Громадські активісти допоможуть шукати полонених в Росії
27 червня 2022 р.
Родичі зниклих українських військових і цивільних зможуть надсилати свої запити щодо їхньої долі до новоствореної ініціативи "Пошук.Полон". Її організатори з числа правозахисників, правників та волонтерів ставлять собі за мету виявляти місце перебування полонених, а також вчиняти всі необхідні юридичні дії згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими задля повернення їх в Україну.
Розшукати й допомогти
Наразі в Україні ніхто не готовий оприлюднити точну кількість військовополонених, а також військових та цивільних, що вважаються зниклими безвісти під час бойових дій чи окупації РФ українських територій. На брак такої інформації в розмові з DW вказав ініціатор проєкту "Пошук.Полон" правозахисник Микола Полозов, який був захисником у справах лідера кримських татар Мустафи Джемілєва і першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла. За оцінками Полозова, невідома ані кількість, ані місця утримання захоплених у полон військових і цивільних українців. "Орієнтовно, йдеться про кілька тисяч людей, але точно - більше двох тисяч", - сказав правозахисник.
Останні вісім років Полозов, як адвокат, займався справами українських військовополонених, а до того - правозахистом на території Росії. Він стверджує, що має досить колег у РФ, котрі готові допомагати з розшуком ув'язнених українців, незважаючи на цілковите ігнорування російською владою їхніх прав згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. "Хоча російська влада приховує інформацію про українських військовополонених, мирних мешканців, переміщених з України осіб, а надто - про дітей, яких вивозять до РФ, у нас є можливість долати цей спротив, хоча й не одразу і не скоро", - сказав Полозов під час презентації свого проєкту.
Читайте також: Німецький експерт: Смертна кара для полонених - воєнний злочин
Долучення громадянського суспільства
Правники зможуть діяти і тиснути на російську владу лише за умов отримання звернень від українських громадян, зазначив Полозов. Він сподівається, що росіяни не будуть репресувати адвокатів, бо вони діятимуть виключно за нормами міжнародного гуманітарного права і Женевської конвенції, до якої приєдналася Росія.
Натомість керівник програм правової допомоги міжнародної організації Free Russia Foundation, яка була створена російськими емігрантами в США, Володимир Жбанков звернув увагу на те, що за всю історію існування міжнародного гуманітарного права з боку Росії щодо нього спостерігався "неймовірний цинізм" та використання його лише як інструменту політичної та воєнної гри.
Жбанков закликав міжнародні організації та громадянське суспільство докласти всіх зусиль з примусу Росії дотримуватися міжнародного гуманітарного права. "У корпусі Женевських і Гаазьких конвенцій у військовополонених є досить великий обсяг прав та гарантій їхнього дотримання", - сказав правозахисник. Перш за все, за його словами, це стосується необхідності повідомляти про полонених тій державі, громадянами якої вони є.
Читайте також: "Нас трохи обманули": що розповідають російські полонені
Використати всі можливості
Виконавча директорка "Центру громадянських свобод" Олександра Іванцова закликала брати до уваги не тільки військовополонених, але й цивільних осіб, яких російські військові інтернували на територію РФ і утримують там без жодних повідомлень про їхню долю. За приклад вона навела захоплення в полон і вивезення спочатку в Білорусь, а потім у Росію студента-біохіміка Дмитра Юзвака, сина головної лікарки Гостомеля Олени Юзвак. "За нашими даними, він перебуває в СІЗО в Брянській області, але ані мати, ані батько не змогли встановити з ним контакт", - сказала Іванцова. На її думку, таких випадків є "величезна кількість" і тільки через правників і юридичну систему можна сподіватися домогтись якоїсь інформації про зниклих у РФ українців.
Засновники проєкту "Пошук. Полон" ставлять собі за мету знайти кожного військовополоненого чи мирного українця, які утримуються в РФ, дізнатися в якому стані перебуває ця людина, і цим стимулювати такі міжнародні організації, як "Червоний Хрест", долучитися до цих справ. Іванцова сподівається, що це створить можливості для надання полоненим юридичної та медичної допомоги, допоможе встановити контакт з рідними.