"День скорботи і сорому". Лист до річниці 22 червня

"Заново зрозуміти щастя миру" - під таким заголовком у вівторок, 22 червня, в російській газеті "Коммерсант" був оприлюднений на правах реклами заклик Німецько-російського форуму (DRF) і Міжнародного бюро миру (IPB), приурочений до 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Цього ж дня текст з'явився і на шпальтах газети Berliner Zeitung, але під дещо іншою назвою - "Давайте творити мир".

Мінімальні відмінності містяться і в тексті. "Ця війна (Німеччини проти СРСР. - Ред.) принесла людям нескінченні страждання, - йдеться у варіанті німецькою мовою. - Лише у Радянському Союзі вона забрала більше 27 мільйонів жертв, передовсім у Росії, Україні та Білорусі". Натомість у російській версії після слова "жертв" поставлена ​​крапка, згадка Росії, України і Білорусі відсутня.

Заклик має форму відкритого листа, під яким вже підписалися понад 1300 вчених, публіцистів, політиків і громадських діячів Німеччини.

"В одній лише Білорусі було 200 "Орадур" і "Лідіце"

"Для нас, що підписалися нижче, цей день - день скорботи, сорому і роздумів про власну історичну провину. На німецькій території була ініційована безпрецедентна війна на знищення, породжена політичною пихою і расизмом, спрямованими проти народів Радянського Союзу, особливо проти євреїв та інших меншин", - йдеться у заклику.

Розповідаючи на пресконференції у Берліні у понеділок, 21 червня, про мотиви виступу з таким закликом, директор IPB Райнер Браун (Reiner Braun) заявив, що у Німеччині про Орадур і Лідіце загалом люди знають, але не про те, що в одній лише Білорусі було 200 "Орадур" і "Лідіце", а загалом на території Радянського Союзу в роки війни нацисти стерли з лиця землі близько 2000 міст та інших населених пунктів.

А другим мотивом, за словами Брауна, стала зростаюча напруженість в Європі, нові загрози миру, створення образів ворога, політика конфронтації, яка йому дедалі більше нагадує часи "холодної війни". "І ми хотіли цим закликом відновити і реанімувати ідею політики розрядки, показати, що мир у Європі немислимий без миру із Росією", - сказав Браун.

Читайте також: Меркель назвала напад нацистської Німеччини на СРСР приводом для сорому

Третім мотивом він назвав той факт, що німецький Бундестаг не став проводити пам'ятну церемонію, приурочену до 80-ї річниці нападу на Радянський Союз, а обмежився дебатами на цю тему, які відбулися 9 червня.

Президент Штайнмаєр виступив зі "сміливою промовою"

Колишня віцеголова німецького Бундестагу Антьє Фольмер (Antje Vollmer) - вона теж належить до числа ініціаторів заклику - звернула у зв'язку із цим увагу на нещодавню промову президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмайера (Frank-Walter Steinmeier), приурочену до річниці нападу нацистів на СРСР, зробивши акцент на долі радянських військовополонених.

Цю промову Фольмер назвала "дуже знаковою" і "сміливою". "Він (президент ФРН. - Ред.) явно зрозумів, - сказала вона, - що при всій добре розвиненій культурі пам'яті у Німеччині все-таки є затінені місця, в яких залишаються непоміченими народи Радянського Союзу, причому він говорив саме про народи Радянського Союзу".

Текст звернення обома мовами починається так: "22 червня 2021 року виповнюється 80 років з моменту нападу нацистської Німеччини на Росію і народи Радянського Союзу". Можливо, мало сенс оприлюднити такий текст також у Білорусі і Україні? Питання кореспондента DW викликало деяке спантеличення.

Чому немає українського і білоруського варіантів звернення?

Першим взяв слово виконавчий директор і член правління Німецько-російського форуму Мартін Гоффман (Martin Hoffmann): "Абсолютно зрозуміло, що для нас як Німецько-російського форуму, одного з ініціаторів заклику, на першому плані була російська газета... До того ж, саме у стосунках з Росією останніми роками відбулося різке загострення, тому Росія була для нас у головному фокусі".

Читайте також: У президента ФРН відкинули критику з боку посла України

Райнер Браун своєю чергою послався на брак часу (мовляв, ідея заклику з'явилася лише три тижні тому), а також на брак сил і коштів, адже заклик публікується на правах реклами, за яку треба платити. А Антьє Фольмер додала, що у Німеччині наразі "радше хороші відносини з усіма народами (колишнього СРСР. - Ред.), за винятком Росії". Тому саме росіянам, вважає вона, треба було послати такий сигнал.

Що ж стосується деяких розбіжностей у тексті заклику російською і німецькою мовами, то, як виявилося, російський текст узгоджувався з "російською стороною". Про це повідомив Мартін Гоффман, зазначивши, що метою було уникнути будь-яких відмінностей між народами колишнього СРСР, а для німецької публіки було важливо згадати Білорусь і Україну.

Син Віллі Брандта - про Польщу і "пакт Молотова-Ріббентропа"

На пресконференції у Берліні був присутній також історик Петер Брандт (Peter Brandt) - син соціал-демократичного канцлера Віллі Брандта (Willy Brandt), за якого почалася розрядка у відносинах між СРСР і Заходом. Йому ставили запитання на історичні теми, зокрема про історичну концепцію російського президента.

Брандт невисокої думки про спущені зверху "історико-політичні директиви", сталінський режим він назвав "екстремально тиранічною формою політичного устрою", але і Польщу тих років він не вважає "мирним, демократичним ладом". За його оцінкою, яку поділяють далеко не всі у Німеччині, Польща була "злегка завуальованою агресивною військовою диктатурою із сильною антисемітською орієнтацією". Що, однак, додав він, анітрохи не применшує віроломність нападу нацистської Німеччини на Польщу і злочинність самого гітлерівського режиму.

Зайшла на пресконференції мова і про підписаний 1939 року німецько-радянський пакт про ненапад. Виступаючи 9 червня на згаданих парламентських дебатах, співголова фракції правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) Александер Ґауланд (Alexander Gauland) назвав цей пакт для Сталіна "правильним з урахуванням політичних реалій рішенням для власного виживання" і тим самим фактично виправдав тодішню змову Берліна з Москвою.

Відповідаючи на запитання DW, Петер Брандт заявив, що не поділяє оцінку Ґауланда. По-перше, заявив історик, політики взагалі не мають зверхньо виносити вердикти і виступати в ролі непогрішних суддів, оцінюючи історичні події. Але широку суспільну дискусію на такі теми він вважає доцільною і корисною.

Домовленості між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом, за його словами, містили "елементи союзницької коаліції", це було більше, ніж пакт про ненапад. Водночас, визнає історик, в той час у СРСР не було свободи вибору між пактом про ненапад з Німеччиною з одного боку і союзом з Великобританією і Францією - з іншого.

Читайте також: Посол України у ФРН закинув німецьким лівим фальсифікацію історії

Що ж стосується самого договору про ненапад, який часто називають "пактом Гітлера зі Сталіним" або "пактом Молотова - Ріббентропа", то, як заявив Петер Брандт, "слід розрізняти договір і його секретний протокол, спрямований на розділ Східної Європи", який розв'язав Гітлеру руки для нападу на Польщу, а Сталіну - для включення до складу СРСР, зокрема, країн Балтії та частини Польщі.