Як українці готуються до другої воєнної зими
27 вересня 2023 р.
В Україні очікують, що Росія й цієї зими обстрілюватиме українські енергооб'єкти. Російські загарбники ведуть розвідку українських енергетичних об'єктів з метою подальших ударів по них, повідомив, зокрема, представник Головного управління розвідки міністерства оборони України Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". Пам'ятаючи тривалі відключення електроенергії минулої осінні та зими через масовані обстріли Росією української енергетичної інфраструктури, українці зараз не гають часу й посилено готуються до цьогорічних холодів та ймовірних блекаутів. Як проходять приготування - в статті DW.
Готуються всі - від стоматологів та вчителів до звичайних містян
В одному зі спальних районів Києва кипить робота. Хоча ще панує спека, приватна стоматологічна клініка, що розташувалася на першому поверсі житлового будинку, вже замовила технічний огляд свого генератора. Завдяки йому торік дантисти могли обслуговувати клієнтів. "Ми вже почистили наш генератор, провели обстеження, протестували. Бо всю весну і літо він простояв. Але взимку, думаю, знову знадобиться, бо, мабуть, будуть обстріли росіян", - розмірковує адміністраторка стоматологічної клініки Ірина.
Усю енергосистему клініки підключили до генератора ще торік, й при відсутності електроенергії просто включали генератор, перемикали живлення і вся стоматологічна техніка працювала безперебійно. "Завдяки генератору у нас є світло, електроенергія в розетках, вайфай. Тому готуємось", - каже Ірина.
Неподалік у приватному ліцеї техніки розпаковують нещодавно куплену портативну зарядну станцію, яку планують підключити до електромережі навчального закладу. "Влітку ми купили цю потужну зарядну станцію і зараз хочемо її інтегрувати до мережі, аби під час перебоїв з електроенергією можна було заживити школу від неї. Буде світло і ми зможемо продовжити офлайн навчання. Для дітей дуже важливо, відвідувати уроки, спілкуватися", - каже одна з керівниць ліцею Тетяна.
Підготовку до зими обговорюють і в соцмережах. Так, у чаті одного з житлових кооперативів активізувалася гаряча дискусія серед сусідів щодо підготовки до вже другого опалювального сезону в умовах війни. Торік під час тривалих відключень світла у цьому висотному будинку відключалося й теплопостачання. Оскільки теплові насоси працюють від електроенергії, мешканцям будинку довелося в авральному режимі вирішували, як зберегти систему опалення від розмерзання. Тоді за кошти кооперативу вони придбали дизельний генератор, аби підтримувати в робочому стані систему опалення. До речі, частину коштів за генератор будинку відшкодувало місто.
Нині ж мешканці думають про більш потужний генератор для роботи ліфтів. "Промисловий генератор це дорого, давайте залишимо мешканцям 24 поверху можливість займатися фізкультурою і таким чином грітися, піднімаючись пішки сходами, коли будуть відключення", - жартує один з сусідів. Власники квартир на верхніх поверхах не в захваті від такої перспективи і вимагають конструктивних рішень.
Читайте також: Що допомогло українській енергетиці пережити важку зиму ракетних ударів РФ
На рівні міста: пересувні котельні й альтернативні джерела живлення
Тим часом уряд створив координаційний штаб з оперативного реагування та забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення під час обмеження чи припинення постачання електроенергії. Місцевій владі доручено створити аналогічні регіональні штаби.
Не гають часу і в Києві, і як повідомив міський голова Віталій Кличко в ефірі телеканалу "Київ", вже завершують ремонт тепломереж, пошкоджених попередніми ракетними атаками. За його словами, для цього з місцевого бюджету виділено понад мільярд гривень. Кошти також пішли на придбання пересувних котелень, що забезпечуватимуть теплом заклади соціальної сфери, зокрема лікарні.
"Місто формує арсенал альтернативних джерел живлення на тих об'єктах, де дозволяє потужність. Наприклад, Київтеплоенерго забезпечило генераторами понад дві третини котелень, тому в разі вимкнення світла вони продовжуватимуть працювати й давати тепло будинкам, що до них підключені", - наголосив Кличко.
В міністерстві енергетики заявляють, що продовжують ремонтну кампанію об'єктів генерації. Державна компанія "Енергоатом" поступово виводить з планових ремонтів усі енергоблоки. Як повідомив оператор українських атомних електростанцій, 25 вересня вже вивели на максимальну потужність усі сім працюючих на даний час атомних енергоблоків. Завершено перевантаження й ведуться пускові операції на ще одному енергоблоці, який незабаром також буде включений в роботу.
Читайте також: "Енергоатом" відправив першу партію урану на переробку до Канади
Захист енергоінфраструктури - бетонні блоки, протидронні сітки й ППО
Національний оператор енергосистеми "Укренерго" хоча й визнає, що під час опалювального сезону можуть виникнути певні складності, пов'язані з обстрілами, але водночас в компанії наголошують, що як і торік українська енергосистема витримає. Для цього "Укренерго", зокрема, підсилило інженерний захист усіх видів енергооб'єктів магістрального рівня.
"Ми маємо хороший досвід протидії масованим ракетним атакам та знаємо, як втримати систему під час них. Тому думаю, що зиму точно пройдемо, можуть бути складності, пов'язані з обстрілами, але енергосистема не розвалиться, буде працювати в справності", - запевнив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький в ефірі телемарафону "Єдині новини". За його словами, найскладніша ситуація може виникнути на прифронтових територіях, оскільки там фізично немає або ускладнений доступ для спеціальної техніки, ремонтних бригад, які здатні полагодити енергооб'єкти.
За оцінками директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, українські енергетики підготувалися до проходження осінньо-зимового періоду та ймовірних масованих російських ракетних обстрілів краще, аніж торік. "З точки зору безпеки було дещо зроблено: поставлені бетонні блоки над важливою критичною інфраструктурою, натягнуті протидронні сітки в деяких місцях і безумовно значно посилилася система ППО", - сказав Омельченко в розмові з DW.
Окрім цього, наголосив Омельченко, Україна запаслася достатньо великими обсягами газу. За його словами - це близько 15 мільярдів кубометрів блакитного палива в сховищах. Але й Омельченко визнає, що ризики повторення аварійних відключень електроенергії зберігаються, оскільки багато енергетичної інфраструктури було пошкоджено минулої зими і все ж таки не всю її вдалося відновити за літо.
Попит на генератори й зарядні станції зростає
В очікуванні відключень електроенергії українці почали знову запасатися обладнанням, яке може допомогти пережити ймовірні блекаути. Як наслідок, продаж генераторів у мережі торговельних центрів "Епіцентр" у серпні зріс на 80 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року, портативних зарядних станцій - у 25 разів, повідомляє пресслужба мережі.
В компанії відзначають, що найбільше українці купують побутові бензинові генератори, на які припадає понад 70 відсотків продажів. Найпопулярнішими за потужністю є агрегати на 2,5-3 кВт, які дають змогу забезпечити освітлення будинку та роботу деяких електричних приладів. Разом з тим, цьогоріч всемеро зросли продажі більш потужних генераторів на 4-5,5 кВт.
Інші торговельні мережі теж відзначають зростання попиту на павербанки, LED-гірлянди та ліхтарі на батарейках, воскові свічки та теплі ковдри й пледи. Водночас торговельні мережі запевняють, що всупереч зростанню попиту, значного дефіциту такої продукції, як було торік під час масованих російських обстрілів, зараз не очікується.