Екскомандувача обороною Харківщині повторно затримали

Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України ввечері середи, 22 січня, вдруге затримали бригадного генерала Юрія Галушкіна, який в навесні 2024 року командував оперативно-тактичним угрупуванням військ "Харків".

Напередодні, Печерський райсуд Києва помістив Галушкіна в СІЗО на два місяці із заставою у 5 мільйонів гривень. Його та ще двох офіцерів - генерал-лейтенанта Артура Горбенка та полковника Іллю Лапіна - слідчі ДБР вважають відповідальними за провал оборони Харківщини в травні 2024 року та інкримінують недбале ставлення до служби в умовах воєнного стану, яке карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Троє командирів нібито "дозволили військам РФ захопити частину території Липецької громади Харківського району", а їхні злочинні дії "призвели до втрати особового складу та озброєння, зірвали заходи з оборони державного кордону", запевняло бюро в понеділок 20 січня після їх першого затримання.

Увечері середи за Галушкіна, який нині працює на цивільній посаді в концерні "Укроборонпром", внесли заставу, повідомив його адвокат Михайло Величко. Однак правоохоронці затримали його просто на порозі слідчого ізолятора і нині готують нову підозру - у сприянні самовільній втечі військовослужбовців з поля бою, що передбачає покарання вже до 10 років тюрми.

Читайте також: Невдала оборона Харківщини: що відомо про арешт генералів ЗСУ

Травневий прорив

Вранці 10 травня 2024 року російська армія розпочала наступ на півночі Харківської області, стрімко захоплюючи прикордонні селища, звільнені ЗСУ восени 2022 року. "Важливо, що вони (російські війська - Ред.) можуть збільшувати і підтягували ще сили на цьому напрямку, це факт. Але наше військове командування знало про це і розраховувало свої сили, щоб зустріти вогнем ворога", - заспокоював того ж вечора президент України Володимир Зеленський.

Однак у наступні дні війська РФ продовжували наступати на обласний центр, а також розв'язали бій за райцентр Вовчанськ, нині знищений майже вщент. Лише 20 травня Силам оборони України вдалось стабілізувати лінію фронту, втім вони і досі не вибили росіян з частини прикордонних територій.

Причини поразки політики та військові експерти почали шукати ще по гарячих слідах. З'ясувалось, що в прикордонних районах бракувало фортифікацій, а їхній захист забезпечували переважно сили територіальної оборони, які залишали позиції під бронетанковим наступом і важким артвогнем росіян.

Вже 11 травня військове керівництво зняло з поста командувача оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) "Харків" Юрія Галушкіна. Артура Горбенка того ж дня відсторонили від виконання обов’язків командира 125-ї бригади львівської тероборони, відповідальної за 45-кілометрову смугу кордону на північ від обласного центру. Вже за місяць генерала звільнили за результатом службового розслідування, на матеріалах якого і базується теперішня кримінальна справа проти офіцерів.

Читайте також: Наступ РФ на Харківщині: що сталося з фортифікаціями?

Львів'яни на захисті Харківщині  

З наявних у DW матеріалів цієї справи випливає: найфатальніші помилки у обороні, на думку слідчих, нібито допустив 60-річний генерал-лейтенант Горбенко. Згідно з офіційною підозрою, комбриг не облаштував належним чином командні пункти в районі селища Липці, не налагодив охорону та систему зв’язку між ними. Ба більше, слідчі вважають, що Горбенко проігнорував розвіддані про накопичення росіянами сил на кордоні - ті вчетверо переважали його військо, - не вніс відповідні корективи у бойовий план оборони та не посилив власну бригаду людьми й боєприпасами.

У середу, 22 січня, суддя Ірина Григоренко помістила генерал-лейтенанта Горбенка під варту на два місяці із можливістю вийти під заставу у 25 мільйонів гривень. Клопотання про його арешт - так само як і арешт двох інших офіцерів - вона попри заперечення адвокатів розглядала без преси та публіки. На закритих слуханнях наполягала прокуратура, аргументуючи це тим, що матеріали справи містять секретну інформацію про механізми організації оборони та взаємодії між підрозділами.

