Корупція в Україні заважає реформам: головне у доповіді ЄП

Єврокомісія щороку оцінює успіхи України в імплементації угоди про асоціацію. Останній такий "атестат" вона опублікувала у грудні минулого року. Європарламент у 2018 році започаткував таку ж практику, але не зміг витримувати темпу на рівні з бюрократами - на другу доповідь щодо імплементації угоди про асоціацію Україна-ЄС йому знадобилося більше двох років. Документ, підготований німецьким євродепутатом Міхаелем Ґалером (Michael Gahler), ухвалили на пленарному засіданні у середу, 10 лютого, а результати оголосили 11 лютого. За доповідь проголосували 526 євродепутатів, 79 - були проти, ще 71 єворпарламентар утримався.

Читайте також: Європарламент про асоціацію з Україною: успіхи попри тривожні сигнали

Перспектива членства України в ЄС

Офіційний Євросоюз не визнає перспективи членства України в ЄС, не бажаючи будити сподівань на її швидкий вступ до об'єднання. Адже найближчим часом ні Україна, ні ЄС не будуть до цього готові. Натомість Європарламент дотримується думки, що українцям потрібно дати мету, до якої можна прагнути.

"Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 Договору про ЄС і може подати заявку на набуття членства у ЄС за умови виконання всіх копенгагенських критеріїв, а також принципів демократії, поваги фундаментальних свобод, прав людини та меншин і дотримання верховенства права", - зазначається у доповіді. Деякі євродепутати хотіли викреслити цей пункт, але за такий крок проголосували лише 82 парламентаря, тоді як 575 депутатів виступили проти цього.

Перегляд угоди про асоціацію Україна-ЄС

У Європарламенті відзначають "суттєвий прогрес" України в імплементації угоди про асоціацію та інтеграції до ЄС, а також закликають владу в Києві цілковито втілити угоду та використати її потенціал. У доповіді вказується й на "необхідності оновити угоду про асоціацію, щоб врахувати еволюцію нормативної бази економічного розвитку".

Україна і ЄС домовилися провести всебічну оцінку угоди про асоціацію цього року. Вона стане темою Ради асоціації 11 лютого в Брюсселі. У Європарламенті ж радять в рамках цієї оцінки оновити пункти щодо торгівлі та секторальної інтеграції України до ЄС, зокрема, у цифровій економіці, енергетиці та боротьбі зі змінами клімату.

Читайте також: ЄС готовий переглядати квоти для українського експорту

Євродепутати також закликали ЄС розробити "посилену стратегію співпраці щодо реформ та інвестицій". При цьому Єврокомісія та міжнародні фінансові організації, на їхню думку, повинні зробити Україні детальну "економічну й інвестиційну пропозицію" для подолання наслідків пандемії COVID-19.

Боротьба з корупцією в Україні, КСУ та олігархи

"Україна не повинна забувати той факт, що рівень політичної, технічної та фінансової підтримки з боку ЄС залежатиме від того, наскільки вона виконуватиме зобов'язання, взяті перед ЄС і його державами-членами", - застерігається у доповіді.

Ці зобов'язання стосуються передусім реформ у сфері верховенства права, ефективного врядування та боротьби з корупцією. "Незважаючи на помітний прогрес, широко поширена корупція продовжує заважати процесу реформ", - зазначається у доповіді. Конституційну кризу, яка виникла внаслідок рішень Конституційного суду України (КСУ) щодо антикорупційних органів, названо однією з загроз для спроможності президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради проводити реформи.

"Європарламент визнає активні зусилля, започатковані президентом Зеленським і вжиті політичними акторами для відновлення законодавства та довіри до антикорупційної архітектури в Україні", - зазначили у доповіді. Ця фраза, запропонована литовським євродепутатом Пятрасом Ауштрявічюсом, виявилася найбільш суперечливою в сесійній залі. У підсумку її підтримали 334 парламентарі, тоді як 322 - проголосували проти.

Один із найжорсткіших пунктів доповіді стосується олігархів: "Європарламент висловлює крайнє занепокоєння неприкритими спробами приватних інтересів підірвати досягнення країни в боротьбі з корупцією та загалом у демократичних реформах, зокрема, шляхом захоплення політичної влади деякими українськими олігархами, які ослабили орієнтовану на реформи більшість у Верховній Раді".

Читайте також: У G7 розчаровані боротьбою з корупцією в Україні - посол Франції

При цьому євродепутати не забули і про позитив. Вони похвалили перезапуск Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) і винесення перших вироків Вищим антикорупційним судом, який, на думку Європарламенту, має "високі професійні стандарти". А Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в доповіді називають "можливо, найбільш ефективною антикорупційною інституцією у країні". При цьому євродепутати закликали привести законодавство про НАБУ у відповідність із Конституцією України та рішенням КСУ, але так, щоб директора Бюро обирали за "прозорою деполітизованою процедурою за принципом найбільших заслуг".

Європарламент шкодує, що судова система має один із найнижчих рівнів довіри в Україні. І тому закликає українську владу прискорити її реформування та боротися з корупцією серед суддів. Це, на думку європарламентарів, має відбуватися так, аби не постраждала незалежність судочинства.

Умови для виборів у ОРДЛО не виконані

Великий розділ у доповіді приділено питанням безпеки. У ньому Європарламент засудив незаконну анексію Криму та де-факто окупацію окремих районів Донбасу (ОРДЛО), а також закликав Росію вивести свої війська з території України. Євродепутати наголосили, що санкції щодо Росії повинні залишатися чинними доти, доки мінські угоди не будуть цілковито виконані, а територіальна цілісність України не буде відновлена у її міжнародно визнаних кордонах. У той же час ЄС варто бути готовим посилити санкції, якщо ситуація цього потребуватиме, додали у документі.

Європарламент вказав на важливість створення нових ділянок розведення сил на Донбасі, а також відкриття нових пунктів в'їзду-виїзду на лінії розмежування. Водночас у доповіді наголошується, що "умови для вільних і чесних виборів у Донецьку та Луганську відсутні за нинішньої ситуації". На думку євродепутатів, коли ситуація дозволить, ЄС повинен запропонувати цивільну місію, яка би допомагала у розмінуванні, підготовці місцевих виборів і забезпеченні доступу для гуманітарних організацій.

Доповідь визнає й "унікальний досвід і фахові знання України" у безпековій і оборонній політиці, через що вона привітала участь країни у місіях і операціях ЄС.

Відреагували у Європарламенті й на зміну влади у Молдові, закликавши Київ допомагати Кишиневу в "його спробах відновити контроль над Придністров'ям, які ґрунтуються на територіальній цілісності Молдови".