"День викриттів": за що несуть хабарі в мінінфраструктури

По обіді п'ятниці, 24 листопада, Вищий антикорупційний суд України обирає запобіжний захід депутатові останніх трьох скликань Верховної Ради Сергієві Лабазюку. Мажоритарника з Хмельниччини, власника агрохолдинга Vitagro, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура нині хочуть помістити під арешт на два місяці із альтернативою застави у 100 млн грн. До того ж, просять суд заарештувати усе майно бізнесмена, якого журнал Forbes 2021 року помістив на 65-ту сходинку в рейтингу найбагатших українців, оцінивши статки в 165 мільйонів доларів.

Шкатулка за мости

Правоохоронці затримали Лабазюка та директора одного з підконтрольних йому підприємств 21 листопада, їм закидають змову з метою підкупу особливо відповідальних посадових осіб - віцепрем'єр-міністра інфраструктури Олександра Кубракова та голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафи Найєма. Згідно з повідомленням НАБУ, ще в серпні депутат звернувся до чиновників  з проханням надати його фірмі підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на мільярд гривень за "відкат" у 3-5 відсотків.

НАБУ і САП не називають компанію, йдеться швидше за все про акціонерне товариство "Ю Ар Ді Українські дороги" - досвідченого шляхобудівника на Хмельниччині та в сусідніх регіонах, що за останні сім років виграв державних та комунальних підрядів на 36 мільярдів гривень. У 2016 році СБУ закидало компанії, яка тоді називалась "ШБ№ 56", махінації з ремонтами Хмельницького облавтодору,  Лабазюк, однак, пов'язував обшуки в компанії з політичним тиском.

З даних системи Prozorro випливає, що 2023 рік не був успішним для "Ю Ар Ді Українські дороги" - після реорганізації "Укравтодору" та його обласних служб у Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури компанію майже перестали залучати до робіт національного чи регіонального рівня. Чи не першим вагомим підрядом став укладений в жовтні позаконкурсний контракт на ремонт мосту на Миколаївщині вартістю 50 мільйонів гривень. НАБУ стверджує, що за нього Лабазюк передав Найємові 150 тисяч доларів - готівкою в китайській шкатулці.

І Мустафа Найєм, і Олексій Кубраков насправді співпрацювали з правоохоронцями у цьому та ще двох розслідуваннях, які обернулись арештами та обшуками у "день великих викриттів".

Біткойни з біотехнологічного університету

Хабар у 0,39 біткойна, що його нібито передав Мустафі Найєму ще один  депутат-мажоритарник з Харкова, в НАБУ називають першим в Україні задокументованим підкупом в криптовалюті. А сам Андрій Одарченко, вочевидь, став першим в історії України членом парламентського комітету з антикорупційної політики, заарештованим за підозрою в корупції. Ввечері 22 листопада ВАКС відправив Одарченка під варту на два місяці із альтернативною заставою в 15 мільйонів гривень. Наступного дня його тимчасово виключили з фракції "Слуга народу".

Прокурорка САП Олена Дроботова пояснювала в суді: через Найєма депутат намагався вибити зі спецфонду ліквідації наслідків збройної агресії 200 мільйонів гривень на ремонт Державного біотехнологічного університету (ДБТУ). Цей "виш" лише в кінці 2021 утворили на основі трьох харківських аграрних інститутів та університету харчування і торгівлі.

Останній був alma mater родини Одарченків: покійний батько нардепа Микола Одарченко викладав там із 1970 року і понад 20 років завідував кафедрою товарознавства, брат Дмитро - кафедрою торгівлі, а сам Андрій Одарченко з 2011 року перейняв у батька керівництво факультетом управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю.

У грудні 2021 року Андрія Одарченка обрали ректором об'єднаного біотехнологічного університету, але статус депутата не дає йому можливості обійняти керівну посаду, і нині він формально очолює лише вчену раду "вишу".

Однак очільника Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури депутат переконував, що повністю контролює ДБТУ і сам обиратиме для капітального ремонту підрядників, які потім виплатять "відкат". "Я так думаю, що заробіток, щоби нас не ї***и - до 20 відсотків… Розумієш? Ми заробимо з цього", - цитувала прокурорка розмову, що її 1 серпня нишком записав Мустафа Найєм, який був одним із розробників антикорупційного законодавства в парламенті попереднього скликання.

Під час наступних зустрічей Одарченко наполегливо просить Найєма назвати бажаний розмір "відкату", "щоб мені із задоволенням далі виділяли". Він пропонує подальшу співпрацю із будівництва інфраструктурних об'єктів, хизується зв'язками у Верховній Раді та на Закарпатті, куди перебрався ще на початку вторгнення, і доволі скептично оцінює перспективи української перемоги. Зрештою вони сходяться на 8 відсотках від суми держфінансування, які депутат пропонує переказати у біткойнах, стверджує прокурорка.

Ввечері 5 вересня в ресторані готелю Hilton у Києві, Одарченко та його помічник налаштували Найємові криптогаманець. Невдовзі після умовного сигналу від депутата там з'явились 0,39 біткойна - на той момент близько 10 тисяч доларів. Більше грошей обіцяли після того, як університет отримає гроші. Примітно, що міжвідомча комісія, яка розподіляє кошти зі спецфонду подолання наслідків збройної агресії ще 14 серпня одноголосно схвалила виділення 116 мільйонів гривень на ремонт навчального корпусу ДБТУ, однак цього виявилось недостатньо - рішення досі не затвердив уряд.

