Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 14 січня повідомив про готовність частково розглянути по суті міждержавний позов "Україна проти Росії (щодо Криму)", поданий українською владою 13 березня 2014 року. Ідеться про звинувачення на адресу Москви в порушеннях прав людини в Криму в період з 27 лютого 2014-го по 26 серпня 2015 року. Суд обґрунтував це рішення тим, що було отримано "достатньо доказів" здійснення Росією "ефективного контролю над Кримом" саме з 27 лютого 2014 року.
Читайте також: Справа "Україна проти РФ" щодо Криму у ЄСПЛ: на остаточне рішення підуть роки
І скільки б російська пропаганда не вказувала на те, що ЄСПЛ відмовився розглянути низку звинувачень, висунутих Києвом, очевидно одне: дано початок процесу повернення півострова Україні. Це - перша перемога України у боротьбі за Крим.
Фіксація точки відліку анексії Криму
Досі Володимир Путін стверджував, що рішення про приєднання Криму до Росії ухвалили самі жителі півострова на так званому "референдумі" 16 березня 2014 року. Мовляв, у Кремля була виключно технічна роль - реалізувати волю кримчан. Не більше. Хоча відомо, що так звані російські "зелені чоловічки" висадилися на півострові 20 лютого. Ця дата викарбувана і на медалі "За повернення Криму", яку вручають від імені президента Путіна.
Проміжну точку в дискусії, коли ж Москва взяла під свій контроль півострів, поставив ЄСПЛ. Згідно з його висновкам, це сталося не пізніше 27 лютого 2014 року - дня, коли російській війська з'явилися біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим (АРК).
Де-факто суд визнав, що ще за три тижні до "референдуму" РФ почала процес відторгнення півострова, що належить незалежній державі. А це означає, що жодного "мирного волевиявлення" жителів півострова не було. ЄСПЛ розвінчав цей міф Кремля, який був важливим аргументом Путіна під час обґрунтування анексії Криму.
Звісно, в Росії, де на законодавчому рівні закріплено право влади не виконувати рішення ЄСПЛ, з іронією можуть поставитися до тлумачення судом історії анексії Криму. І дарма. Адже це не політична заява чи декларація. Це позиція Європейського суду з прав людини - інституції, рішення якої зобов'язані виконувати всі члени Ради Європи, віднедавна - крім Росії. І хто знає, можливо, саме ця позиція ЄСПЛ стане вирішальною в процесі повернення Криму Україні.
Знехтувані права кримчан
Протягом семи років, що минули з моменту анексії, на півострові переслідують кримських татар - їх кидають за ґрати, катують, над ними знущаються та їх убивають. Люди, що не приховують в Криму своїх проукраїнських поглядів, потрапляють під репресивну машину російської спецслужби ФСБ (приміром, як Олег Сенцов) та отримують реальні терміни за посягання на територіальну цілісність Росії. Кримчани, аби повноцінно жити на півострові, вимушені були прийняти російське громадянство, а українці, що мали нерухомість у Криму, втратили можливість розпоряджатися своєю власністю.
Читайте також: Путінська опера у Криму: у австрійського архітектора почалися проблеми
Після анексії Криму Київ двічі - в 2014-му та 2015 роках - подавав до ЄСПЛ позови проти Росії за порушення Європейської конвенції прав людини. Три роки тому вони були об'єднані в одну справу - "Україна проти Росії (щодо Криму)". Москва впевнена, що Києву не вдасться довести свої претензії у ЄСПЛ. Мовляв, усе, що відбувається, - це виключно внутрішня справа Російської Федерації й до неї не мають жодного стосунку ані Україна, ані суд у Страсбурзі. У суді ж вважають інакше.
Так, ЄСПЛ лише частково розглядає скаргу України. Так, остаточний вердикт, радше за все, російська влада проігнорує. Так, Росія й надалі порушуватиме права кримчан. Але це зовсім не означає, що колись ті, хто сьогодні демонструє наплювацьке ставлення до прав інших людей, самі не будуть обмежені в правах - пересування Європою, користування своєю віллою в Іспанії чи Італії або збереженнями в західних банках.
"Кримська платформа" для двох
Український президент Володимир Зеленський уже анонсував створення "Кримської платформи" - стратегії повернення півострова під контроль Києва. Перше його засідання має відбутися в травні поточного року. Саме цей майданчик за очікуваної участі Канади, Великобританії та країн ЄС, на думку української влади, дозволить їй повернути Крим.
Читайте також: Деокупація Криму: німецькі експерти про кримську риторику Зеленського
Кілька днів тому голова МЗС України Дмитро Кулеба публічно запросив Росію взяти участь у цьому проєкті. Замість Лаврова та Путіна Києву відповіла експрокурорка Криму (після анексії Росією. - Ред.), нині депутатка російської Держдуми (від правлячої партії "Єдина Росія". - Ред.) Наталя Поклонська. За її словами, ідея проведення такого саміту підпадає під статтю кримінального кодексу Росії, яка передбачає відповідальність за порушення територіальної цілісності РФ - до 10 років позбавлення волі.
Те, що Росії не потрібна жодна "Кримська платформа" - цілком зрозуміло. Ніхто в Москві не збирається обговорювати з Києвом питання повернення Криму. І про це неодноразово заявляв Володимир Путін. Кремль поки що готовий сісти за стіл переговорів лише для вирішення одного питання - поставки на півострів води з материкової частини України. Чи розуміють це в Києві? Чи має українська влада план "Б" з деокупації півострова у разі провалу "Кримської платформи"? Наскільки тривалим буде процес повернення Криму Україні? На більшість цих питань відповіді як не було, так і немає.
Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що повернути півострів можна, лише відібравши його в Москви. А я б додав: відібрати, посилаючись на рішення міжнародних судів, у тому числі й ЄСПЛ. Навіть якщо для цього знадобиться кілька десятиліть, як це було у випадку з відновленням незалежності країн Балтії. Справедливість існує, і за неї потрібно боротися.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.