Чому в Німеччині досі немає пам'ятника возз'єднанню

3 жовтня в Німеччині святкують День німецької єдності - через 33 роки після возз'єднання Німеччини. Монумент свободи і єдності мали урочисто відкритий до 30-річчя возз'єднання - 2019 року. Однак цього не сталося. Політичні дебати, бюрократичні перешкоди, проблеми безпеки та брак фінансування затримали початок і відповідно - завершення будівництва.

Будівництво триває з травня 2020 року. Як підтвердили на запит DW у проєктному бюро Milla & Partner у Штутгарті, постамент перед "Форумом Гумбольдтів", де колись стояв Берлінський міський палац, майже завершено. І сама конструкція, яка перемогла на конкурсі дизайнерів 2011 року, відома в народі як "Einheitswippe", що нагадує "дитячу гойдалку", мабуть, набуває форми. За даними Milla & Partner, 32 готових сегмента зі сталі у виробничому цеху в землі Північний Рейн - Вестфалія також чекають відправки в Берлін. І, тим не менш, виникла нова проблема.

Пам'ятник не добудують у 2023 році

"Робота над Монументом свободи і єдності не буде завершена цього року, - повідомив креативний директор Себастьян Лец (Sebastian Letz) в інтерв'ю DW. - Ми склали план реалізації у 2024 році і передали його нещодавно державній міністерці з питань культури та ЗМІ". Тепер рішення - за міністеркою з питань культури та ЗМІ Клаудією Рот (Claudia Roth).

DW надіслала запит до бюро Клаудії Рот. "Усі учасники проєкту намагаються забезпечити швидке завершення будівництва монумента", - пояснила представниця міністерки з питань культури. Однак точну дату відкриття може назвати тільки генеральний підрядник проєкту - штутгартське бюро Milla & Partner. "За даними генерального підрядника, наразі спостерігаються затримки в будівництві через проблеми із субпідрядником у секторі металоконструкцій", - пояснюють співробітники бюро міністерки культури.

Причиною також може бути і зростання витрат на будівництво пам'ятника. Спочатку йшлося про 15 мільйонів євро, згодом - про 17 мільйонів євро. Тепер ця сума може бути ще вищою, підозрює публіцист Андреас Апельт (Andreas Apelt) з Берлінської асоціації німецького громадянського суспільства. В інтерв'ю DW він зізнався, що "не особливо радий цьому пам'ятнику".

Читайте також: Берлінський мур у головах: чому Схід і Захід Німеччини досі не разом

Радість від падіння Берлінської стіни

А чи влаштовує ще когось ідея Монумента свободи і єдності в Берліні? Його створення було ініційовано 1998 року активістом за громадянські права в колишній НДР Ґюнтером Нуком (Günter Nooke), колишнім президентом Федерального управління будівництва та регіонального планування Флоріаном Маусбахом (Florian Mausbach), журналістом Юрґеном Енґертом (Jürgen Engert) і першим демократично обраним прем'єр-міністром НДР Лотаром де Мезьєртом (Lothar De Maizière), щоб віддати данину пам'яті "визвольній радості, якій сприяло падіння Берлінського муру, історичному щастю і сльозам радості".

У 2007 році Бундестаг вирішив побудувати і встановити цей монумент за рахунок федеральних коштів. Потім почалася політична боротьба: бюджетний комітет парламенту тимчасово відмовив у виділенні коштів. Значення і сенс пам'ятника піддали сумнівам. Нарешті, друга резолюція Бундестагу, ухвалена 2017 року, закріпила рішення про будівництво пам'ятника. Церемонія закладання фундаменту відбулася через три роки - 2020 року.

Відтоді на будівельному майданчику перед уже завершеним і відкритим "Форумом Гумбольдтів" у центрі Берліна кипіла робота. Одна з конструкцій монумента - платформа з ледве загнутими до неба краями завдовжки 50 метрів, укріплена на опорі та рухома, як терези або дитяча гойдалка. Згідно з планом, якщо більше людей перейдуть в один бік, чаша терезів відповідно нахилиться. Вигин чаші покликаний утворити своєрідну сцену, на якій великими золотими літерами буде викарбувано гасло тих, хто протестував у 1989 році: "Ми - народ. Ми - єдиний народ".

"Політичний кітч", "атракціон" і "слабка образність", - такою була критика супротивників монумента, тоді як його прихильники хвалили "сильну символіку": як і 1989 року, прихильникам і противникам довелося дійти порозуміння і діяти спільно, щоб реалізувати цю ідею.

Досягти порозуміння стає дедалі важче

"Яку єдність слід святкувати?" - каже Аннетте Аме (Annette Ahme) з громадської асоціації Historische Mitte в інтерв'ю DW. На її думку, беззастережне приєднання НДР до Федеративної Республіки Німеччина без супутніх обговорень конституції було неправильним, і процес об'єднання між Сходом і Заходом відтоді провалився. "І тепер пам'ятник має це увічнити?" - ставить риторичне запитання експертка.

Олафу Ціммерману (Olaf Zimmermann), керуючому директору Німецької ради з культури, бракує широкої соціальної підтримки пам'ятника, символ якого, "гойдалки єдності", на його думку, "вже не актуальний". Чому проєкт пам'ятника так довго відкладався? "Тому що в підсумку ніхто цього не хоче", - стверджує Ціммерман. Він також не впевнений у тому, чи потрібен комусь іще цей пам'ятник, з огляду на зростаючу напруженість між східними і західними землями Німеччини.

Гендрік Берт (Hendrik Berth), професор психології та дослідник трансформації в Дрезденському технічному університеті, говорить про різні погляди східних і західних німців на німецьку єдність. "Можливо, слід було швидко поставити пам'ятник у 1991/1992 році", - припускає він. - Що довше часу це займе, то складніше буде знайти те, що могло б хоча б забезпечити досягнення згоди". Він вважає малоймовірним, що пам'ятник єдності матиме особливий ефект, принаймні, як внесок у збереження внутрішньої єдності.

На думку активіста за громадянські права Андреаса Апельта, зближення Сходу і Заходу неминуче. "Возз'єднання було щасливою удачею в історії одразу після того, як протестувальники скинули диктатуру. Ми повинні зберегти імпульс того часу і з оптимізмом іти в майбутнє", - наголосив Апельт.

Читайте також: Чи є ще відмінності між сходом і заходом Німеччини?