Навіщо Україні е-гривня?

Цифрова валюта - е-гривня - перспективна електронна валюта, над запуском якої вже тривалий час працюють в Україні. Останні роки ознаменувалися появою у світі інноваційних продуктів для здійснення розрахунків і платежів. Окрім не підкріплених реальними грошима криптовалют на зразок біткоїна, центробанки багатьох держав також експериментують з електронними валютами. Не відставати від решти світу прагнуть й у Національному банку України, де цей пілотний проєкт ведуть ще з 2016 року, а тепер, схоже, вийшли на "фінішну пряму". Передбачається, що е-гривню можна буде використовувати, наприклад, для виплати субсидій на оплату комунальних послуг та іншої соціальної допомоги. За задумом розробників, це спростить контроль за грошовими потоками, які виділяються з державного бюджету. Однак експерти застерігають і від "підводних каменів".

Нові можливості

Цифрові валюти центральних банків країн (CBDC), зокрема, і е-гривня, працюють на базі технології блокчейн - такого собі віртуального "блокноту" із записами усіх транзакцій. На цій же технології працюють криптовалюти. Однак не слід їх плутати - цифрову валюту центрального банку - е-гривню випускає Нацбанк. Також криптовалюти не мають сталої ціни, а от CBDC випускають із прив'язкою до нацвалюти. Тому їх можна обміняти на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Оплатити товар за допомогою е-гривні можна буде через застосунок на смартфоні шляхом сканування QR-коду, пояснює у розмові з DW київський експерт ринку криптовалют і засновник компанії Apyswap Андрій Великий.

В НБУ ж зазначають, що е-гривню розглядають як альтернативу наявним нині засобам роздрібних платежів. Однак мова не йде про повну заміну паперових грошей та безготівкових розрахунків. Принаймні у найближчому майбутньому.

Цифрова валюта має кілька переваг порівняно з готівкою та безготівковими грошима на рахунках у банках, зазначає у розмові з DW адвокат Дмитро Ніколаєвський, який брав участь у розробці законопроєкту про віртуальні активи. "Цифрові гроші можуть застосовуватися при укладанні так званих "смарт контрактів" - комп'ютерної програми, яка виконує певні дії при виконанні сторонами угоди певних умов, наприклад, відправляє гроші від покупця продавцеві за поставку товару", - пояснює він.

Також е-гривня не потребуватиме дорогих посередників у вигляді банків, оскільки операції проходитимуть на серверах НБУ, зазначає DW співзасновник компанії Attic Lab, яка розробляла е-гривню, Сергій Васильчук. "В емісії е-гривні набагато менше ризиків порівняно з грошима у банках. Зокрема, не потрібно переживати за банкрутство банку", - впевнений він.

Читайте також: Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів?

Спрощення моніторингу соцвиплат

Уряд бачить тут свої переваги. Як зазначив заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков, перевівши субсидії на оплату ЖКП та інші соцвиплати в е-гривню, легко можна буде відстежувати, на що насправді була витрачена грошова допомога від держави. "Можна давати гроші на конкретні цілі. Наприклад, на оплату комунальних платежів або на покупку дитячих товарів", - пояснив він.

Знаючи номер гаманця одержувача цифрових гривень, технологія CBDC дає можливість в режимі реального часу бачити всі транзакції, каже у бесіді з DW директор київського Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. "В разі нецільового витрачання відповідальне відомство може відкоригувати виплати. Наприклад, коли отримав гроші на дитину, а витратив їх на бензин. Також через смарт контракти можна запрограмувати витрачання е-гривні тільки на оплату ЖКП", - каже він. Хоча і зараз, якщо людина не заплатить за комунальні послуги, то її позбавлять права отримувати субсидію, додає Несходовський. 

Нацбанку ж стане простіше відстежувати емісію і контролювати обіг національної валюти в економіці, а громадяни та журналісти зможуть здійснювати кращий контроль за рухом бюджетних коштів, переконує Борняков.  

Читайте також: Чи є криптовалюти альтернативою традиційним грошам?

Знайти баланс 

Утім, е-гроші можуть звузити свободи, адже владні органи зможуть відстежувати те, хто і куди витратив кошти, говорить DW експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун. "Уряди завжди зацікавлені у прозорості розрахунків, але їм дуже складно контролювати обіг готівкових грошей. Своє бажання контролю вони пояснюють тим, що гроші можуть використовувати злочинці. Потрібен баланс між безпекою і свободою", - каже він.

На шляху впровадження е-гривні серйозною перепоною може стати брак довіри громадян до держорганів в Україні та прогалини у кібербезпеці, каже Великий. "Я не сумніваюсь, що в певний момент е-гривня виявиться "дірявою", - прогнозує він.

Опитування про ставлення пересічних громадян до е-гривні ще не проводилися, але традиційно довіра до банківської системи в Україні досить низька. За результатом опитування, проведеного Центром Разумкова в липні цього року, 71 відсоток українців не довіряють комерційним банкам, а 60 відсотків - НБУ. Зростає і кількість випадків шахрайства з платіжними засобами: в 2019 році в НБУ зафіксували 72 тисячі випадків, а в 2020-му - 101 тисячу. Разом з тим, як випливає із річного звіту Нацбанку України за 2020 рік, за час пандемії коронавірусу безготівкові розрахунки з платіжними картками в Україні зростали: порівняно з 2019 роком кількість операцій зросла на понад 18 відсотків. "Пандемія змінила звички українців у бік дистанційності, цифрових фінансів та безготівкових операцій", - твердять у НБУ.

З технічної точки зорку в Україні майже все готово для повноцінного запуску е-гривні, переконує Васильчук. "Потрібна лише політична воля", - упевнений він. Водночас, як зазначає Великий, для повноцінного запуску е-гривні насправді досі ще бракує не тільки інформованості громадян, але й інфраструктури та законодавчої бази. "У парламенті є закон про цифрові активи, який врегулює правовий статус цифрових грошей. Його розглядають з 2017 року, і поки він пройшов лише перше читання", - констатує він.

На момент публікації DW не отримала відповіді від НБУ щодо готовності регулятора до запуску е-гривні.