Імон Гілмор: Білоруссю може зайнятися міжнародний трибунал

Влада Білорусі вирішила призупинити діалог з прав людини з Євросоюзом. Ці контакти будуть заморожені доти, доки європейські фінансові організації не відновлять програми для Білорусі, заявив білоруський міністр закордонних справ Володимир Макей. У чому полягав сенс діалогу з прав людини? Яку користь він приніс? За яких умов можливе створення міжнародного трибуналу для Білорусі? Та якою буде подальша політика ЄС щодо Мінська? Про це в інтерв'ю DW розповів спеціальний представник ЄС з прав людини Імон Гілмор.

Deutsche Welle: У середині листопада голова МЗС Білорусі Володимир Макей заявив про призупинення діалогу з прав людини. Що змінилося за цей час?

Імон Гілмор: Білорусь офіційно нам ні про що не повідомляла. Євросоюз веде діалоги з прав людини з понад 40 країнами, включно з Білоруссю. Остання зустріч була у липні 2019 року. У липні цього року мало відбутися чергове засідання, але його перенесли через коронавірус. Я бачив повідомлення у ЗМІ про те, що влада Білорусі хоче призупинити цей діалог. Але це рішення не завадить Євросоюзу говорити про ситуацію з правами людини в цій країні та вживати відповідних заходів. Єдиний наслідок - більше не буде платформи, де ми можемо обговорювати ці питання з владою Білорусі напряму. Ми шкодуємо з цього приводу.

А чи є зараз хоч якісь контакти між ЄС і владою Білорусі щодо прав людини?

У мене не було безпосередніх контактів з владою Білорусі після виборів 9 серпня. Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель говорив з міністром закордонних справ Білорусі та чітко виклав йому позицію ЄС. Але у нас не було можливості провести зустріч з представниками білоруської влади та обговорити ці запитання напряму.

А які взагалі є можливості у ваших дипломатів донести позицію ЄС до влади Білорусі?

Це дуже важко в умовах, коли ми не визнали так звані "результати" виборів 9 серпня. Влада Білорусі скоротила присутність дипломатів деяких держав ЄС. Але ми використовуватимемо можливості говорити з ким завгодно у Білорусі, аби лиш це допомогло зупинити насильство. І якщо влада не хоче говорити з нами, ми все одно говоритимемо про це: методами публічної дипломатії, у міжнародних організаціях. Дуже активним є Європарламент. Водночас, до виборів 9 серпня ми вели доволі продуктивний діалог з прав людини з Білоруссю. І був певний прогрес у деяких питаннях.

Наведіть, будь ласка, приклади такого прогресу.

Наприклад, щодо прав дітей, передусім дітей у притулках і дітей з інвалідністю. Ми бачили прогрес у захисті від домашнього насильства. Але не було помітного прогресу з таких питань як свобода зібрань, свобода слова, а також громадянські та політичні права. Ми регулярно обговорювали проблему смертної кари. Білорусь - єдина країна Європи, яка її застосовує. Ми переконували її скасувати, бачили зменшення кількості страт. Все це призвело до покращення стосунків між ЄС і Білоруссю. Але все змінилося після сфальсифікованих виборів 9 серпня. Ситуація з правами людини в країні кардинально погіршилася. 30 тисяч людей були затримані, обвинувачення висунули 900 учасникам мирних протестів, тоді як нема жодного обвинувачення проти тих, хто застосовував силу до демонстрантів, включно з сексуальним насильством.

Читайте також: Жорстокість білоруських силовиків. У чому причина?

А які засоби є зараз у ЄС для моніторингу ситуації з правами людини в Білорусі?

Нещодавно було опубліковано доповідь у рамках так званого "Московського механізму" ОБСЄ. З 17 країн, які запустили його підготовку, 12 - держави-члени ЄС. Це велика доповідь про явні порушення прав людини в Білорусі.

Але доповідач ОБСЄ зауважив, що йому довелося збирати інформацію онлайн, бо влада не пустила його в Білорусь…

Справді, але він все одно зміг підготувати доповідь, у якій, серед іншого, задокументовані 500 випадків застосування тортур. Можна говорити про невеликі розбіжності у цифрах, але немає сумніву в загальній схемі, яку ми бачимо: це серйозне погіршення ситуації з правами людини та відмова дотримуватися демократичних прав народу Білорусі.

І все ж: яким чином ЄС моніторить ситуацію?

Ми підтримуємо контакт з громадянським суспільством. Я особисто говорив з представниками різних неурядових організацій. Те саме роблять і наші дипломати. І ми надаємо допомогу тим, хто на собі відчув жорстокість білоруських силовиків. Крім того, ми отримуємо дані від посольств тих держав-членів ЄС, у яких ще є дипмісії у Мінську. Тож у нас наявна достатньо вичерпна інформація.

Європарламент неодноразово закликав ЄС допомогти розпочати міжнародне розслідування порушень прав людини та злочинів мінського режиму. Що ЄС уже зробив?

Основне, що зробив ЄС, - це вніс законопроєкт, на основі якого Рада з прав людини, котра є органом ООН, ухвалила резолюцію. Вона закликає Верховного комісара ООН з прав людини провести розслідування порушень прав людини в Білорусі.

Читайте також: Той, хто піддає людей тортурам, не зможе їздити на шопінг до ЄС

Чи можливе створення міжнародного трибуналу для суду над тими, хто бив людей, застосовував тортури до затриманих, хто застосовував насильство проти протестувальників?

Так, це можливо. Але міжнародні трибунали зазвичай працюють як додатковий механізм. Іншими словами, їх створюють лише у ситуаціях, коли держава або не хоче, або не може притягнути таких людей до відповідальності.

Чи можливий такий трибунал, поки Олександр Лукашенко залишається при владі?

За кожне порушення прав людини причетні до нього повинні бути покарані. Але про притягнення до відповідальності передусім повинна дбати держава. Якщо ж держава цього не робить, то слід знайти альтернативні методи, наприклад, міжнародні механізми. Але зараз першочергове завдання - зупинити репресії проти учасників мирних протестів. І необхідно зібрати докази провини тих, хто піддавав тортурам чи ґвалтував людей.