з огляду на те, що російській пропаганді важко протиставити щось цьому факту". З погляду військової стратегії, на думку Ланґе, Україна здатна послабити російський наступ, вдаривши по мілітаризованій економіці агресора та завадивши регулярному постачанню палива у війська, що створить додаткові можливості для перелому ходу війни.

Читайте також: Під прицілом дронів ЗСУ російські НПЗ. Що кажуть експерти?

У Татарстані можуть виготовляти "Шахеди"

Один із українських БПЛА, як стверджується, впав на виробничі цехи "Алабуга", де могли збирати дрони-камікадзе "Герань-2" - практично повну копію іранського "Шахед-136". Про виробництво таких безпілотників у Татарстані у 2023 році анонімно розповіли виданням "Протокол" та "РЗВРТ" студенти коледжу "Алабуга Політех". За їхніми словами, для збирання дронів використовують працю кількох сотень студентів.

Цех зі збирання безпілотників в "Алабузі" у січні 2023 року відвідав президент Татарстану Рустам Мінніханов. Місцеві ЗМІ показали кадри, як він ходить уздовж столів, на яких молоді люди збирають дрони. В описі поїздки Мінніханова йшлося про те, що цехом управляє компанія "Альбатрос" - резидент економічної зони "Алабуга" з 2023 року.

Читайте також: Як Україна нарощує виробництво дронів

Компоненти для дронів постачають з Китаю

У сюжеті журналістів business-gazeta.ru стверджувалося, що 25 відсотків продукції, яка виробляється у цих ангарах, призначена для військових потреб, а решта - цивільного призначення. За словами представника компанії Іллі Воронкова (він був гендиректором "Альбатроса" до 2018 року), у виробництві російських дронів використовується лише 30 відсотків імпортних компонентів - двигун, сервоприводи та камери завозять із Китаю.

Юрособа "Альбатрос", яку було зареєстровано у 2017 році, зараз майже повністю належить підприємцю Олексію Флорову. Він же є директором товариства інженерного центру "Геомир", що займається розробкою програмного забезпечення та постачанням обладнання для безпілотників. Літальні апарати, як стверджується на сайті, використовуються у сільському господарстві, нафтогазовому секторі, лісовому господарстві та інших сферах. Згідно з відкритими даними, продукцію компанії закуповували лісова охорона Ярославської області, дослідний центр "Немчинівка" та Московська міська пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах. Публічна частина держзамовлень за останні три роки роботи компанії - понад шість мільйонів рублів (у перерахунку - понад 60 тисяч євро).

Прибуток "Альбатроса" зріс після початку великої війни проти України

За минулий рік бюджет "Альбатроса" зріс у багато разів, як випливає із фінансових звітів компанії. Якщо до 2022 року чистий прибуток підприємства становив близько мільйона рублів, то 2023 року показник досяг 103 мільйонів рублів. Серед контрагентів компанії є кілька підприємств, які постачають продукцію для міноборони РФ та Росгвардії. Наприклад, компанія "ЦСТ", що на 49 відсотків належить концерну "Калашников" і на 51 відсоток - Олександру Захарову. Ця компанія перебуває у списках санкцій країн ЄС і США, як і Олександр Захаров - творець російських бойових дронів "Ланцет".

Читайте також: Попри санкції: російські мільярдери збагатіли на 18,3 млрд доларів

Попри те, що поставки військового призначення закриті для публічного доступу, побічно про співпрацю компанії з міноборони РФ говорять судові розгляди. Так, компанія "ЦСТ" за останні кілька років отримала позови від військової частини 68240, яка займається замовленнями для російського міноборони. Крім того, в лізингу "Альбатроса" знаходяться два автомобілі, інформація про які прихована "відповідно до вимог постанови уряду РФ №5". Зазвичай це стосується інформації компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу. У лютому цього року проти керівників десятка компаній із Татарстану, зокрема "Альбатроса" та самого Олексія Флорова, почали діяти санкції США.