Дебати у Європарламенті: як Україні протистояти тиску Росії
28 квітня 2021 р.
За останні тижні у відносинах між ЄС і Росією накопичилося стільки спірних питань, що Європарламенту довелося присвятити свої дебати щодо РФ одразу трьом темам: накопиченню військ біля кордонів України, ситуації з опозиціонером Олексієм Навальним і вибуху на складах боєприпасів у Чехії у 2014 році. Ці теми так хвилювали євродепутатів, що вони у середу, 28 квітня, присвятили їм понад дві з половиною години. Це набагато більше, ніж звичні для Європарламенту дебати щодо зовнішньополітичних питань.
Боррель песимістично дивиться на відносини з Росією
Тон усій розмові задав верховний представник ЕС із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Він песимістично спрогнозував, що ситуація в Росії із правами людини і свободами не покращиться у передвиборчий період - до голосування за депутатів Держдуми у вересні. На думку Борреля, влада Росії обирає шлях ще глибшої конфронтації із Заходом. "На жаль, ми не можемо виключити, що негативний тренд продовжиться і справа дійде до ще небезпечнішого рівня погіршення", - зазначив глава дипломатії ЄС. За його словами, хоча сприяти ескалації - це останнє, що входило б у його наміри, але пообіцяв, що "тактика залякування" не залишиться без відповіді.
Читайте також: Жозеп Боррель: Росія взяла курс на конфронтацію з ЄС
На думку Борреля, понад 100 тисяч військових, яких Росія зосередила біля кордонів України та в Криму, сильно "погіршили безпекову ситуацію в регіоні". І хоча міністр оборони Росії Сергій Шойгу розпорядився відвести війська, Боррель знову закликав Москву припинити провокації та співпрацювати, аби знизити напруженість.
ПДЧ в НАТО та зброя для України
У найбільшій фракції Європарламенту - Європейській народній партії (ЄНП) - і не очікують, що Кремль припинить свої "провокації". "Саме тому ми повинні чітко та недвозначно пояснити Росії ту високу ціну, яку їй доведеться заплатити за перехід меж, встановлених міжнародним правом", - зазначила євродепутатка з Латвії Сандра Калнієте. Її рецепт - надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. "Ми також повинні допомогти Україні у військовому плані, посилюючи її спроможності та надаючи оборонні озброєння", - додала вона.
Її однопартієць з Німеччини Міхаель Ґалер (Michael Gahler) також дотримується думки, що Україні слід надати оборонну зброю, хоча він і шкодує, що все "зайшло так далеко". Він також розкритикував засідання Ради ЄС минулого тижня, оскільки вона не попередила Росію, на що піде, якщо та почне наступ на Україну. Серед варіантів він назвав припинення імпорту до ЄС російських нафти та газу, а також відключення РФ від платіжної системи SWIFT.
Читайте також: Рада ЄС щодо військ Росії біля України: сподівання замість санкцій
ЄС має окреслити ту ціну, яку Росія заплатить за подальшу ескалацію
У фракції соціал-демократів також упевнені, що Євросоюзу треба чітко окреслити ціну, яку Росії доведеться заплатити в разі подальших порушень міжнародного права. Утім, її польський представник Влодзімеж Цімошевич не уточнив, які саме санкції він би хотів включити у цю "ціну". Натомість він переконаний, що нова стратегія стосовно Росії має включати "можливість простягнути руку для згоди, але лише тоді, коли Росія припинить порушення права, усуне їхні наслідки та буде готовою до вартої довіри співпраці".
А ось польська євродепутатка від фракції "Європейських консерваторів і реформістів" Анна Фотига чітко знає, як підтримати Україну: "Найкращий шлях - це негайно припинити проєкти на кшталт "Північного потоку-2" та, з боку НАТО, надати Україні та Грузії ПДЧ".
Європейська перспектива для України
На думку німецького євродепутата від Зелених Сергія Лагодинського (Sergey Lagodinsky), оскільки війна на Донбасі та ескалація на кордонах України "загрожує і нашій європейській стабільності", то Євросоюз "винен українцям те, за що деякі з них померли: чітку проєвропейську та європейську перспективу".
З ним згоден і чеський "зелений" Мікулаш Пекса, який також наголосив, що "Україна є частиною Європи".
Праві та ліві популісти звинувачують в усьому США
Дуже схожі думки пролунали від євродепутатів правопопулістської "Ідентичності та демократії" та фракції Лівих. Представник першої Тьєррі Маріані з Франції звинуватив США у намаганні розпалити напруженість з Росією. Як стверджує Маріані, у той час як ЄС поширює найтяжчі звинувачення щодо руху російських військ на кордонах самої РФ, Вашингтон продовжує "надавати Україні справжню військову армаду".
Ірландський лівий Мік Воллес не був сильно занепокоєним через нарощування Росією військ біля кордонів України. Натомість він назвав "фактом" припущення, що "втручання Заходу в Україні дестабілізувало регіон у першу чергу". На підтвердження він заявив, що Вашингтон начебто сам визнає "витрачання п'яти мільярдів доларів США на зміну режиму, що призвело до перевороту у 2014 році". Нагадаємо, що США почали надавати Україні значну фінансову підтримку вже після того, як Віктор Янукович втік з країни у лютому 2014 року.
Реформи - найкращий шлях для України протистояти тиску Росії
Завершував дебати також Жозеп Боррель. Він не пошкодував 20 хвилин на роздуми про те, як ЄС знайти такий спосіб існування з Росією, аби "уникнути постійної конфронтації з сусідом, який, схоже, вирішив діяти, як супротивник". Зокрема глава дипломатії ЄС наголосив на необхідності протидіяти зусиллям Росії представити себе "посередником" в "українському конфлікті", частиною якого вона, мовляв, не є.
Головним завданням для ЄС Боррель вважає збереження його внутрішньої єдності: "Якщо вони (представники урядів держав ЄС. - Ред.) займають жорстку позицію в Брюсселі, а потім повертаються у свої столиці, забувають про свої зобов'язання та намагаються "проїхати зайцем" у відносинах з Росією, то дуже важко мати спільну політику".
Водночас Україна та інші країни "Східного партнерства" "повинні обов'язково реформуватися". "Так, вони стикаються з тиском Росії. Але найкращий шлях протистояти цьому тиску - це реформуватися, стати цілковито демократичними країнами", - наголосив Боррель і пообіцяв підтримку, але з умовою досягнення результатів у реформах.