Що допомогло українській енергетиці пережити важку зиму
16 березня 2023 р.
Зима була важким випробуванням для української енергосистеми. Від початку холодів армія РФ здійснила 15 масованих ракетних атак та 18 атак безпілотників на енергооб’єкти України. Ці ракетні удари були спрямовні на розбалансування об’єднаної енергосистеми, аби в такий спосіб занурити українців у темряву та холод. Як повідомили DW в міненерго у Києві, більше 50 відсотків енергетичної інфраструктури України зазнали пошкоджень внаслідок ракетних ударів. Ідеться і про генерацію, і про систему передачі електроенергії.
Найбільше пошкоджень - у тепловій енергетиці. Під удар потрапила буквально кожна теплоелектростанція (ТЕС). Також багато руйнувань і пошкоджень на гідроелектростанціях (ГЕС), які дозволяли балансувати енергосистему в часи пікових навантажень. "Усі великі теплові та гідроелектростанції зазнали пошкоджень від російських обстрілів. Майже на всі ключові магістральні підстанції, якими управляє "Укренерго", було щонайменше 3-4 прильоти. Ми маємо в мережі об’єкти, на які "прилітало" по шість, а на деякі до 20 разів", - констатує голова національного оператора енергосистеми НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. Однак енергосистема вистояла. За його словами, з середини лютого й сьогодні дефіциту електроенергії немає, система працює без обмежень.
Люди, ППО та креатив енергетиків втримали українську енергосистему цілісною
Це стало можливим завдяки кільком факторам. Головний з них - люди. Як зауважують в "Укренерго", темпи відновлення української енергосистеми перевищують темпи нанесення ворогом уражень саме завдяки енергетикам, які, часто ризикуючи життям, швидко відновлюють пошкоджені лінії, ремонтують зруйновані підстанції. "Завдяки дуже суттєвій мінімізації строків ремонту ми змогли стабілізувати генерацію в системі, тобто зараз якщо є десь там можливі обмеження постачання, це лише через ремонт мереж", - зазначив в інтерв’ю DW міністр енергетики України Герман Галущенко.
Читайте також: Окупована ЗАЕС на межі: Україна готує РФ рахунок за збитки
Також суттєве значення має те, що небо над Україною стало краще захищене системами ППО і енергетики дещо "пристосувалися" до російських ракетних обстрілів. "Укренерго" разом з операторами системи розподілу змогла впровадити нові методи реагування на обстріли російськими ракетами й дронами енергетичної системи. Цей метод полягає саме в розвантаженні енергетичної системи в період, який передує цим атакам, і збереження внаслідок цього цілісності енергетичної системи", - пояснює в розмові з DW директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Розвантаження, тобто призупинення роботи окремих енергоблоків на деяких генераціях перед потенційними ракетними атаками, дозволило мінімізувати шкоду енергосистемі від їхнього руйнування та, як наслідок, швидше відновити втрачені потужності. У міністерстві енергетики натякають ще на низку технічних рішень, які дозволили стабілізувати ситуацію. Але деталей не розголошують. "Ці методи, скажімо, не є класичними технічними рішеннями відповідно до встановлених нормативів, але вони працюють, і завдяки цьому все тримається", - каже Галущенко.
Атомна генерація та імпорт
Окрім цього, як повідомляла на своїй сторінці у Facebook Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом", в середині лютого були завершені планові ремонти на двох енергоблоках українських АЕС. Йдеться про четвертий енергоблок Рівненської АЕС, який був на плановому ремонті. Крім того, вдалося запустити на повну другий енергоблок цієї станції, який у 2022 році працював на половину проєктної потужності. Таким чином, атомна генерація збільшила потужність на 1220 мегават, що допомогло зменшити дефіцит електроенергії в системі та уникнути відключень електроенергії. Отже в роботі зараз пребувають усі дев'ять доступних атомних блоків, що дозволило суттєво зменшити брак потужностей через окупацію Росією Запорізької АЕС.
Читайте також:"Моторошне враження". Свідок подій про захоплення ЗАЕС росіянами
До того ж, пережити важку зиму Україні допомогла синхронізація з європейською континентальною мережею ENTSO-E. Завдяки цьому українська енергосистема тримала баланс за рахунок постійних технічних перетоків електроенергії, зазначає Володимир Кудрицький. Це дозволило "Укренерго" під час масованих обстрілів уникнути частих великих системних аварій. Комерційний імпорт електроенергії з країн ЄС в січні та на початку лютого цього року дозволив українським промисловим підприємствам продовжити працювати, поки енергетики відновлювали пошкоджені мережі та електростанції.
