Почалося з українського "Варяга". Як КНР розбудовує свої ВМС

Загроза війни стає дедалі серйознішою для Тайваню. Пекін, який дивиться на цей острів як на частину Китайської Народної Республіки, прагне домогтися його приєднання і не відкидає навіть силового сценарію. Про "рішучість у питанні возз'єднання з Китаєм" говорив під час Всекитайських зборів народних представників і глава уряд КНР Лі Цян. Він наголосив, що це питання є складовою "загальної стратегії" керівництва в Пекіні. І хоча нічого нового в цьому нема, однак на відміну від заяв попередніх років тепер перед "возз'єднанням" бракувало слова "мирне".   

Пекін розглядає як потенційну загрозу те, що Сполучені Штати готові гарантувати безпеку Республіки Китай, як себе офіційно називає Тайвань. За даними американських ЗМІ, в Тихому океані нині чергує п'ять авіаносців ВМС США. Китайські політики останнім часом часто говорять про "мир і безпеку на обох узбережжях". Дедалі більше експертів переконані, що тут більше не йдеться лише про Тайванську протоку, а мається на увазі вся акваторія Тихого океану.

Для того, аби справді контролювати ту частину океану, на яку претендує Китай, Пекін зараз активно розбудовує свій все ще доволі слабкий військово-морський флот. Найпівденніша точка Південнокитайського моря розташована на відстані 2000 кілометрів від материкової частини КНР. Пекін, однак, не має наміру обмежуватися лише цим радіусом дії і сподівається досягти цього за допомогою авіаносців.

Два авіаносці вже на озброєнні, два нових будується

У територіальних водах КНР нині чергує два китайських авіаносця.

Один з них - авіаносець "Ляонін" (бортовий номер 16). 1998 року Китай придбав цей корабель в України за посередництва Макао. Йдеться про тоді недобудований крейсер "Варяг", за який Україна отримала 20 мільйонів доларів. Покупець з Макао спочатку стверджував, що хоче переробити крейсер на плавучий готель і розважальний центр. Але вже невдовзі після передачі Макао судно опинилося під юрисдикцією Китаю, а 2012 року після добудови й переобладнання авіаносець "Ляонін", який назвали на честь однієї з китайських провінцій, було передано ВМС КНР.

Для авіаносця "Шаньдун" (бортовий номер 17) теж використали назву однієї з прибережних китайських провінцій. Цей військовим корабель представляє собою дещо модифіковану китайську копію "Ляоніна". Починаючи від 2019 року, "Шаньдун" чергує переважно в Південнокитайському морі.

Третій авіаносець - "Фуцзянь" (бортовий номер 18) - було закладено на верфі в Шанхаї. Як і обидва його попередники, він має неядерні двигуни. Очікується, що його буде передано військово-морським силам у 2025 році.

Подейкують, що в КНР нині будується ще й четвертий авіаносець. "Мені не відомі технічні складнощі при будівництві четвертого авіаносця", - сказав адмірал Юань Хуаші, відповідаючи на запитання однієї журналістки з Гонконгу в кулуарах Всекитайських зборів народних представників. Таким чином, він опосередковано підтвердив чутки про будівництво ще одного авіаносця. На запитання, чи буде цей крейсер оснащений атомним двигуном, він не відповів, зауваживши лише: "Коли настане час, ми поінформуємо громадськість". Поки що ймовірний бортовий номер 19 в офіційних китайських повідомленнях не згадується. 

Ще два авіаносця з ядерними двигунами?

Перед початком Всекитайських зборів народних представників ЗМІ в Гонконзі та на Тайвані повідомили про будівництво в Китаї ще двох авіаносців з ядерними двигунами. Закладка суден з бортовими номерами 20 та 21, як написали ці медіа, відбулися в різних верфях.

"Китай прагне чітко продемонструвати власні амбіції, спрямовані на захист своїх територіальних вод сучасними військово-морськими силами", - прокоментував ці повідомлення Ван Фен, видавець газети "China Times", що виходить у Тайбеї, столиці Тайваню. На тлі низки інцидентів, що сталися в морі за участю сусідніх країн і які не обійшлися без смертельних жертв, це, на його думку, ефективна тактика відлякування.

Китайський адмірал Юань дотримується офіційної лінії Пекіну в своїх поясненнях: "Ми будуємо авіаносці не для того, щоб конкурувати зі США, і тим більше не для того, щоб вести війни із США. Ми хочемо за їхньої допомоги захищати нашу територіальну цілісніть".

Збільшення витрат на армію

Якщо, однак, взяти до уваги військові витрати КНР, то амбіції Китаю сумніву не викликають - бути в регіоні військовою супердержавою. 2024 року Пекін запланував збільшити абсолютні військові витрати на 7,2 відсотка. Це в перерахунку на 215,5 мільярда євро більше, ніж торік. Якщо економічне зростання в КНР цього року сягне п'яти відсотків, то частка, яку планується витратити на озброєння, дорівнюватиме 1,2 відсотка ВВП. У Стокгольмському інституті дослідження проблем миру (SIPRI) підрахували, що за витратами на озброєння Китай обіймає друге місце в світі відразу після США. 

Впадає в око, що КНР розбудовує передусім свої військово-морські сили. Після Другої світової війни військові технології зазнали величезних змін, каже Чарльз Мартін-Шілдс (Charles Martin-Shields) з Німецького інституту політики стимулювання економічного розвитку (Deutschen Institut für Entwicklungspolitik). За його словами, сучасним військово-морським силам з атомними авіаносцями на озброєнні більше не потрібні острівні логістичні бази, аби контролювати величезний простір Тихого океану. 

У травні в Тайбеї президентську посаду обійме Лай Цинде, який є палким прибічником незалежності від Китаю. З огляду на це експерти не виключають посилення військової напруги в регіоні. "У принципі ані Китай, ані США не зацікавлені у військовій конфронтації", - каже Ганна Ґерс (Hanna Gers) з Німецького товариства зовнішньої політики. Вона прогнозує швидше економічну блокаду. "Але мені також відомо, що тут обговорюються всі можливі сценарії", - додає Ґерс.

Досі китайські крейсери не виходили за межі власних територіальних вод. Але адмірал Юань уже натякнув, що незабаром китайські ВМС відправляться й до віддалених цілей. За його словами, для цього й будуються авіаносці.

Можливим першим випробовуванням для китайських ВМС може бути криза на Близькому сході. Відтоді, як єменські хусити почали обстрілювати цивільні судна в Червоному морі, морське торговельне сполучення в цьому регіоні сильно страждає. "Торговельні шляхи через Червоне море мають стратегічне значення для енергетичного забезпечення Китаю", - пояснює видавець "China Times" Ван. Але армія КНР ще не спроможна проводити оборонні операції для захисту морських шляхів, констатує він і наводить ще один аргумент, чому Китай розбудовує військово-морські сили: "Зрештою, йдеться про державну безпеку".

Читайте також: 5 причин, чому Китай не зможе випередити Америку