Сам Одарченко в суді визнавав, що справді просив у Найєма гроші зі спецфонду для ДБТУ - той зрештою серйозно постраждав від російських обстрілів. Однак повністю заперечував розмови про "відкати", обізнаність з криптовалютами та не впізнавав свій голос на відеозаписах. Адвокат Олександр Мірошник запевняв, що записи сфальсифіковані, а його клієнт - поважний професор і просто не міг вживати стільки нецензурних слів.

Віддати голову вченої Ради їм на поруки просили 30 викладачів ДБТУ, які спеціально приїхали з Харкова. Однак переконати суддю Віктора Маслова їм усім разом так і не вдалося - він відправив підозрюваного під арешт до 20 січня. Одарченко, який після обрання депутатом переписав свій харківський бізнес з оренди нерухомості на родичів, стверджував, що немає чим платити заставу у 15 мільйонів гривень, його адвокати обіцяють оскаржити арешт.

Квартири за "Квіти України"

Третю справу суддя Маслов почав слухати 23 листопада та виніс рішення лише наступного ранку. Цього разу прокурорка САП Олена Дроботова клопотала перед ним про арешт Сергія Копистири, якого називала керівником фірми "Сітігазсервіс". Насправді ж це лише одна з компаній будівельного холдингу "КСМ Груп", що перед війною входив у першу десятку столичних забудовників. Холдинг має доволі заплутану структуру пов'язаних між собою будівельних фірм, інвестфондів, ОСББ, проєктних та обслуговуючих компаній; їхніми ключовими бенефіціарами є Микола Копистира та його сини Арсеній і Сергій.

Останній, за твердженням НАБУ і САП, восени оформив на довірену особу віцепрем'єра Кубракова 15 квартир загальною площею 785 кв. м. - це мало стати лише першою частиною хабаря за сприяння у забудові понад 11 га столичних земель.

Йдеться про цілісний майновий комплекс давно збанкрутілої державної агрофірми "Квіти України" - колись та розводила рідкісні декоративні рослини та управляла висадженим ще у 19 сторіччі дендропарком у Сирецькому гаю в Києві. Нині ж від господарства лишилося кілька занедбаних будівель та оранжерей, що знаходились в управлінні мінрегіонубуду.

У грудні минулого року "Сітігазсервіс" уклало з держпідприємством "Укркомунобслуговування" угоду про реконструкцію цих будівель, а фактично - про зведення на земельній ділянці житлового комплексу в обмін на частку у новобудовах. За інформацією профільних будівельних видань, "КСМ Груп" не вперше будувала за подібною схемою - зокрема на землях Національної академії наук вона вже кілька років зводить ЖК "Авеню 42".

Але забудувати землі "Квітів України" не проста задача - вони призначені виключно для сільського господарства і межують із заповідним парком. До того ж, права на них оскаржує одноіменна приватна компанія з орбіти іншого столичного девелопера Василя Хмельницького. Вона винаймала майновий комплекс держагрофірми з 2008 по 2018 рік, і ось уже п'ятий рік через суди вимагає від держави продовжити договір оренди.

У 2023 році після об'єднання мінрегіонбуду та мінінфраструктури на угоду з "Сітігазсервісом" звернув увагу новопризначений керівник департаменту управління об'єктами держвласності Олександр Доценко. В директорки "Укркомунобслуговування" Алли Сушон він запитав про деталі. Та начебто відповіла, що інвестори "розуміють ризики" і готові "закривати питання", згадував Доценко за кілька місяців, коли звертався до детективів НАБУ із заявою про злочин, яку цитувала в суді прокурорка Олена Дроботова.

У серпні Сушон передала Доценку візитку Сергія Копистири й пропозицію виділити "управлінському фонду міністерства" 2 відсотки від площі житла, що побудують на ділянці "Квітів України" - усього від 4 до 5 тисяч квадратних метрів. Під час наступних зустрічей Копистира нібито переконував Доценка й віцепрем'єра Кубракова що самостійно може вирішити питання з судами, правоохоронним органами і зміною призначення земель, однак просив допомогти йому із отриманням містобудівних умов, з експертизами, а також сприяти у виділенні під забудову сусідніх ділянок. За це він пропонував чиновникам додаткові квадратні метри як у новобудові, так і у вже зведених ЖК холдингу, стверджувала в суді прокурорка Дроботова.

У вересні-жовтні за вказівкою Копистири співробітники "КСМ Груп" оформили на довірену особу Кубракова низку фіктивних внесків до фонду фінансування будівництва ЖК "Кришталеві джерела" - пізніше, уникаючи фінансового моніторингу, ті самі 15 квартир, які НАБУ і САП називають неправомірною вигодою, підозрюючи у підкупі віцепрем'єра в змові з Аллою Сушон.

Однак Сергій Копистира переконував суд, що не пропонував ані Кубракову, ані його чиновникам жодних хабарів - всі квартири він мав намір передати міністерству саме як частину інвестиційної угоди. Його адвокати відверто закидали Олександрові Доценку провокацію злочину - той нібито спеціально вишукував перешкоди для реалізації угоди "Сітігазсервісу", схиляючи забудовника до додаткових пропозицій.

"То вони від вас вимагали якоїсь неправомірної вигоди?", - поцікавився під кінець суддя Маслов у підозрюваного.

 "Я такого не можу сказать. Вони чекали від мене пропозиції, і я зрозумів, що пропозиція має йти для міністерства і в інтересах держави", - намагався пояснити Сергій Копистира. 

"З чим тоді пов'язана така поведінка Доценка? В чому їх логіка?", - допитувався суддя.

"Мені не понятно. Якась непорядність однозначно відслідковується...", - знизував плечима будівельник.

Зрештою суд погодився із клопотанням прокуратури про арешт Копистири, однак скоротив суму альтернативної застави вдвічі - до 100 мільйонів гривень.