Зараз обсяги імпорту незначні, адже відсутній дефіцит потужності, ситуація з енергопостачанням суттєво покращилася. "Імпорт впав до мінімуму, тому що нема сенсу імпортувати зараз електроенергію, бо є відповідна електроенергія всередині, яка забезпечує споживання", - каже міністр енергетики Герман Галущенко.
Погода внесла суттєві корективи у роботу української енергосистеми
Не останню роль зіграли й сприятливі погодні умови, зокрема ранній та аномально високий паводок на річках, завдяки чому збільшився виробіток електроенергії на гідроелектростанціях. "Природа на нашому боці. Цієї зими ми спостерігали аномальний тало-дощовий паводок в басейнах Дніпра, Сожу, Десни, Прип'яті. Такі аномалії бувають раз на 20-30 років. Паводок почався на початку лютого і, за нашими розрахунками снігового покрову, через те, що немає різкої плюсової температури, він триватиме до червня. Нам це дуже допомагає, і ГЕС зараз дають велику кількість електроенергії в енергомережу", - сказав в інтерв'ю DW генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.
Також зараз довший світловий день сприяє збільшенню виробництва на сонячних електростанціях, відзначають в "Укренерго", а через поступове потепління та збільшення світлої частини доби поступово знижується споживання електроенергії. Тож страшна руйнівна зима позаду.
Мільярдні збитки від руйнувань енергооб’єктів
Нині енергетики підраховують збитки, завдані Росією ракетними атаками на українські енергооб'єкти. Тільки гідроенергетики втратили внаслідок російських ракетних обстрілів дві тисячі мегават встановленої потужності гідрогенерації. Збитки через руйнування українських гідроелектростанцій та окупацію Каховської ГЕС наразі становлять близько 40 мільярдів гривень. Тільки на Каховській гідроелектростанції російськими окупантами нанесено шкоди майже на 17 мільярдів гривень.
"Ми подали позов щодо Каховської ГЕС до Європейського Суду, і суд взяв його у провадження. Є міжвідомча комісія у складі працівників ДСНС, СБУ, поліцій, наших працівників, яка обстежує зруйновані об’єкти, складає акти про пошкодження, ще ми найняли міжнародну компанію, яка верифікує ці акти, проводить експертизу, і ми готуємо все це в українські та міжнародні суди на відшкодування збитків Росією", - зауважує гендиректор "Укргідроенерго".
У НАЕК "Енергоатом", своєю чергою, порахували, що прямі збитки від захоплення ЗАЕС та пошкоджень атомної інфраструктури становлять більше 18 мільярдів гривень, а збитки "Енергоатому" через втрачену вигоду від неможливості експлуатувати станцію для потреб української об'єднаної енергосистеми становлять близько 48 мільярдів гривень на рік. Загальну оцінку збитків української енергосистеми через російські атаки нині проводять "Укренерго" спільно з Програмою розвитку ООН та Світовим банком. Оприлюднення їхнього оціночного звіту очікується найближчим часом. Усі ці обрахунки Україна готує для подання в міжнародні суди позову проти Росії для відшкодування збитків.
Читайте також: Що відбувається на Запорізькій АЕС після року окупації?
Нова стратегія захисту - "все під землю"
Нині ж українські енергетики вже почали готуватися до наступної зими. Не виключено, що вона знову буде супровожуватися російськими обстрілами. Тому вже зараз Україна шукає варіанти, як убезпечити свої найбільш уразливі енергетичні об'єкти, розподільчі мережі, ТЕС та ГЕС. Для цього українські енергетики почали вивчати досвід інших країн, як максимально перенести енергооб'єкти під землю, аби вони були недосяжними для російських ракет.
"Уже була нарада президента. Є стратегія відновлення: ми повинні бути більш захищені від ракетних ударів для цього ми повинні підкорегувати проєктні рішення. Тому я поїхав у Південну Корею, там у них теж сусід "хороший", і вони поділилися досвідом, що треба першочергово зробити, аби бути менш вразливими від ракетних ударів", - розповів DW Ігор Сирота. Як зазначив гендиректор "Укргідроенерго", компанія вже корегує свої проєкти з відновлення потужностей та будівництва нових об'єктів, зокрема на Каховській та Каневській ГЕС, а також на Дністровській ГАЕС, з урахуванням південнокорейського досвіду. "В Південній Кореї ми побачили, як заховується обладнання, блочні трансформатори все це під землею чи в скелях. Ми теж будемо швидко робити такі рішення", - наголошує Сирота.