5 сценаріїв у Cекторі Гази. Що буде після повалення ХАМАСу?

Ізраїль мобілізував близько 350 тисяч резервістів, частина армії дислокована на кордоні з Ліваном, інша - із Сектором Гази. Мета очікуваного наступу Армії оборони Ізраїлю на Сектор Гази, чим би він конкретно не обернувся в деталях, - знищення бойовиків радикального ісламістського руху ХАМАС, який Євросоюз, Німеччина, США і більшість країн Заходу визнали терористичною організацією.

Після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня альтернативи цьому кроку немає, переконаний Міхаель Мільштейн, колишній співробітник військової розвідки Ізраїлю, нині науковий співробітник Центру імені Моше Даяна при Тель-Авівському університеті. Мільштейн і сьогодні тримає у фокусі уваги інтереси безпеки Ізраїлю і його оцінка ХАМАСу однозначна. "ХАМАС завжди формулював свої цілі - підтримка джихаду та знищення Ізраїлю - дуже чітко. Він ніколи не розглядав покращення економічної ситуації як стратегічне досягнення і завжди заявляв про майбутній наступ на Ізраїль", - зазначив в інтерв'ю DW ізраїльський експерт з безпеки.

Читайте також:  Чи може Катар виступити посередником між Ізраїлем і ХАМАСом?

"Не можна допустити вакуум влади в Газі"

Однак уже зараз постає питання: як здійснюватиметься політичне управління Сектором Гази після знищення ХАМАСу та його терористичних структур, до чого прагне Ізраїль? Офіційної відповіді на нього ізраїльтяни поки що не дали. Не можна також впевнено передбачити, чи вдасться їм цього разу, на відміну від минулих спроб, повністю викорінити ХАМАС. Однак одна річ очевидна вже зараз, вважає Мільштейн - вакууму влади в Секторі Гази бути не може і не повинно: "Швидкий вихід (ізраїльських військових. - Ред.) після знищення ХАМАСу створить вакуум, який заповнить анархія та радикальні ісламістські угруповання".

Те, що вакуум політичної влади може привабити більш радикальні сили, було продемонстровано, наприклад, в Афганістані, де терористична "Ісламська держава" (ІД) використовувала у своїх цілях явну слабкість держінститутів навіть після захоплення влади в країні талібами. Аналогічних успіхів ІД досягла і в африканському регіоні Сахель, де слабкість чи навіть відсутність державних структур також зіграли їй на руку.

Читайте також: ХАМАС: що це за радикально-ісламістський рух і хто його підтримує

Навіть Іран з його фантазіями про знищення Ізраїлю, незважаючи на можливу втрату колишніх "партнерів", як-от ХАМАСу та терористичного угруповання "Ісламський джихад", може скористатися вакуумом влади в Секторі Гази та використати нові методи або навіть нових союзників для створення постійної загрози Ізраїлю. Як у цих умовах могла б виглядати нова влада у Газі? Мільштейн бачить кілька варіантів - проте всі вони, за його оцінкою, є проблематичними. З ним погоджується і Штефан Штеттер (Stephan Stetter), політолог з Університету Бундесверу в Мюнхені.

Сценарій 1: Ізраїль знову контролює Сектор Гази

Одним із можливих сценаріїв є відновлення Ізраїлем прямого військового контролю над Сектором Гази, як це було до 2005 року, тобто повернення Ізраїлю як окупаційної держави в Газу. Однак такий крок міг би спровокувати новий збройний спротив.

Окупація також матиме фатальні наслідки для балансу сил у регіоні, попереджає політолог Штеттер в інтерв'ю DW: "Тоді в Ізраїлі зазвучать голоси на користь повторного будівництва поселень у Секторі Гази. І це також литиме воду на млин усіх тих, хто хоче розпалити та підтримати ізраїльсько-палестинський конфлікт".

Крім того, окупаційна держава - принаймні теоретично, згідно з міжнародним правом, - також має обов'язки щодо населення на окупованій території. "Ці обов'язки має взяти на себе, насамперед, сам Ізраїль. У фінансовому відношенні вони перевищили б усі можливості країни", - зазначає політолог з Університету Бундесверу. І це при тому, що Ізраїль уже постраждав в економічному плані від атаки ХАМАСу 7 жовтня.

Читайте також: Західний берег річки Йордан: дедалі більше насильства

На думку експерта, Ізраїль, ймовірно, не зможе здійснити нову окупацію Сектора Гази за наявності політичного спротиву з боку своїх західних союзників - насамперед США. Крім того, додає він, такий крок суттєво ускладнив би відносини Ізраїлю з арабськими країнами, з якими він або вже уклав мирні договори або планує це зробити. "Тому я вважаю його малоймовірним", - зазначає Штеттер.

Цей сценарій ставить перед Ізраїлем ще одну проблему: йому доведеться ще більше відгородитися від цілком ворожого Сектора Гази. "Ізраїль перетвориться на тюремну адміністрацію, яка постійно керуватиме величезним табором військовополонених (з яким уже давно порівнюють Сектор Гази)", - написали нещодавно у впливовому американському журналі Foreign Affairs.

