Китай стає великою військовою силою в Тихому океані

Над Тайванем нависла загроза війни. Китайська Народна Республіка (КНР) хоче встановити контроль над островом, який вважає своєю бунтівною провінцією, у крайньому разі - навіть за допомогою зброї. У своєму звіті перед Всекитайськими зборами народних представників (ВЗНП) прем'єр Держради КНР Лі Цян підтвердив бажання Пекіна "рішуче просувати справу возз'єднання Китаю". Це - частина "загальної стратегії" уряду і не є чимось новим. Однак перед словом "возз'єднання", яке було присутнє і у формулюваннях попередніх років, цього разу не було слова "мирне".

На думку Пекіна, потенційна загроза полягає в тому, що Китайська Республіка, так офіційно називає себе Тайвань, користується гарантіями безпеки від США. За інформацією американських ЗМІ, наразі в Тихому океані перебувають п'ять американських авіаносців. Політики в Китаї останнім часом охоче говорять про "мир і безпеку на обох берегах". Багато експертів поступово переконуються, що при цьому йдеться вже не тільки про Тайванську протоку, а й про Тихий океан загалом.

Для того, щоб реально контролювати зазначену величезну акваторію, Пекін ударними темпами відбудовує свій поки що відносно слабкий військово-морський флот. Найпівденніша точка Південно-Китайського моря розташована приблизно за дві тисячі кілометрів від материка. КНР хоче розширити радіус дії своїх ВМС ще далі - за допомогою авіаносців.

Два китайські авіаносці вже в строю, ще два будують

Наразі на озброєнні китайських ВМС перебувають два авіаносці. Перший - "Ляонін", названий на честь північно-східної провінції, де було переобладнано цей корабель, придбаний КНР в України 1998 року через бізнесмена-посередника з Макао за 20 мільйонів доларів.

Він був закладений ще в грудні 1985 року на суднобудівному заводі в Миколаєві для ВМФ СРСР під назвою "Рига", у 1990 році перейменований на "Варяг, після розпаду СРСР дістався Україні, будівництво його припинили 1992 року. Спочатку бізнесмен стверджував, що хоче зробити з корабля плавучий готель і казино. У 2012 році "Ляонін" передали китайським ВМС після переобладнання в авіаносець.

Другий корабель цього класу - "Шаньдун" - також названий на честь східної прибережної провінції Китаю. З невеликими змінами він є чимось на кшталт копії "Ляоніна" і з 2019 року несе службу переважно в Південно-Китайському морі.

"Фуцзянь" - авіаносець другого покоління - добудовується на верфі в Шанхаї. Як і два його попередники, він оснащений неядерною силовою установкою. Очікується, що "Фуцзянь" буде прийнято на озброєння 2025 року. З чуток відомо, що четвертий авіаносець ВМС Китаю будується паралельно з "Фуцзянем". "Мені не відомо про будь-які технічні труднощі з четвертим авіаносцем", - побічно підтвердив чутки адмірал Юань Хуачжи в розмові з журналістом із Гонконгу. На запитання про те, чи буде цей авіаносець оснащений вже ядерною силовою установкою, адмірал відповів: "Ми проінформуємо громадськість у встановлений час".

Читайте також: Почалося з українського "Варяга". Як Китай розбудовує свої ВМС

У КНР будуть ще два атомні авіаносці?

Тим часом ЗМІ Гонконгу і Тайваню перед початком сесії ВЗНП в один голос повідомляли, що на двох китайських верфях одночасно закладено ще два атомні авіаносці. На кожному з них нібито встановлено два торієві рідкосольові ядерні реактори.

"Китай хоче наочно продемонструвати сильне прагнення захистити свої територіальні води за допомогою сучасного військово-морського флоту", - зазначає Ван Фен, редактор газети China Times, що видається в тайванській столиці Тайбеї. Це, за його словами, є ефективною тактикою стримування після серії інцидентів на морі з сусідніми країнами, під час яких були жертви. Адмірал Юань дотримується офіційного курсу: "Ми будуємо авіаносці не для того, щоб порівнювати себе зі США, і вже точно не для того, щоб вести зі Сполученими Штатами війну. Ми хочемо використовувати їх для захисту нашого суверенітету і територіальної цілісності".

Зростання військових витрат Китаю

У 2024 році військові витрати КНР зростуть на 7,2 відсотка порівняно з попереднім роком, склавши в перерахунку 215,5 мільярда євро. І якщо поточного року економіка країни покаже п'ятивідсоткове зростання, то оборонна стаття бюджету сягне 1,2 відсотка ВВП. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), це поставить Китай на друге місце у світі за розміром військових витрат - одразу після США.

Насамперед активно будується військово-морський флот. За словами Чарльза Мартіна-Шілдса (Charles Martin-Shields) з Німецького інституту розвитку та сталого розвитку (German Institute of Development and Sustainability, IDOS), з моменту закінчення Другої світової війни військові технології зазнали радикальних змін. З появою атомних авіаносців "сучасному флоту більше не потрібні ланцюжки островів як пункти постачання і дозаправки, щоб контролювати величезний Тихий океан".

Експерти вважають, що однією з причин дедалі більшої військової напруженості в регіоні є те, що в травні президентську посаду  в Тайбеї обійме Вільям Лай (Лай Цінде), критично налаштований щодо Китаю. "У принципі, ні Китай, ні США не зацікавлені у військовому конфлікті, - підкреслює Ганна Ґерс (Hanna Gers) з Німецького товариства зовнішньої політики (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik, DGAP). - Особисто я вважаю, що економічна блокада (Тайваню з боку Китаю. - Ред.) більш імовірна. Але я також знаю, що тут обговорюються всі можливі сценарії".

Поки що китайські авіаносці курсують у територіальних водах КНР. Але адмірал Юань натякає, що незабаром військово-морський флот КНР може попрямувати до далеких цілей: "Для цього і будуються авіаносці". Одним із можливих тестових сценаріїв для цього може стати криза на Близькому Сході. Відтоді як єменські ополченці-хусити почали атакувати цивільні судна в Червоному морі, комерційне судноплавство там обмежене.

"Торгові шляхи через Червоне море мають стратегічне значення для енергопостачання Китаю, - пояснює редактор China Times Ван Фен. Однак Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) поки що не в змозі проводити оборонні операції із гарантування безпеки на морі". І це ще один аргумент на користь модернізації військово-морського флоту: "Зрештою, йдеться про безпеку країни".