Як Україна нарощує виробництво дронів

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну дрони стали невід'ємною частиною бойових дій - "очима" і зброєю армії. Запит на безпілотники від українських військових стрімко зріс, дрони потрібні були "тут і зараз". У відповідь десятки, якщо не сотні українських великих і малих підприємств почали власні розробки.

Один з найпопулярніших у ЗСУ розвідувальних БпЛА SHARK, який здатен літати на 80 кілометрів з підтримкою зв'язку, теж з'явився вже після 24 лютого 2022 року. Представники приватної компанії-виробника Ukrspecsystems, які з міркувань безпеки спілкуються з DW на умовах анонімності, кажуть: за пів року стартували льотні випробування нової розробки, а у жовтні 2022 року SHARK відсвяткував офіційний "день народження", коли його представили для публіки. За рік виробництво SHARK-ів зросло в сотні разів. Такий шлях пройшли й чимало інших українських розробок.

Як виробляють дрони в Україні?

В одному з цехів приватної авіаційно-виробничої компанії "Скаетон", де побувала DW, робота не припиняється навіть уночі. Кожен співробітник займається своєю справою: вирізка деталей, формування корпусу, тестування програмного забезпечення. Найбільша складність для підприємства - те, що турбує усіх співробітників, - безпека. Через це "Скаетон" роззосереджує виробництво на різних локаціях.

Кінцевий виріб - розвідувальний безпілотний комплекс Raybird-3, у військовій версії - ACS-3. Дальність його польоту зі зв'язком - 100-120 кілометрів, що дозволяє вести розвідку у глибокому тилу противника. На відміну від SHARK-ів, Raybird-3 - перебуває на озброєнні ЗСУ з 2018 року.

"Наші виробничі потужності - це один комплекс на тиждень. У стандартний комплекс входять три літаки, система запуску - катапульта, дві наземні станції, блок антен і комплект запасних частин", - розповідає Андрій Фіалковський, директор компанії "Скаетон", яка до 2014 року виробляла тренувальні літаки. За словами Фіалковського, з початку повномасштабного вторгнення розробки підприємства стали жвавішими: "Те, що ми до 2022 року могли розробляти впродовж одного року, зараз маємо робити за декілька тижнів".

Які розвідувальні дрони є в Україні?

Серед розвідувальних дронів, які виробляються в Україні, популярністю у військових користуються безпілотні комплекси SHARK, "Лелека-100", "Фурія", "Валькірія", PD-2 (People's Drone або "Народний дрон"). Основна функція розвідувальних дронів - з'ясовувати розташування складів і живої сили противника, наводити артилерію, зокрема, далекобійну, таку як системи HIMARS.

У ніші FPV-дронів ("з видом від першої особи") експерти звертають увагу на лінійку БпЛА "Пегас", коптери "Буцефал", "Кажан", "Вампір", які мають функцію скидання боєприпасів. Ці безпілотники активно закупаються для ЗСУ благодійними фондами і в рамках урядового проєкту "Армія дронів".

Українські дрони-камікадзе

Одна з найбільш загадкових українських розробок - дрон-камікадзе "Бобер" приватної фірми UkrJet. Дальність його польоту, за повідомленнями у ЗМІ, може сягати 1000 кілометрів, хоча офіційної інформації щодо цього немає. Як припускають, саме "Бобри" вже не раз могли атакувати цілі в Москві. Також російські ЗМІ публікували зображення дронів, схожих на іншу розробку UkrJet - UJ-22 Airborne, які долітали до столиці РФ. Дрон-камікадзе "РУБАКА" - ще один зразок далекобійного ударного дрона української розробки, про який так само відомо небагато.

Провідний науковий співробітник Державного музею авіації та авіаційний експерт Валерій Романенко вважає дрони-камікадзе слабкою стороною України. "Якщо ми хочемо здійснювати масовані атаки по російських заводах-виробниках зброї, аеродромах, складах, нам потрібні важкі дрони, здатні пробити стелю і вразити об'єкт всередині. Та кількість "Бобрів", "РУБАК", яку ми зараз маємо, - це чайна ложка. А нам потрібно їх виливати, як з відра", - каже він.

Скільки дронів виробляє Україна?

"Ми збільшили виробництво дронів у 100 разів, можливо, у 150 разів у деяких випадках, а можливо й більше", - говорить Гіоргі Цхакая, радник міністра з питань цифрової трансформації і один з архітекторів проєкту "Армія дронів", у рамках якого закуповуються українські та іноземні БпЛА для українського війська. Водночас Цхакая визнає: "Цього ніколи не буде достатньо… Дронів завжди бракує, тому що їх потрібно багато".

За словами радника міністра, на початку повномасштабного вторгнення в Україні було сім виробників БпЛА, через півтора року їх - 150. Здебільшого виробництвом безпілотників займаються приватні компанії.

Авіаційний експерт Валерій Романенко називає прогрес України за останні понад півтора роки у виробництві власних БПЛА стрибком уперед. "Ми починали війну лише з "Байрактаром". Станом на літо 2023 року офіційно взято на озброєння 28 дронів, з них - 9 дронів-камікадзе", - констатує Романенко. Однак цього, на його думку, недостатньо.

