"Меридіан" у Чернівцях - це наша гра!

"Бабка". Трепетний і збентежений політ швидкої комашки провіщує свободу і дає надію на життя. Цей вірш німецького поета Фархада Шовґі (Farhad Showghi) - ніжний сонет, приватне легке поетичне висловлювання дуже несподівано став потужним і символічним стартом літературної програми фестивалю у Чернівцях Meridian Czernowitz  ("Меридіан-Черновіц") 3 вересеня. Шовґі, присутній на "Меридіані", зазначив: його вабить жива природа, найдрібніша комашка подібна на людину бодай тим, що має кровообіг. І от легкий сонет перетворюється на маніфест інтеграції.

Разом з Шовґі свої вірші німецькою у день відкриття фестивалю у Чернівцях читав і поет з Німеччини Крістіан Ленерт (Christian Lehnert). Разом із ними знані перекладачі Петро Рихло та Марк Бєлорусець читали переклади цих віршів - українською і російською.  

Інклюзія, екологія та ... поезія?

Тож як, за якими ознаками ми можемо створити цілісність? Що у нас всіх спільного? - Як мінімум, кровообіг.

Буквально за кілька годин після звучання вірша "Бабка" до дискусії про українську культуру в Німеччині доєдналася Клаудія Дате - відома, дуже відома перекладачка з української на німецьку, яка в своїй репліці надала точну стратегію промоції української культури на заході. Дате зауважила, що сучасних читачів і літераторів хвилюють, за великим розрахунком, ті самі питання, незалежно від того, якою мовою вони говорять. Як нам налагодити соціальне життя? Як жити мирно-плідно поруч із іншими людьми? Як бути екологічними (і в сенсі берегти природу, і в сенсі підтримувати баланс у власному житті)?

Читайте також: Десять історій про те, як сучукрліт обживав Німеччину

Екологія та інклюзія - от актуальний порядок денний світової культури. Тож Україна має запропонувати актуальне висловлювання з цих тем. Дуже точно! І раптом той вірш про бабку заграв новими фарбами. Говорити про щось, зрозуміле кожному, так тебе почують (є такий шанс).

Поезія може претендувати на те, що її почує кожен? Ми, які сидимо в залі, і слухаємо вірші різними мовами, перетворюємося на спільноту, яка чує і розуміє одного?.. Як же хочеться в це вірити, чесно скажу.

Поезія вночі і за ранковою кавою

Поетичний фестиваль "Меридіан" у Чернівцях 2021 року відбувається у дванадцятий раз. Серйозно, прислухайтеся: поетичний фестиваль дванадцять років поспіль і щороку в залі дедалі більше і більше людей. Глибокої ночі в п'ятницю, раннім ранком у суботу і неділю десятки людей приходять послухати поезію. Це звучить аномально, так воно і є. Таке можливе хіба раз на рік і хіба лише в Чернівцях.

Життя поетичних фестивалів, на жаль, дуже коротке. Але "Меридіан" зробив ставку на атмосферу Чернівців. Ці фестивалі зосереджені на поезії українською, німецькою, румунською мовою, на поезії, написаній на івриті. Тобто на мовах, які жили і побутували в Чернівцях. От цього року, окрім української поетичної програми "Меридіан" пропонує до уваги читання поетів з Німеччини, Швейцарії, Ізраїлю, Австрії.

Читайте також: Ріки поезії в місті Целана: фестиваль Meridian Czernowitz святкує десятирічний ювілей

А ще один тонкий момент: всі гості фестивалю зазвичай так чи інакше пов'язані з Чернівцями, чи то згадують місто в своїх творах, чи їхні предки походять із Буковини. Це окремий ребус - протягом трьох-чотирьох фестивальних днів розгадувати, який зв'язок має автор із містом.

Ребус Померанцева і драматургія Жадана                                               

От перший день "Мерідіану" закінчився індивідуальними поетичними читаннями Ігоря Померанцева, наприклад. Ця людина була однією з тих, хто придумав "Меридіан". Відомий радіожурналіст, він вчився в Чернівцях, потім перебрався до Києва, згодом була примусова еміграція, BBC і Лондон, нині він живе в Празі. І пише вірші російською мовою. Він читав коротку лекцію про любов у поезії, а потім - несподівано - цикл віршів про пандемію коронавірусу. Ок, це те, що нас точно поєднує - ми любимо, бо змушені, і боїмося помирати, але змушені. 

Коли в центрі Чернівців (просто в Театрі імені Ольги Кобилянської) ти дивишся виставу київської трупи, поставлену режисером, який народився в Уфі, за п'єсою, котру написав автор із Харкова, виставу про людей, які опинилися на окупованих територіях на сході України… кордони і межі стираються. Це була вистава "Хлібне перемир'я", де основним питанням так і залишилося, чи живі в ній герої чи давно померли і ми тепер дивимося на стражденних фантомів. І стирається межа між світами.

І не сказати, що то процес безболісний.

Буває: поет, який в Україні не живе, раптом говорить під час виступу, що є фронтовим поетом на полях боїв за збереження людства, і я дивлюся як дрож іде залою. Там є люди, які були на фронті. І люди, чиї близькі там зараз. Порозуміння між сценою і залою нараз втрачене. Щоби тебе правильно зрозуміли, треба докладати колосальних зусиль, погодьтеся.

У місті Пауля Целана - про єврейське питання

Аж другий день роботи фестивалю почався з розмови - глибокої і мудрої розмови - з дисидентом, письменником Йосифом Зісельсом. Він говорив про єврейське питання в Україні і в Буковині зокрема. І почав з показової історії: "1975 року я відривався від спостереження КДБ через прохідний двір. Нині там розташований готель, в якому я живу, поки відвідую фестиваль".

Читайте також: До 100-річчя Пауля Целана: есеї

Зісельс уже років тридцять як не живе в Чернівцях. Але місто зберігає спогади, які люди почасти втрачають, бо уміють і можуть це робити. Зісельс міркував про цивілізаційну ідентичність і підняв складне питання: українці живуть в регіоні, густо заселеному народами-жертвами, тими народами, які ставлять наперед своєї ідентичності трагедії, що їх довелося пережити. Так виникає конфлікт жертв. І про це треба говорити. Але складно таки підібрати до того адекватну мову, щоби не накопичувати образи, але й не забувати зло.

Може так бути, що саме поезія стане таким способом пам'ятати і відпускати одночасно. Може ж так бути, давайте припустимо, що саме література допоможе нам порозумітися. Побудьмо на три дні невиправними ідеалістами.

У згаданій уже дискусії про інтеграцію української культури в європейські процеси Сергій Жадан, чи не найвідоміший нині український літератор, наголошував, що все вирішують приватні ініціативи: зустрічаються двоє людей, захоплених своєю справою, домовляються і видають книжки, і роблять фестивалі. І то складна робота, довга і тривала. Зацитую Жадана: "Це гра на довго. Але це наша гра!" 

Гра ця надовго. Фестиваль "Меридіан" у Чернівцях триватиме ще два дні - також і онлайн. Можна встигнути вибрати собі команду і долучитися до гри.