Кризова дипломатія навколо України: яку роль відіграє Шольц
9 лютого 2022 р.
Прагматично, без емоцій та зайвого шуму - саме так проводить свою політику новий канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz). Втім, протягом останніх тижнів багатьом здавалося, що "шуму" з його боку щодо конфлікту навколо України могло б бути і більше. Главу уряду ФРН критикували за те, що він уникає чіткої позиції у цьому питанні. Водночас, рейтинг Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яку він представляє, судячи з опитувань, усередині країни дещо впав.
Приводом для критики стала насамперед відмова Берліна постачати Україні озброєння. Ще за Анґели Меркель (Angela Merkel) на посаді канцлерки Німеччини цю позиції уряду країни мало розуміли міжнародні партнери. Адже протягом кількох років Німеччина продає зброю до Єгипту та Ізраїлю, постачає її курдам. То в чому ж різниця?
З невдоволенням влада деяких країн спостерігала останнім часом і за тим, як Берлін намагається виключити газопровід "Північний потік-2" зі списку можливих санкцій Заходу проти Москви. Ще в грудні 2021 року Шольц заявляв, що цей проєкт є "ініціативою приватного бізнесу" і процес його сертифікації "ніяк не пов'язаний з політикою".
Читайте також: ФРН, Франція та Польща хочуть уникнути війни у конфлікті навколо України
Роздратований канцлер
Питання про те, чи є Німеччина надійним партнером, ставили у зв'язку з цим у Вашингтоні. "Нісенітниця", - заявив із цього приводу Шольц 7 лютого, відповідаючи на запитання кореспондента CNN. Деяким здалося на той час, що канцлер ФРН відреагував незвично грубо. Зважаючи на все, його дратує, що в очах громадськості ситуація, що склалася, виглядає зовсім не так, як планували він сам і його радники.
Джерела у відомстві федерального канцлера стверджують, що за лаштунками Німеччина вже протягом тижнів активно працює над пошуком мирного вирішення конфлікту навколо України. До того ж, Берлін регулярно проводить консультації з європейськими та трансатлантичними партнерами на тему спільних кроків у разі можливої ескалації. "Ми провели інтенсивну підготовку та обговорили, які конкретно санкції ми задіємо у разі військової агресії проти України", - наголосив канцлер ФРН під час візиту до США.
Читайте також: Коментар: Візит канцлера ФРН Шольца до США завершився провалом
"Володимире, треба поговорити!"
Можливо, річ у тому, що дипломатичні зусилля Берліна залишаються непоміченими громадськістю? "Нинішньому урядові Німеччини не пощастило, тому що він став до роботи якраз у той час, коли ця криза загострилася і перетворилася на трансатлантичну та євроатлантичну кризу", - вважає колишній глава Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger).
Ще кілька тижнів тому Ішинґер сам критикував кабінет Шольца за його позицію щодо України. Нині він його захищає. "Потрібно ставитися з розумінням до того, що канцлер Шольц, який ніколи раніше на цій посаді не зустрічався особисто з Володимиром Путіним або Джо Байденом, зараз не може, як Еммануель Макрон, просто зняти слухавку і сказати: "Володимире, давай обговоримо те й те ", - каже експерт із безпеки.
Тиждень дипломатії
7 лютого президент Франції провів п'ятигодинні переговори із російським лідером у Москві. Після цього він вирушив до Києва до президента України Володимира Зеленського, а потім - до Берліна. Увечері 8 лютого Макрон зустрічався у відомстві федерального канцлера з Шольцем та польським президентом Анджеєм Дудою. Назва цього формату переговорів, який існує вже 30 років і яким канцлер Німеччини скористався для пошуку шляхів мирного вирішення конфлікту навколо України, - Веймарський трикутник.
По суті, Шольц намагається в такий спосіб перейти від дипломатичної оборони до дипломатичного наступу. Повернувшись із Вашингтона, він розпочав підготовку до візитів до Києва та Москви, які відбудуться 14 та 15 лютого.
До цього часу в Берліні побуває ще багато чільних гостей. 9 лютого - прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, а 10 лютого - лідери Естонії, Литви та Латвії. Щодо концентрації російських військ на кордоні з Україною, балтійські держави поділяють позицію Польщі. "Ми зараз у найважчому становищі з 1989 року", - констатував Дуда ввечері 8 лютого в Берліні.