Сценарій 2: Владу переймає Палестинська національна адміністрація

До управління Сектором Гази могла б повернутися Палестинська національна адміністрація (ПНА). Цей план, на думку ізраїльського експерта Міхаеля Мільштейна, має насамперед одне слабке місце: ПНА, очолювана Махмудом Аббасом, продовжує функціонувати як уряд із президентом та прем'єр-міністром на Західному березі річки Йордан, де-факто контролюючи лише його частину. Влада на цій Палестинській території великою мірою належить Ізраїлю. "Ми повинні враховувати, наскільки слабким і непопулярним є Махмуд Аббас, якого в арабському світі називають Абу Мазен", - наголошує Мільштейн.

Читайте також: Напад ХАМАСу на Ізраїль і наслідки для палестинців

Насправді ПНА та домінуюча у ній ФАТХ, партія Аббаса, вкрай непопулярні на Західному березі. Корупція та низька ефективність роботи адміністрації неодноразово призводили до протестів громадян. ПНА також звинувачують у відсутності демократичної легітимності.

Останні президентські вибори відбулися в 2005 році, і відтоді Махмуд Аббас править як "вічний" палестинський лідер, не маючи чинного вотуму від виборців. Тоді як у західних країнах Аббаса останнім часом критикують за антисемітські висловлювання та недостатнє дистанціювання від терору ХАМАСу, багато палестинців на Західному березі річки Йордан звинувачують його у недостатньо жорстких та рішучих діях у відносинах з Ізраїлем, який окупував частину палестинських територій. 

Крім того, продовжує Штефан Штеттер, існує ще одна проблема: "Якщо після перемоги Ізраїлю над ХАМАСом у Сектор Гази прийде правити ПНА, вона може бути сприйнята деякими як сторона, яка захопила владу за рахунок жертв війни". За словами Штеттера, ПНА має захистити себе від такого враження: "Водночас вона має відігравати важливу роль у всіх інших сценаріях розвитку ситуації в Секторі Гази".

Сценарій 3: Змішана палестинська цивільна адміністрація 

Найкращим, але складним у реалізації варіантом була б змішана палестинська цивільна адміністрація, пояснює експерт з безпеки Мільштейн. Вона могла б, на його думку, складатися з різних представників палестинської громадськості, включаючи мерів міст, та мати тісні стосунки з ПНА.

Таку модель могли б підтримати Єгипет, США, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), описує Мільштейн оптимальний сценарій. І визнає, що такий політичний устрій матиме стабільність лише короткий час: "Але він був би набагато кращим, ніж усі інші альтернативи".

Сценарій 4: Управління з боку ООН 

Теоретично Організація Об'єднаних Націй могла б взяти на себе управління конфліктною зоною після поразки однієї зі сторін конфлікту, констатує Штефан Штеттер, посилаючись на приклади Косова чи Східного Тимору.

"Однак у Секторі Гази це нереально. Швидше за все, у даному разі це буде набагато складніше, якщо взагалі можливо - оскільки цей конфлікт занадто сильно приковує до себе увагу світової громадськості. Крім того, можлива сильна роль західних держав сприйматиметься дуже критично", - прогнозує політолог. Додатково, за його оцінкою, за такого сценарію виникло б складне питання про відповідний мандат ООН.

Сценарій 5: Сектором Гази управляють арабські держави 

Штефан Штеттер, який досліджує конфлікти, схиляється до іншого сценарію. Згідно з ним, арабські держави могли б взяти на себе управління Сектором Гази, відіграючи провідну роль спільно з Палестинською національною адміністрацією.

"У цьому можуть бути зацікавлені і з інших причин деякі країни арабського світу, зокрема ті, які мають серйозні претензії до "Братів-мусульман", палестинським відгалуженням яких є ХАМАС. Єгипет жорстко припиняє діяльність "Братів-мусульман", борються з цим угрупованням Саудівська Аравія та ОАЕ", - нагадує Штеттер. 

Читайте також: ЗМІ: Саудівська Аравія припиняє переговори про нормалізацію відносин з Ізраїлем

Навіть якщо в офіційній урядовій риториці згаданих країн, зумовленій антиізраїльськими настроями населення, на першому плані сьогодні перебувають солідарність з палестинцями та страждання палестинського цивільного населення, "поразка ХАМАСу не повинна розглядатися як небажана в Ер-Ріяді та Каїрі".

Насамперед, наводить аргумент Штеттер, палестинців за такого сценарію можна буде переконати у тому, що їхні фундаментальні інтереси - національне самовизначення та вирішення конфлікту за формулою "дві держави для двох народів" - не будуть проігноровані. "Однак для цього необхідні спільні зусилля, у тому числі у співпраці із Заходом та ООН", - уточнює він. Крім політичної підтримки, тут, мабуть, була б важлива і фінансова, щоб економічно сприяти такій моделі. Остання, на думку німецького політолога, не лише запропонувала б перспективи для палестинців, а й забезпечила б більшу безпеку Ізраїлю. 

Однак, переконаний політолог, зважаючи на нинішню ескалацію в регіоні, що призвела до загибелі кількох тисяч людей, видається досить незрозумілим, чи готові - і якщо так, то за яку ціну - навіть арабські держави, які мають офіційні відносини з Ізраїлем, взяти на себе ризик такої місії та її можливого провалу. Не виключено, що така модель може з'явитися в середньостроковій перспективі, підсумував Штеттер.