Ізраїль та ООН. Чому генсек і резолюція викликали обурення

Генеральна асамблея ООН у п'ятницю, 27 жовтня, на позачерговому засіданні ухвалила резолюцію щодо ситуації в Cекторі Гази. Документ містить заклик до "негайного постійного та стійкого припинення вогню", що веде "до припинення бойових дій".

При цьому в тексті резолюції не згадується рух ХАМАС, визнаний терористичною організацією Євросоюзом, Німеччиною, США та цілою низкою інших країн, немає вимоги звільнити ізраїльських військових, захоплених бойовиками ХАМАС, і не згадується право Ізраїлю на самооборону. Водночас документ закликає до "негайного та беззастережного звільнення" всіх цивільних, які перебувають у полоні.

Унаслідок нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня загинуло понад 1400 людей. У заручниках терористів залишаються 229 людей. У відповідь на атаки ХАМАС Ізраїль почав завдавати ударів з повітря по Сектору Гази, а 28 жовтня оголосив про розширення наземних операцій ЦАХАЛ (Армії оборони Ізраїлю) у Газі. За даними міністерства охорони здоров'я Гази, контрольованого ХАМАС, у регіоні від ударів ізраїльських військових загинули понад 8000 людей.

Читайте також: П'ять сценаріїв у Cекторі Гази. Що буде після повалення ХАМАСу?

Ізраїль обурений

Ухвалена Генасамблеєю ООН резолюція викликала жорстку критику з боку Ізраїлю. Крім того, за кілька днів до цього бурхливу реакцію спровокував виступ генсека ООН Антоніу Гутерріша. Він у своїй промові жорстко засудив кривавий напад на Ізраїль руху ХАМАС, але водночас заявив, що це сталося "не на порожньому місці", що палестинці десятиліттями страждають від "окупації Ізраїлю" і що Ізраїль у Секторі Гази "порушує міжнародне гуманітарне право".

Хвиля обурення словами генсека не змусила на себе довго чекати. Антоніу Гутерріш перейшов "червону лінію" та виправдовує жахливі злочини ХАМАС, зазначив представник міністерства закордонних справ Ізраїлю. Подібним чином відреагували і в Меморіальному комплексі історії Голокосту Яд Вашем.

Постійний представник Ізраїлю при ООН Гілад Ердан зажадав негайної відставки генсека Гутерріша. А уряд Ізраїлю навіть завив про те, що відмовляє у візах представникам Організації Об'єднаних Націй. Сам Гутерріш був "шокований" реакцією Ізраїлю та наголосив, що його висловлювання "неправильно інтерпретували".

Резолюція Ради Безпеки ООН не мала шансів

Глибокий розкол на два табори всередині самої ООН невдовзі після заяви Гутерріша знову проявився і в Раді Безпеки ООН. Там 25 жовтня представили для обговорення два проєкти резолюції щодо конфлікту на Близькому Сході. Обидва у принципі мали спільну мету - змусити зброю замовкнути, щоб відновити доставку гуманітарної допомоги до заблокованого Сектора Гази.

Перший проєкт резолюції, який запропонували США, містив лише заклик до короткострокового припинення вогню, визнання права Ізраїлю на самооборону та заклик до роззброєння радикальних угруповань у Газі, таких як рух ХАМАС. На цю резолюцію наклали вето Росія та Китай.

В іншому проєкті документа, запропонованому Пекіном і Москвою, ішлося про негайне і стійке припинення вогню, а також про те, щоб Ізраїль на тлі майбутньої наземної операції Ізраїлю більше не вимагав від мирного населення переміститися з півночі Сектора Гази на південь. Цей проєкт заблокували в Раді Безпеки вже США та Великобританія.

Жодному іншому кризовому регіонові у світі не було присвячено стільки резолюцій ООН, скільки Ізраїлю та Палестинським територіям. Тим часом відносини між ООН та Ізраїлем стають дедалі напруженішими. У Генасамблеї ООН уже давно існує стабільна більшість країн, які регулярно виносять у порядок денний питання щодо ситуації з палестинцями та критично висловлюються щодо Ізраїлю.

Окрім мусульманських країн, до цієї більшості також належать країни Глобального Півдня. Німеччина у процесі голосування орієнтується на спільну позицію ЄС та залежно від теми голосує по-різному. Лише США весь час підтримують Ізраїль. Так, згідно з женевською неурядовою організацією UN Watch, Генасамблея ООН у період з 2015 по 2022 роки ухвалила 140 резолюцій з критикою на адресу Ізраїлю, які стосуються будівництва ізраїльських поселень на окупованих територіях або анексії Голанських висот.

