Рада асоціації Україна-ЄС: результати зустрічі у Брюсселі

Через локдаун політичне життя у Брюсселі досі протікає переважно віртуально. Утім, України це майже не стосується. Ще у жовтні ЄС провів із президентом України Володимиром Зеленським перший "живий" саміт з початку пандемії. А в лютому в Брюсселі прийняли прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Вінцем його чотириденного візиту стала Рада асоціації Україна-ЄС, яка відбулася у четвер, 11 лютого.

Україна - один із найважливіших партнерів для ЄС у світі

Для порівняння, подібний захід із Сербією у грудні ЄС провів у форматі відеоконференції. Та сама доля очікує й на засідання з Таджикистаном наступного тижня. Натомість сьому Раду асоціації з Україною Євросоюз переніс із грудня на лютий, аби побачитися з українськими урядовцями наживо. І ця зустріч відбулася, попри те, що ситуація з пандемією COVID-19 не покращилася.

На думку оглядачів, це демонструє значення України для ЄС. На нього вказав і верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками Ради асоціації: "Всі знають, що партнерство з Україною - одне з найбільш стратегічно важливих серед усіх (партнерств. - Ред.), які у нас є, в усьому світі". Боррель також наголосив, що угода про асоціацію між Україною та ЄС є найбільш всеохопною з-поміж усіх договорів Євросоюзу.

Практичні результати Ради асоціації Україна-ЄС

Головним результатом засідання у Брюсселі можна вважати початок оцінки всіх досягнень угоди про асоціацію. Така оцінка потрібна для оновлення цього документа - саме таку ціль офіційний Київ проголосив у відносинах з ЄС після приходу до влади Володимира Зеленського.

Читайте також: Як Україна хоче змінити угоду про асоціацію та що про це думають у ЄС

Шмигаль уточнив, що перегляд угоди "розпочався у ці дні". "Угоду треба привести до тих стандартів і параметрів, які на сьогодні діють на території Євросоюзу, а також врахувати ті зміни та реформи, які відбулися в Україні", - зазначив він.

У спільній заяві, опублікованій за підсумками Ради асоціації, уточнюється, що на першому етапі кожна сторона проведе внутрішню оцінку "досягнень цілей угоди". Результати будуть представлені на саміті Україна-ЄС у 2021 році. Зазвичай такі зустрічі проходять улітку. Також Рада підтвердила намір ЄС і України почати переговори щодо лібералізації торгівлі товарами в рамках зони вільної торгівлі. Очевидно, що йдеться передусім про ще одну ціль Києва - збільшити квоти на безмитний експорт української аграрної продукції.

Водночас єврокомісар з політики сусідства Олівер Варгеї на пресконференції з Боррелем і Шмигалем дав зрозуміти, що ЄС не піде надто далеко в такому перегляді: "Ми думаємо, що немає потреби вносити зміни в угоду. Угода за своєю природою є динамічною, вона містить багато можливостей розширити нашу співпрацю". Очевидно, він мав на увазі, що вносити зміни до так званого "тіла" угоди - це дуже складний процес, тоді як оновлення додатків до неї є набагато простішим. Утім, у Києві це також розуміють та говорять передусім про другий шлях. Також Варгеї застеріг: "Ми готові подумати над подальшими сферами співпраці, якщо Україна готова взяти на себе зобов'язання, з якими таке розширення пов'язане".

Читайте також: Європарламент про асоціацію з Україною: успіхи попри тривожні сигнали

Чому не підписали угоду про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС

Планувалося й інше практичне досягнення - підписання угоди про спільний авіаційний простір, яка спростить авіаційне сполучення між Україною та ЄС. Утім, цього так і не сталося. У комюніке лише прописали намір укласти цю угоду "якомога раніше у 2021 році".

Цей документ парафували ще у 2013 році, але укласти його заважала суперечка між Великобританією та Іспанією щодо аеропорту в Гібралтарі. Тепер же, коли Лондон остаточно розлучився з Брюсселем, дорога мала би бути відкритою.

Кореспондент DW поцікавився в іспанця Борреля, у чому нині полягає проблема. "Ви знаєте, я двоголовий, через що моя робота і є такою складною, - відповів він, маючи на увазі те, що верховний представник ЄС за посадою є ще й віцепрезидентом Єврокомісії.  - Не просіть мене бути триголовим. Не просіть мене бути верховним представником, віцепрезидентом і ще й міністром закордонних справ Іспанії. Це забагато". Боррель відмовився вдаватися у деталі, однак запевнив, що ЄС готовий підписати угоду "якомога швидше", тобто тоді, коли з тексту приберуть Великобританію як підписанта.

Боррель: Судова реформа - "матір усіх реформ"

Боррель не обмежився лише однією барвистою заявою. Коли один із журналістів попросив назвати три найважливіші реформи, яких ЄС очікує від України, то Варгеї назвав верховенство права, боротьбу з корупцією та економічні реформи. Натомість Боррель вирішив обмежитися однією реформою: "Якби мені треба було обрати одну, а не три, я би вказав на судову реформу. Це матір усіх реформ. Неможливо робити вигляд, що у тебе є верховенство права чи права людини без незалежної та ефективної судової системи".

Читайте також: Корупція заважає реформам: головне у доповіді Європарламенту щодо України

Обидві сторони у комюніке підтвердили критичну важливість "всеохопної судової реформи". "ЄС також наголосив на необхідності надійної перевірки незаплямованості для суддів", - додається у заяві.

Угорський єврокомісар і права нацменшин в Україні

Рада асоціації Україна-ЄС у Брюсселі затягнулася на понад годину. Спільну заяву за її підсумками опублікували теж із затримкою. Як стало відомо DW від двох джерел, близьких до переговорів, комюніке могли й не ухвалити - його блокував угорець Варгеї через формулювання, які стосуються національних меншин в Україні.

У підсумку два великі абзаци, присвячені цьому питанню, схожі радше на обмін думками, а не на спільну заяву. Обидві сторони погодилися на потребі поважати права, якими вже користуються представники нацменшин. Після цього ЄС вказав на необхідність цілковито впровадити рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту. Як відомо, саме з нього у 2017 році почався конфлікт між Будапештом і Києвом.

У комюніке українська сторона відповіла, що врахувала ключові рекомендації, зокрема, подовжила перехідний період до 2023 року. Натомість ЄС закликав Київ виконати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про функціонування державної мови. Також Євросоюз вказав на "останні події (спрямовані. - Ред.) проти представників осіб, які належать до нацменшин, включно з членом Європарламенту". Швидше за все, мається на увазі внесення угорської євродепутатки Андреї Бочкор до списку сайту "Миротворець". Цей обмін думками у комюніке завершується обіцянкою України захищати права людини, зокрема, у випадку національних меншин, а також вжити всіх заходів, аби розвіяти занепокоєння ЄС.

Читайте також: Венеціанська комісія: Закон про українську мову треба переглянути

Уже після того, як угорець Варгеї, за даними джерел, блокував спільну заяву, його на пресконференції запитали про спроби Будапешта вплинути на внутрішню політику в Україні. У відповідь він порадив звернутися до влади Угорщини. Як відомо, єврокомісари зобов'язані переслідувати інтереси лише всього ЄС, їм заборонено дослухатися до вказівок уряду своєї чи будь-якої іншої країни.