Після завершення засідання Горбенко утримався від коментарів щодо висунутих йому підозр та подробиць оборони Харківщини. Однак товариші по службі, що прийшли підтримати офіцера із понад 40-річним стажем у війську, стверджують: той сумлінно виконував поставлену задачу в умовах браку живої сили, артилерії та бронетехніки.

"Мій підзахисний співпрацював зі слідством від самого його початку в червні 2024 року. Прокуратура сама надала суду довідку про його майновий стан - у професійного військовослужбовця і близько немає 25 мільйонів на заставу", - пояснив журналістам після засідання адвокат Станіслав Пелюк свій намір оскаржувати рішення суду про запобіжний захід.

Читайте також: Як евакуюють мешканців Вовчанська і передмість - репортаж DW

Контролю достатньо не буває

54-річний Юрій Галушкін, на думку ДБР, має нести відповідальність за помилки підрозділів, що знаходились у його підпорядкуванні. На посаді начальника "ОТУВ "Харків" він нібито встановив для 125-ї бригади ТрО оборонні рубежі, не співмірні бойовим можливостям, вчасно не посилив її іншими підрозділами, а під час російських атак не підтримав авіацією та артилерією. До того ж командувач оборони "недостатньо контролював" виконання власних розпоряджень, вважають слідчі. 

Утім, як саме генерал Галушкін сприяв втечі бійців 125-ї бригади ТрО з поля бою, ДБР в середу ввечері не уточнило. Однак переконує: саме через це армія РФ змогла "заглибитися в смугу оборони на відстань до 10 км і з артилерії обстрілювати Харків".

Його адвокат Михайло Величко ще у вівторок, 21 січня, мав намір оскаржувати запобіжний захід в апеляції. "Мій клієнт повністю спростовує закиди слідства. Всі необхідні заходи для підготовки оборони на Харківському напрямку, де він був командувачем ОТУВ всього лише півтора місяця, з 1 квітня, він вживав і усі наявні засоби використав. Його рекомендації щодо певних перестановок і зменшення розриву між першим та другим ешелоном оборони були почуті, але часу на цю рокіровку вже не вистачило", - переконує захисник.

Читайте також: Суд арештував екскомандира 155-ї ОМБр. Що відомо

Не відступ, а маневр

Безальтернативне тримання під вартою суддя Григоренко призначила найстаршому підозрюваному - 62-річному Іллі Лапіну. Навесні 2024-го він командував 415-м стрілецьким батальйоном 23-ї механізованої бригади, який у той час був підпорядкований 125-й бригаді ТрО генерал-лейтенанта Горбенка.

ДБР стверджує, що 10 травня Лапін не організував оборону в населених пунктах Стрілеча, Красне, Липці та Слобожанське, не зупинив солдатів, що тікали під натиском росіян, та проігнорував наказ командування про відбиття втрачених позицій. Окрім службової недбалості йому інкримінують організацію масової втечі військовослужбовців з поля бою.

"Це був не відступ, а маневр, - емоційно заперечує в розмові з журналістами адвокат офіцера Юрій Кривко. - Його (Лапіна. - Ред.) ціль була врятувати своїх солдатів, до яких він ставився, як до дітей".

Кривко так само збирається подавати апеляцію, бо впевнений, що рішення Печерського суду приймалося під політичним тиском. Адже президент України Володимир Зеленський напередодні назвав їхні дії "злочинними помилками в керівництві бригадами", що потребують "розслідування та справедливих відповідей".

Утім, адвокати офіцерів переконують DW: слідчі ДБР з минулого року не зібрали жодних власних доказів проти їхніх клієнтів. "Все повідомлення про підозру тримається лише на висновках внутрішньоармійського службового розслідування. Однак прокурори не принесли в суд навіть матеріали цього розслідування (які були для службового користування), а лише акт про результати", - обурюється Станіслав Пелюк.

Читайте також: "Латання дірок". На що скаржаться бійці територіальної оборони