1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мета Путіна - не мир, а дестабілізація України

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
11 лютого 2022 р.

Якби Путіну був потрібен Донбас у складі Росії, він давно б його анексував, як Крим. Для нього ця територія - лише інструмент впливу на Україну й предмет для торгів із Заходом, вважає Сергій Руденко.

https://p.dw.com/p/46t5y
Кулемет на лінії зіткнення на Донбасі (ілюстрація)
Фото: picture-alliance/NurPhoto/O. Rupeta

Січневий десант лідерів європейських країн та президента Туреччини до Києва продемонстрував: вони на боці України. Але при цьому на Заході й надалі вважають, що для запобігання великомасштабної війни з Росією Київ повинен виконати мінські домовленості щодо Донбасу. Точніше: в цьому лідерів західних країн намагається переконати Володимир Путін. Мусуючи тему "Мінська", Путін намагається постати в ролі миротворця, а не людини, яка "віджала" Крим й розпочала бійню на Донбасі.

Чим небезпечні для України мінські домовленості

Наполягаючи на реалізації мінських домовленостей, які у 2014-2015 роках тодішнє українське керівництво підписало під тиском Росії, Кремль прекрасно розуміє безперспективність цієї витівки. Саме цим і пояснюється роздратованість Путіна після зустрічі з Еммануелем Макроном, коли російський президент відпустив на адресу українського керівництва сороміцьку репліку: "Подобається, не подобається, терпи, моя красуня".

Сергій Руденко - український журналіст та політичний оглядач
Сергій Руденко - український журналіст та політичний оглядач

Команда Зеленського неодноразово публічно заявляла: повна реалізація мінських домовленостей може призвести до розвалу України. Київ з тривогою говорить про особливий статус районів Донбасу, які перебувають під контролем сепаратистів, про право самопроголошених "ЛНР" та "ДНР" на вето з питань, які стосуються життя всієї країни, про місцеві вибори під дулом російських автоматів. Київ говорить про необхідність внести зміни до мінських угод, Москва - категорично проти.

Донбас як інструмент впливу на Україну

Тривожність Києва зрозуміла: за останні сім років понад 600 тисяч жителів "ЛНР" та "ДНР" отримали російські паспорти, а їхні лідери - Леонід Пасічник та Денис Пушилін - навіть стали членами "Єдиної Росії". Діяльність місцевих підприємств синхронізовано з російською економікою. Де-факто територія, що перебуває під контролем сепаратистів, стала ще одним регіоном Росії, який повністю контролюється Москвою.

Мир на умовах Путіна - реалізація мінських угод. Мир на умовах української сторони - Росія має піти з Криму та Донбасу. Знайти спільний знаменник у цій ситуації практично неможливо. Але насправді Москва дістає Київ мінськими домовленостями не для того, щоб вирішити ситуацію на Донбасі. Мета Кремля - дестабілізувати ситуацію в Україні. І це повинні розуміти лідери західних держав.

Читайте також: Австрійський історик про те, чи пасує Україні нейтральний статус

Київ чекає від канцлера ФРН активних дій

Якби Путіну був потрібен Донбас у складі Росії, він давно б його анексував, як Крим. Для нього ця територія - лише інструмент впливу на Україну та предмет для торгів із Заходом. Наполягаючи на виконанні Києвом мінських домовленостей, президент Росії намагається відвернути увагу від агресії РФ і банальної крадіжки чужої території. Господар Кремля дуже хоче, щоб Захід "забув" про Крим.

Наступного тижня в Києві та Москві побуває канцлер ФРН Олаф Шольц. На відміну від Макрона, спочатку він поговорить із Зеленським, а потім - з Путіним. І дуже важливо, щоб Шольц дослухався до позиції українського керівництва відносно мінських домовленостей.

Якщо німецький канцлер знайде аргументи, щоб переконати Москву відмовитись від дестабілізації ситуації в Україні, то, можливо, українці зможуть пробачити Берліну й відмову в постачанні зброї, і зовнішньополітичну пасивність Берліна в останні кілька місяців.

Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатись з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Війна у Європі: українці звикли, європейці прокидаються?