Cуперечка щодо права на притулок у Німеччині
24 серпня 2023 р.
З огляду на зростання кількості біженців у Німеччині дедалі гучніше лунають голоси, що закликають до обмеження або навіть скасування в країні права на притулок. "Німеччина потребує перерви від повністю неконтрольованої міграції для отримання притулку, - заявив цими днями Єнс Шпан (Jens Spahn), член президії консервативного Християнсько-демократичного союзу та міністр охорони здоров'я в уряді Анґели Меркель (Angela Merkel). - Інтеграція людей, травмованих війною або насильством, вимагає часу і ресурсів. Вона може бути успішною лише у тому разі, якщо кількість додаткових шукачів притулку дуже різко зменшиться".
Багато громад у Німеччині скаржаться на виснаження ресурсів через прийом та інтеграцією біженців, особливо гостро для них стоїть питання із житлом для цих людей.
Колишній лідер соціал-демократів і голова МЗС Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) міркує так само, як і Шпан. В інтерв'ю Redaktionsnetzwerk Deutschland він виступив за скасування права на притулок, закріпленого в Основному законі Німеччини. "Спроба відповісти на сучасний феномен масової втечі за допомогою індивідуального права на притулок і Женевської конвенції про статус біженців не приведе нас до успіху", - пояснив Ґабріель.
Правопопулістська і частково правоекстремістська партія "Альтернатива для Німеччини" з 2015 року ставить це питання у центр своїх політичних вимог. Тоді протягом одного року до Німеччини прибули майже мільйон біженців.
Читайте також: Українські біженці в Німеччині. Як і чому в них забирають дітей?
Право на притулок з 1949 року в Основному законі ФРН
Німеччина - одна з небагатьох країн світу, яка закріпила право на притулок у своїй Конституції. У статті 16а Основного закону ідеться про те, що "політично переслідувані особи мають право на притулок". З огляду на політичні переслідування нацистської епохи ФРН після Другої світової війни взяла на себе зобов'язання надавати захист біженцям з-за кордону.
У 1993 році право на притулок було обмежено конституційною поправкою, внесеною ХДС/ХСС, СДПН та ВДП. Відтоді просити притулку можуть лише ті, хто не в'їхав до Німеччини через так звану безпечну третю країну. Таке "спільне рішення, як на початку 1990-х років", зараз пропонує перший парламентський секретар ХДС/ХСС Торстен Фрай (Thorsten Frei).
Однак у значній частині правлячих нині Соціал-демократичної, Вільної демократичної партій та Зелених навряд чи знайдеться більшість, яка підтримає скасування права на притулок. "Я категорично проти скасування індивідуального права на притулок, - заявила міністерка внутрішніх справ від СДПН Ненсі Фезер (Nancy Faeser) в інтерв'ю виданню Spiegel 23 серпня. - Те, що політично переслідувані особи мають право на притулок, згідно з Основним законом, є уроком, винесеним із терору націонал-соціалізму". Скасування прав людини з метою обмеження міграції "не може бути рішенням", наголосила в інтерв'ю газеті Welt і представниця Зелених Ламія Каддор (Lamya Kaddor). Критики закидають Фраю та іншим наближення до "Альтернативи для Німеччини" - праві популісти зараз, згідно з опитуваннями, мають близько 20 відсотків підтримки.
Читайте також: Українські біженці у Німеччині: хто працює і скільки заробляє
Кількість біженців зростає не тільки у Німеччині
За даними ООН, число біженців у світі сягає рекордів. Причиною цього стають нові конфлікти, як-от у Судані.
Кількість мігрантів, які просять притулку в Німеччині, також збільшується. З січня до липня цього року захисту від політичних переслідувань у ФРН попросили 175 272 людей. Це - на 80 відсотків більше, ніж за той самий період минулоріч.
Більшість прохачів притулку походять з Сирії, Афганістану та Туреччини. Число людей з Туреччини, які звернулися до Німеччини за захистом, цього року зросло втричі на противагу 2022-му - зокрема, через обмеження там свободи слова. У Сирії з 2011 року триває громадянська війна. В Афганістані після захоплення у серпні 2021 року влади талібами жорстоко переслідують інакодумців, крім того, відтоді країна перебуває у стані гуманітарної кризи.
Більше віз для возз'єднання родин
До того ж, від початку російської агресивної війни в лютому 2022 року близько мільйона людей втекли з України до Німеччини. Вони не мають просити притулку, а отримують "дозвіл на проживання з метою тимчасового захисту". Правовою основою для цього є Директива Європейського Союзу про масовий приплив біженців.
Читайте також: Країни Європи витратили 43 мільярди євро на біженців з України - дослідження
Возз'єднання членів сімей тих, хто отримав статус біженця в Німеччині, приводить до дедалі більшої міграції людей. У відповідь на запит DW міністерство закордонних справ ФРН повідомило, що з січня було видано майже 16 тисяч відповідних віз: "З кінця минулого року ми зафіксували різке збільшення кількості запитів на отримання віз для возз'єднання сімей з особами, які мають право на додатковий захист". Правом на додатковий захист користуються особи, які не можуть претендувати на право притулку, але життю або здоров'ю яких загрожує небезпека в країні походження.
Правляча коаліція на шпагаті
Уряд СДПН, Зелених і ВДП не зазіхає на гуманістичну основу німецького закону про притулок. Водночас він намагається зменшити кількість біженців, які проживають у країні.
З цією метою уряд призначив уповноваженого, який має укладати міграційні угоди з країнами походження. Таким чином, планується депортувати більше шукачів притулку, яким було відмовлено у наданні притулку. У січні цього року набув чинності закон про прискорення процедури розгляду заяв на притулок у Німеччині.
У Брюсселі німецький уряд наполягає на реформуванні законодавства ЄС про притулок до виборів до Європарламенту наступного літа. Він виступає за те, щоб ті, хто шукає захисту, могли вже зараз отримувати відмову на зовнішніх кордонах ЄС, якщо їхні шанси на отримання притулку є незначними. Це призвело б до зменшення кількості біженців, які потрапляють до Німеччини.Водночас Німеччина гостро потребує кваліфікованої робочої сили - для неї німецький уряд прагне полегшити імміграційні процедури.