Чи є криптовалюти альтернативою традиційним грошам?

Долар США або євро - добре відомі по всьому світі традиційні валюти, в яких нерідко зберігають заощадження. Вартість традиційних грошей, надрукованих з санкції Федеральної резервної системи США або Європейського центробанку, залежить від показників економіки Сполучених Штатів та єврозони, а також від конкретних політичних рішень, які впливають на економіку. У випадку долара вартість визначає і глобальний вплив США. Зокрема, левова частка міжнародних розрахунків за сировинні ресурси - від нафти до золота - традиційно відбувається саме у доларах. Крім того, як долари США, так і євро - головні резервні валюти світу, в яких тримають свої золотовалютні резерви інші країни. Традиційні валюти нині поширені як у готівковій, так і в безготівковій формі. Але і в безготівковій формі - у вигляді, наприклад, виданих банкам позик - традиційні гроші залишаються під контролем центробанку.

Натомість криптовалюти є приватними і діють незалежно від урядів і без їхнього контролю. Біткоїн - найвідоміша криптовалюта світу - виникла 2009 року на тлі глобальної фінансової кризи, стрімкого зростання державного боргу в США і країнах єврозони і втрати довіри до традиційних фінансових ринків. Сьогодні існує вже близько п'яти тисяч криптовалют загальною вартістю, в еквіваленті, близько трильйона доларів США.

Транзакції у біткоїнах проходять цифрову верифікацію за допомогою технології блокчейн, яка не прив'язана до одного конкретного сервера, а працює завдяки верифікації в межах величезної мережі комп'ютерів. Це робить систему менш вразливою до цифрового шахрайства. В рамках блокчейну відбувається і "майнінг" (видобування) нових криптомонет. У випадку біткоїна загальна кількість монет, які можна буде "видобути", обмежена 21 мільйоном. Очікується, що ця кількість монет буде досягнута приблизно 2040 року. 

Біткоїн виріс у ціні у сто разів вже у перші п'ять днів після запуску - з 0.0008 до 0.08 долара за монету. Рік за роком курс біткоїна стрімко зростав, сягнувши позначки у майже 60 тисяч доларів за монету. Аж поки минулого місяця курс раптом не обвалився на понад 40 відсотків. 

Стабільність традиційних валют

До середини минулого століття провідні валюти світу - такі як долари США або британські фунти стерлінгів - були забезпечені певною кількістю золота і срібла у національних резервах. Це додавало стабільності валютам і гарантувало, що центробанки не друкуватимуть нічим непідкріплену кількість грошей. Як це було, наприклад, у Німеччині у 20-их роках минулого століття, коли країна зіштовхнулася з гіперінфляцією. Під тиском міжнародних репарацій і з огляду на глибоку економічну кризу, уряд не знайшов нічого кращого за друк грошей. У листопаді 1923 року один долар коштував 4 210 500 000 000 марок.

1971 року президент США Річард Ніксон скасував прив'язку долара до золота. На той момент одна унція золота коштувала 35 доларів. Сьогодні - понад 1920.

Ентузіасти, які вірять у світле майбутнє криптовалют, вважають, що вони завдяки прозорості свого функціонування, є не менше надійними, ніж тверді валюти, які були прив'язані до дорогоцінних металів. Через обмежену загальну кількість біткоїнів у глобальному обігу оптимісти роблять сміливі прогнози, очікуючи зростання вартості одного біткоїна до понад півмільйона доларів. 

Натомість криптоскептики вказують на шалену волатильність криптовалют, таких як біткоїн або ефіріум. Це робить їх дуже незручними для бізнесу, коли йдеться про розрахунки за товари і послуги. Зокрема, автовиробник Tesla, який належить відомому на весь світ прибічнику криптовалют Ілону Маску, спершу у березні оголосив, що прийматиме розрахунки за автомобілі і в біткоїнах. Однак лише двома місяцями пізніше концерн передумав.

Чи замінять криптовалюти традиційні грошові одиниці?

Китай наразі випробовує запуск власної цифрової валюти - цифрового ренмінбі. США і Євросоюз говорять про те, що перехід грошей у цифру, на якийсь аналог нинішніх криптовалют - лише питання часу. Деякі аналітики припускають, що технологія блокчейн відіграє ключову роль у запуску цифрових аналогів грошей, які нині випускають центробанки.

Прихильники біткоїна переконані, що лімітований обсяг приватних криптогрошей підвищуватиме довіру до них з боку інвесторів. Особливо на тлі того, як центробанки друкують гроші, аби стимулювати економіку, що пробуксовує через наслідки пандемії COVID-19. Якщо спершу більшість криптовалют купували лише поодинокі ентузіасти, а потім індивідульні інвестори, то тепер у ці цифрові гроші подекуди вкладаються й інституційні інвестори. Дедалі частіше криптовалюти приймають роздрібні торгівці, ними вже можна розраховуватися і на деяких платіжних платформах.

Водночас, ударом по іміджу криптовалют стали підозри у масивних зловживаннях з боку злочинців. Деякі платформи, на яких торгували криптовалютами, були закриті правоохоронними органами у зв'язку з розслідуваннями за підозрою у шахрайстві і відмиванні грошей. Цілеспрямовані удари по ринках криптовалют нещодавно здійснили уряди Китаю, Індії і Туреччини. Більш суворе державне регулювання цих ринків анонсують і уряди західних держав.

Ще однією перешкодою для прориву криптовалют є питання екології. Річ у тім, що майнінг криптовалют потребує масивних витрат електроенергії.