1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як працюватиме режим санкцій ЄС за порушення прав людини

Юрій Шейко
7 грудня 2020 р.

Рада ЄС затвердила режим санкцій за грубі порушення прав людини. DW пояснює, як він працюватиме, на кого і за які порушення поширюватиметься і чому новий режим не отримав ім'я Магнітського.

https://p.dw.com/p/3mM3P
Будівля Ради ЄС
Будівля Ради ЄС (фото з архіву)Фото: DW/B. Riegert

Євросоюз тепер зможе запроваджувати санкції за грубі порушення прав людини в усьому світі. Відповідний санкційний режим у понеділок, 7 грудня, затвердила Рада ЄС на засіданні у Брюсселі. Його ухвалення приурочили до Дня прав людини, який відзначають в усьому світі 10 грудня.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель назвав ухвалення нового режиму "гарною новиною" та "знаковою подією". "Це дозволить Євросоюзу переслідувати серйозні порушення прав людини в усьому світі, а не розглядати у нескінченних дискусіях кожен випадок окремо. Це чіткий сигнал сильної відданості Євросоюзу правам людини", - заявив Боррель за підсумками засідання Ради ЄС.

Жозеп Боррель оголосив затвердження Євросоюзом режиму санкцій за порушення прав людини в усьому світі
Жозеп Боррель оголошує затвердження Євросоюзом режиму санкцій за порушення прав людини в усьому світіФото: Mario Salerno/DW

Для чого потрібен окремий режим санкцій за порушення прав людини

У Євросоюзі для запровадження конкретних обмежувальних заходів необхідні правові рамки, які називають санкційними режимами. Переважно такі рамки прив'язані до конкретної країни та певних подій, які стали причиною запровадження режиму. Наприклад, більшість санкцій ЄС щодо Росії спричинені або незаконною анексією Криму, або її діям, спрямованим на дестабілізацію України. За останні роки ЄС запровадив два режими без географічної прив'язки. Це санкції за застосування хімічної зброї та за кібератаки.

Новий режим також не матиме географічної прив'язки, тобто санкції зможуть запроваджувати за порушення прав людини, скоєні у будь-якій точці світу за межами Євросоюзу. Це дозволить реагувати й на порушення прав людини, які мають транскордонний характер.

Читайте також: Київ сподівається, що ЄС покарає порушників прав людини на Донбасі й у Криму

Як працюватиме новий режим санкцій ЄС

Ухвалення режиму - лише перший крок. Другим кроком стане підготовка та затвердження списку тих, проти кого санкції діятимуть. Їх зможуть запроваджувати проти фізичних осіб, а також організацій, як державний, так і недержавних. Затверджуватиме список Рада ЄС - для цього необхідною буде одностайна згода урядів усіх 27 держав об'єднання. У рішенні вказуватимуться причини для внесення в санкційний список. Особи та організації, котрі потраплять до нього, зможуть звернутися до Суду ЄС з проханням скасувати обмеження.

Як і всі автономні санкції Євросоюзу, нові заходи будуть обмеженими у часі. Раді ЄС доведеться один раз на рік поновлювати дію санкційного списку. Люди, котрі потраплять до нього, не зможуть в'їжджати до Євросоюзу. Якщо у осіб чи організацій, проти яких запровадили обмеження, є активи на території об'єднання, то їх заморозять. Крім того, особам і компаніям з ЄС буде заборонено надавати їм кошти чи інші засоби.

Гайко Маас: Той, хто піддає людей тортурам, не зможе їздити на шопінг до ЄС
Гайко МаасФото: John Thys/REUTERS

"Хто здійснює тортури, займається торгівлею людьми, хто не поважає права людини, - той не повинен мати змогу в майбутньому безтурботно їздити на шопінг до Європи", - заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas).

Коли саме внесуть перші прізвища у список, невідомо. Джерело DW у структурах ЄС прогнозує, що на це знадобляться кілька місяців. На які регіони Євросоюз передусім звертатиме увагу, залежить від урядів держав ЄС. У понеділок глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн згадав Туреччину. Він сподівається, що ухвалення нового режиму санкцій стане попередження Анкарі припинити порушення прав людини.

За порушення яких прав людини ЄС запроваджуватиме санкції

Слід зауважити, що санкції будуть запроваджувати не за всі порушення прав людини. У рішенні Ради ЄС міститься їхній перелік. Це геноцид, злочини проти людяності, тортури та нелюдське поводження або покарання, рабовласництво, позасудові або показові страти та вбивства, викрадення людей із застосуванням сили, необґрунтовані затримання та арешти. Санкції можуть запровадити і за інші порушення прав людини, якщо вони є "масштабними" або "систематичними". Як приклад у рішенні Ради ЄС навели торгівлю людьми, сексуальне насильство, порушення свободи зібрань або свободи слова.

Санкції зможуть запроваджувати не лише проти тих, хто безпосередньо скоює ці порушення, але і проти тих, хто підтримує їх або пов'язаний з ними.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс висловив сподівання, що в майбутньому до цього списку додадуть і "злочини, пов'язані з корупцією". "Ми вважаємо, що вони напряму стосуються питань прав людини, передусім у країнах, про які ми говоримо", - пояснив він. Які це країни, він не уточнив, але, виходячи з зовнішньополітичної позиції Вільнюса, можна припустити, що йдеться, зокрема, про Росію та Білорусь.

Читайте також: Євросоюз переходить до нового рівня санкцій проти Лукашенка

Чи є зв'язок між новим режимом і "списком Магнітського"?

Витоком ідеї європейського режиму санкцій за порушення прав людини є "список Магнітського", ухваленого у США у 2012 році. Ним запровадили санкції проти російських чиновників, яких Вашингтон вважає причетними до загибелі у московському ізоляторі колишнього аудитора інвестфонду Hermitage Capital Сергія Магнітського. Згодом кілька країн Європи запровадили свої "списки Магнітського".

Заклики ухвалити аналог "списку Магнітського" на рівні ЄС звучали кілька років. У грудні 2018 року Рада ЄС дала "зелене світло" на розробку глобального режиму санкцій за порушення прав людини. Щоправда, просуватися його підготовка почала лише рік потому, після формування нового складу Єврокомісія та призначення Жозепа Борреля. Проєкт режиму внесли у жовтні.

У рішення Ради ЄС ім'я Магнітського не згадується взагалі. "Це не "акт Магнітського" і не його копія. Це не має нічого спільного з конкретними країнами. Ми, у Євросоюзі, так наші юридичні акти не називаємо", - заявило джерело DW у структурах ЄС. Законодавчі акти у Євросоюзі й справді не називають на честь або у пам'ять когось. Крім того, у Брюсселі не хотіли згадкою Сергія Магнітського обмежувати сферу застосування нового режиму санкцій.

Сто днів протестів у Білорусі: чому Лукашенко все ще при владі (20.11.2020)