Український аналог "шахеда"

Романенко певен, що Україна, маючи доступ до західних комплектуючих, могла б скопіювати "шахеди" - дрони іранського виробництва, якими Україну атакують з Росії. "З авіабудівним підприємством ("Антонов". - Ред.) в Києві, можна було б без проблем поліпшити аеродинаміку цього дрона і зробити такий самий, але навіть з кращими параметрами, - вважає експерт. 

Ярослав Олійник, військовослужбовець ЗСУ, аеророзвідник, а нині - радник міністра з питань стратегічних галузей промисловості з напрямку БпЛА, який допомагає мінстратегпрому, зокрема, визначити найбільш перспективні українські розробки, на питання про український "шахед" відповідає: "А чому ми думаємо, що його немає?", але відмовляється говорити про конкретні моделі.

В інтерв'ю "Економічній правді" генеральний директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін заявив, що в Україні вже створено аналог "шахеда", який виробляється серійно, а також є "більш потужні моделі". Утім деталі та назви таких розробок не розкриваються.

Уніфікація чи різноманітність?

Збільшити кількість вироблених в Україні ударних дронів можна було б об'єднавши зусилля різних виробників і забезпечивши їхні вироби схожими компонентами, вважає Валерій Романенко. "Нам поки що не вдається обрати один-два єдиних дрони і випускати їх масово… У нас CRPА-антени, контролери, радіоелектронні комплектуючі, двигуни й інше обладнання дронів у різних виробників відрізняються. Тому є роздробленість у дронах і ми не здатні випускати їх в такій кількості, як це роблять росіяни", - пояснює він.

Натомість представник "Армії дронів" Гіоргі Цхакая наполягає на тому, що держава дотримуватиметься філософії відкритого ринку і вільної конкуренції, адже що більше виробників, то інтенсивнішими є дослідження і розробка нових виробів. "Ми не можемо перемогти Росію у традиційний спосіб, нам потрібно бути більш інноваційними. Конкуренція створює інновації", - наголошує Цхакая. Він називає FPV-дрони одним з "козирів" України. Водночас Цхакая визнає, що Росія має більше можливостей для виробництва розвідувальних дронів, зокрема, "Орланів", оскільки витратила на це десятиліття. Але Україна ще має шанс наздогнати противника, переконаний він.

За словами радника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ярослава Олійника, держава розробляє програму переходу на українські комплектуючі і для безпілотників літакового типу, і для FPV-дронів. "Ми маємо йти до цього, щоб менше залежати від іноземних виробників, і зменшити ризики, наприклад, повного закриття китайського ринку", - каже Олійник.

З літа 2023 року в Україні скасовано ввізне мито та ПДВ на компоненти для БпЛА, які завозяться з-за кордону. У мінцифри вважають, що це один з кроків, який дозволить виробникам масштабувати виробництво.

За словами Гіоргі Цхакая, ще півтора року тому 95 відсотків комплектуючих для БпЛА вироблялися за межами України. "На жаль, дещо ми не виробляємо в Україні… Немає технологій для виробництва, наприклад, маленьких камер, - говорить Цхакая, - але нині щонайменше 50 відсотків комплектуючих для дронів виготовляються в Україні".

Він також запевняє, що держава усіляко підтримуватиме виробників дронів. "Ми зменшили бюрократію, створили "податкову гавань" для дронів, прибрали всі ввізні мита. Дозволили виробникам дронів стати частиною "Дія Сіті", що дає їм інші податкові стимули, - каже радник міністра з питань цифрової трансформації, і додає, що результати, на його думку, "дуже хороші". 

Проблеми виробників БпЛА

Керівник компанії-розробника дронів "Скаетон" Андрій Фіалковський каже, що підприємство самотужки виробляє більшість складників для безпілотників, починаючи від смол, з яких формується корпус, і закінчуючи програмним забезпеченням. "Ми купуємо американські системи зв'язку, двигуни (оскільки це дуже точний виріб), підвіси, різноманітні сенсори: денні, нічні, тепловізійні. Але з наступного року переходимо на свої, українські сенсори", - додає він.

Читайте також: Щоб не впасти в перший виліт, або На фронт після "Дронаріума"

Водночас, за його словами, завезти елементи з-за кордону за спрощеною процедурою, без оподаткування підприємству складно, оскільки більшість компонентів виготовляються довго, тож замовляти їх треба за рік, а держава укладає контракти з виконанням 3-4 місяці. "Заздалегідь замовляти за спрощеною процедурою ми можемо тільки якщо у нас є контракт, - пояснює Фіалковський. - Ми не можемо зараз підписати контракти на наступний рік, бо не визначена потреба від держави. Але закупати, щоб задовольнити контракти, нам треба заздалегідь. Ми не можемо наповнити склад за спрощеною процедурою".

Ще одна проблема, про яку говорять виробники, - брак кваліфікованих кадрів. Чимало фахівців-інженерів виїхали за кордон, пішли в армію або на інші проєкти.