Для порівняння: за вказаний період часу щодо ситуації в інших регіонах світу було ухвалено тільки 68 резолюцій, п'ять із них стосувалися Ірану. Тому Ізраїль давно вважає, що до нього несправедливо ставляться в ООН. Цим пояснюється й така жорстка реакція Ізраїлю на висловлювання генсека ООН Гутерріша.

Читайте також: Порохова діжка Близького Сходу: страх великої війни зростає

У чому відмінність резолюції Генасамблеї від резолюції Ради Безпеки ООН

Резолюції Генасамблеї ООН відповідно до міжнародного права не є обов'язковими до виконання. Їх радше слід розуміти як заклик до сторін конфлікту, що відображає думку більшості членів організації (для ухвалення потрібна підтримка більшості, з важливих питань - дві третини присутніх).

Резолюції Радбезу ООН, навпаки, є обов'язковими до виконання. Вони спрямовані проти країн та учасників конфліктів, які загрожують міжнародній безпеці або порушують міжнародне право чи права людини. У випадку, якщо держава не дотримується резолюції Радбезу ООН, щодо неї можуть застосувати санкції.

Ухвалення резолюції в Раді Безпеки ООН може бути заблоковано шляхом застосування права вето одним із п'яти постійних членів Ради Безпеки: Великобританією, Китаєм, Росією, США або Францією. США в Радбезі постійно виступають у ролі захисника Ізраїлю, при цьому Вашингтон регулярно використовує своє право вето. 

З 2015 року в Генасамблеї ООН було ухвалено 141 резолюцію з критикою на адресу Ізраїлю і лише одна єдина подібна резолюція - у 2016 році в Раді Безпеки ООН. В останній містилася вимога припинити будівництво ізраїльських поселень на окупованих палестинських територіях. Тоді США не підтримали резолюцію, а утрималися під час голосування.

Тим часом остання, 141-а резолюція Генасамблеї ООН була внесена Йорданією, яка традиційно виступає на боці палестинців у їхньому конфлікті з Ізраїлем. Із закликом внести згадування про ХАМАС у текст резолюції виступив перед голосуванням постійний представник Канади при ООН Роберт Рей. Він зазначив, що, не зробивши цього, Генасамблея ООН не визнає одного з найстрашніших терактів у світі. Пропозицію Канади в результаті не підтримали.

За ухвалення резолюції щодо ситуації в Газі на позачерговому засіданні Генасамблеї в Нью-Йорку 27 жовтня 2023 року проголосували представники 120 із 193 держав-членів Організації Об'єднаних Націй. Проти були 14 країн, ще 45 утрималися. Серед тих, хто проголосував "проти" - Австрія та США. Франція та Іспанія підтримали резолюцію, а Німеччина, Великобританія та Італія утрималися.

Читайте також: Ескалація на Близькому Сході. Чи є ще шанс досягти миру?

Відносини між ООН та Ізраїлем: злети та падіння

При цьому ООН вважається організацією, яка допомогла створенню держави Ізраїль. У 1947 році Генасамблея ООН попри опір арабських країн ухвалила план поділу Палестини і тим самим створила можливість для створення через пів року держави Ізраїль.

На той момент ООН складалася із 57 держав-членів. Згодом у результаті процесу деколонізації ця кількість зростала, насамперед безліч країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою поступово входили до складу Організації Об'єднаних Націй і таким чином змінювали політичний розподіл сил у Генасамблеї.

Після Шестиденної війни та окупації Ізраїлем Палестинських територій у 1967 році відносини між Ізраїлем і ООН помітно погіршилися. Відтоді зросла кількість резолюцій із критикою на адресу Ізраїлю, які ухвалює Генасамблея ООН. А в Раді з прав людини ООН на порядку денному засідання є окремий пункт, присвячений ситуації на окупованих Ізраїлем територіях.

Однак упродовж минулих років було зроблено невеликі дипломатичні кроки, спрямовані на зміцнення відносин Ізраїлю з ООН. Так, у 2012 році представника Ізраїлю вперше обрали заступником голови Генасамблеї ООН. У 2016 році ізраїльський дипломат очолив Комітет із правових питань Генасамблеї ООН.