Читайте також: За що критикують позицію Німеччини у конфлікті довкола України
Що буде з "Північним потоком-2"?
У Східній Європі на тлі того, що Дуда називає "безпрецедентним" скупченням військ РФ на українському кордоні, зростає напруженість. Представникам країн цього регіону хочеться побачити більше жорсткості щодо Москви. З точки зору Польщі, адекватним інструментом для тиску на Кремль є "Північний потік-2".
Цей газопровід вже готовий, але ще не введений в експлуатацію. "Якщо Росія, наприклад, перетне кордон України з танками та військами, "Північного потоку-2" не буде", - наголосив Байден 7 лютого. Шольц, що стояв поруч, виявив стриманість. Вже давно він навіть не вимовляє вголос назву "Північний потік-2".
Дехто в СДПН ставиться з розумінням до РФ
Ця стриманість Шольца має конкретні причини. Адже канцлер ФРН має враховувати настрої у власній партії. А в СДПН традиційно багато хто ставиться до Росії з розумінням. У лівому крилі партії прихильники традиції історичної східної політики СДПН прагнуть зближення з Росією. Зі свого боку, члени СДПН зі східнонімецьких федеральних земель переслідують економічні інтереси, що беруть початок ще з часів НДР.
"Північний потік-2" виходить із вод Балтійського моря у федеральній землі Мекленбург - Передня Померанія. Прем'єр-міністерка цієї землі Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) уже протягом кількох років докладає багатьох зусиль до того, щоб цей проєкт був успішно втілений. Таким чином вона, по суті, робить одну справу зі своїм однопартійцем - колишнім канцлером Німеччини та близьким другом Путіна Ґергардом Шредером (Gerhard Schröder).
Ексканцлер у газовому бізнесі
Програвши парламентські вибори 2005 року, Шредер влаштувався на роботу у сфері газового бізнесу в Росії. Сьогодні Шредер є головою ради директорів компанії Nord Stream 2 AG - оператора будівництва газопроводу "Північний потік-2", а також головою комітету акціонерів компанії Nord Stream AG - оператора газопроводу "Північний потік". З 2017 року Шредер очолює також наглядову раду директорів державної нафтової компанії "Роснефть", востаннє його переобрали на цю посаду в червні 2021 року.
4 лютого 2022 року пресслужба "Газпрому" повідомила, що колишнього канцлера Німеччини висунуто кандидатом до складу ради директорів компанії. Обрання членів ради відбудеться 30 червня у Санкт-Петербурзі у рамках річних загальних зборів акціонерів "Газпрому".
З точки зору експерта Християнсько-демократичного союзу (ХДС) із зовнішньої політики Родеріха Кізеветтера (Roderich Kiesewetter), за номінацією Шредера на цю посаду криється розрахунок Кремля. "Це шаховий хід Росії, спрямований на те, щоб розколоти уряд Німеччини щодо можливих санкцій проти "Північного потоку-2" і таким чином дискредитувати країну в цілому", - вважає він.
Читайте також: Німецька преса: "Час дистанціюватися від Шредера"
"Канцлер Німеччини - це я!"
Канцлер ФРН Олаф Шольц рішуче відкидає таку критику. У Вашингтоні він заявив в інтерв'ю CNN щодо Шредера: "Він не говорить від імені уряду (Німеччини. - Ред.). Він не працює в уряді. Він - не уряд. Федеральний канцлер зараз я, і про політичні стратегії Німеччини повідомляю я".
Щодо можливих санкцій проти Росії, то тут стратегія Шольца поки що позбавлена конкретики. Адже глава уряду ФРН наполегливо не хоче говорити прямо: відмовиться Німеччина від цього проєкту у разі ескалації конфлікту щодо України чи ні. Шольц пояснює це тим, що Берлін не хоче зашкодити своїй ролі посередника. До того ж, як каже канцлер ФРН, Німеччина "не хоче викладати на стіл усі карти", тому що "необхідно, щоб Росія зрозуміла: може статися ще багато, навіть набагато більше, ніж те, на що вона себе налаштовує".