Польща хоче збудувати нові АЕС. Чому це непокоїть Німеччину?
30 березня 2021 р.
У той час як Німеччина ще у 2011 році вирішила відмовитися від ядерної енергетики, у Польщі справи йдуть з точністю до навпаки. Енергетична стратегія Варшави передбачає, що до 2040 року на території країни побудують дві АЕС, які разом матимуть шість енергоблоків. Роботи планується почати у 2026 році, при цьому очікується, що перший реактор введуть в експлуатацію у 2033 році, а останній - ще через десять років.
Як членкиня Євросоюзу Польща взяла на себе зобов'язання щодо розвитку альтернативних джерел енергії для досягнення кліматичних цілей ЄС. Але станом на сьогодні 70 відсотків енергії у країні виробляється на вугільних електростанціях, що робить Польщу одним із найбільших забруднювачів атмосфери в Європі.
Читайте також: Литва vs БілАЕС, або Чи потрібна ЄС і Україні електроенергія з Білорусі
Запаси бурого вугілля у Польщі вичерпуються
Рішення Варшави переорієнтуватися на ядерну енергетику обумовлене терміновою внутрішньою потребою. Запаси бурого вугілля у центральній частині Польщі, на яке зараз припадає 20 відсотків виробленої у країні енергії, до 2035 року вичерпаються.
У найближчому майбутньому в Польщу надходитиме й менше природного газу - угода з Росією про постачання блакитного палива закінчується наприкінці 2022 року. Сьогодні російський газ забезпечує п'ять відсотків енергоспоживання країни. Але через високі ціни й політичну напругу у відносинах з Москвою Варшава не має наміру продовжувати контракт.
Читайте також: Відновлення імпорту струму з Росії: хто, навіщо та які наслідки
Будівництво АЕС - ідеальне рішення для Варшави?
На цьому тлі будівництво АЕС здається Польщі ідеальним рішенням. Розвивати ядерну енергетику у країні планували ще у 1970-х роках. Однак після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році будівництво двох реакторів радянського типу у містечку Жарновець, що у 80 кілометрах на північний захід від Гданська, було припинено. Очікується, що АЕС, які збираються побудувати зараз, розташовуватимуться у Жарновці і в сусідньому населеному пункті Любятово-Копаліно.
Однак Польща не зможе профінансувати проєкт самостійно. За попередніми оцінками, витрати на зведення реакторів сумарною потужністю від шести до дев'яти гігаватів (ГВт) можуть скласти до 30 мільярдів євро. Як заявив прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький, Варшава співпрацюватиме виключно з перевіреними компаніями із Західних країн.
Плани Варшави підтримують США і Франція
Польща охоче б підписала контракт із США. Під час візиту президента країни Анджея Дуди до Вашингтона у червні 2020 року експрезидент США Дональд Трамп пообіцяв йому підтримку з боку американських компаній. Менш ніж за місяць до поразки Трампа на виборах у США Варшава уклала з Вашингтоном попередню угоду про будівництво шести реакторів.
Однак після того, як Польща втратила свого головного союзника в особі Трампа, у гру вступила Франція. На початку лютого 2021 року міністр-делегат у справах зовнішньої торгівлі Франції Франк Ріестер вирушив до Варшави, щоб запропонувати Польщі співпрацю в ядерній сфері.
Представник французької державної енергетичної компанії Électricité de France (EDF) дав інтерв'ю польським ЗМІ, у якому висловив готовність взяти участь в будівництві реактора EPR і фінансувати дві третини вартості проєкту. У польській енергетичній стратегії йдеться саме про такі гігантські реактори потужністю понад 1000 МВт (один ГВт).
Хто дасть Польщі гроші на нові АЕС
Очільник варшавського аналітичного центру Klub Jagielloński Марчин Рошковський, утім, вважає цю ідею застарілою.
"Зараз доступні реактори набагато меншого розміру з потужністю 50 і 100 МВт. Це так звані модульні реактори. Їх можна з'єднати між собою, їх можна встановлювати на більшій площі і забезпечувати енергією окремі міста й заводи", - пояснює експерт з енергетики у розмові з DW. У цьому випадку також виключається ризик великої аварії, зазначає він.
На думку експертів, плани Польщі суперечать і європейській тенденції переходу на газ та відновлювальні джерела енергії. Експерт у галузі ядерної фізики Марчин Попкевич упевнений, що із використанням сучасних технологій Польщі легко б вдалося довести частку альтернативної енергетики у структурі енергоспоживання країни до 80 відсотків. До того ж будівництво АЕС - украй дорогий проєкт. "Ядерна енергія може коштувати споживачам уп'ятеро дорожче відновлюваної", - підкреслює Попкевич.
Чому для Польщі важливе кам'яне вугілля
Хоча розвиток альтернативних джерел енергії також входить у стратегію польського уряду, процес просувається повільно. Протягом багатьох років частка "зеленої" енергетики у структурі енергоспоживання Польщі залишається на рівні менше 14 відсотків при середньоєвропейському показнику у 20 відсотків (на 2020 рік. - Ред.) Прорив повинен відбутися у 2025 році, коли будуть запущені перші польські вітряні електростанції у Балтійському морі. Очікується, що до 2040 року їхня потужність складе 8 ГВт.
Однак найбільш проблематичною видається поступова відмова Польщі від кам'яного вугілля, завдяки якому досі виробляється 50 відсотків електроенергії. На відміну від бурого вугілля, покладів кам'яного вугілля у країні вистачить ще щонайменше до 2050 року. У галузі працюють більше 100 000 людей, тому уряд не наважується закрити вугільні шахти.
АЕС в Польщі - загроза для безпеки Німеччини?
Ядерна енергія, яка є "чистою" з точки зору викидів парникових газів, може уповільнити процес переходу Польщі на альтернативні джерела енергії.
Якщо завдяки новим АЕС викиди CO2 у Польщі знизяться, тиск з боку Євросоюзу щодо скорочення видобутку вугілля також ослабне.
Це, утім, не єдина причина, через яку плани Польщі вже викликали невдоволення у сусідній Німеччині. Згідно з результатами експертизи, проведеної у січні 2021 року на запит фракції Зелених у Бундестазі, АЕС, розташовані всього в декількох сотнях кілометрів від польсько-німецького кордону, становитимуть велику загрозу для безпеки населення Німеччини.
Читайте також: Аварія на АЕС у Фукусімі - як живуть люди десять років потому
Радіація може загрожувати 1,8 мільйона жителів ФРН
За словами експертки з питань атомної енергетики фракції Зелених у Бундестазі Сильвії Коттінґ-Уль (Sylvia Kotting-Uhl), у разі аварії на АЕС до 1,8 мільйона німців можуть отримати дозу опромінення більше 20 мілізівертів (мЗв). Саме за такого показника зазвичай починають евакуацію населення. "Постраждати можуть, наприклад, Берлін і Гамбург - тобто вкрай густонаселені регіони", - зазначає політикиня.
У міністерстві навколишнього середовища Польщі, своєю чергою, підкреслюють, що була проведена стратегічна оцінка впливу ядерно-енергетичної програми на навколишнє середовище. Німеччина також взяла участь в консультаціях і надала 30 тисяч коментарів, багато з яких були враховані.
Крім того, завдяки наполяганням комітету ООН з питань виконання Конвенції Еспо (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті) в жовтні 2020 року Польща погодилася офіційно залучити Німеччину до екологічної оцінки своєї енергетичної стратегії.