Чому Муракамі захоплює весь світ і дратує японських критиків

Харукі Муракамі безперечно можна назвати зіркою світового рівня. Романи найвідомішого японського письменника перекладені майже 50 мовами, загальний тираж його книжок лише в Німеччині перевищив шість мільйонів. Його твори, насичені рефлексією і пронизані сюрреалістичними мотивами, його меланхолійні герої-інтроверти близькі читачам у всьому світі. Однак небувала популярність Харукі Муракамі - це, певною мірою, заслуга і його перекладачів, які зуміли донести до читачів мелодику мови та атмосферу романів письменника. У Німеччині "голосом" Муракамі вже майже чверть століття є Урсула Ґрефе (Ursula Gräfe), яка перекладає всі його романи з 2000 року. Вона розповідає про виклики в роботі з цими двома дуже далекими одна від одної мовами - "дуже багатою на поетичні образи" японською та німецькою, що "вимагає конкретики". DW поговорила з перекладачкою про скандал, з якого почалася популярність Муракамі серед німецьких читачів, про його новий роман, неоднозначне ставлення до письменника  на його батьківщині та сучасні тенденції книжкового ринку Японії. А ще - про те, чи є у Муракамі шанси отримати Нобелівську премію з літератури.

DW: Як ви почали перекладати книги Муракамі?

Урсула Ґрефе: Це дуже кумедна історія. У Німеччині є телепередача "Літературний квартет", учасники якої обговорюють книги, що нещодавно вийшли. В одному з випусків у 2000 році вони говорили про роман Муракамі "Небезпечна кохана" (від назви німецького перекладу "Gefährliche Geliebte", в українському перекладі: "На південь від кордону, на захід від сонця". - Ред.), який тоді вийшов у Німеччині. І через цю книжку між ними спалахнув конфлікт, після чого одна з постійних учасниць передачі  - австрійська літературна оглядачка Зіґрід Леффлер (Sigrid Löffler) - відмовилася у ній брати участь. Почалося все з того, що вона різко висловилася про книгу, у відповідь ведучий - знаменитий літературний критик Марсель Райх-Раніцкі (Marcel Reich-Ranicki) - у досить образливій манері сказав, що вона нічого не розуміє в коханні, чим майже довів її до сліз. Під час дискусії ще й з'ясувалося, що книга була перекладена не з японської, а з англійської. Після цього скандалу про нього почали писати німецькі ЗМІ, про Муракамі заговорили всі, і видавництво вирішило, що надалі перекладатиме цього автора з японської мови. Це запропонували зробити мені, і відтоді я перекладаю Харукі Муракамі. До речі, в 2016 році я знову переклала ту саму книгу, але вже з японської. Цього разу під назвою, ближчою до оригінальної: "На південь від кордону, на захід від сонця".

Ви кажете, що у Німеччині про Муракамі заговорили після конфлікту між учасниками "Літературного квартету". А наскільки відомим він був до цього?

До цього він був не надто популярним у Німеччині, що досить дивно. Його першою книжкою німецькою стала "Погоня за вівцею" - її опублікувало авторитетне видавництво Suhrkamp Insel, замовивши переклад двом відомим японістам. Потім була видана "Країна Див без гальм і Кінець Світу", а після цього видавництво з якоїсь незбагненної причини раптом заявило, що більше не публікуватиме цього автора. У той час Suhrkamp Insel випускало чудовий багатотомник японської класики: 36 томів у серії "Японська бібліотека". До неї входили твори майже всіх класичних японських авторів, які писали в період до Другої світової війни. І, можливо, видавництво вирішило, що Муракамі не вписується в цю серію, і відмовилося від прав на публікацію. Після цього ліцензію купили два невеликі берлінські видавництва, які випустили оповідання Муракамі, а потім її викупило видавництво Dumont Verlag у Кельні та опублікувало два романи у перекладі з англійської - ймовірно, не надаючи цьому автору особливого значення. І лише після скандалу з англійським перекладом розпочалася його грандіозна кар'єра у Німеччині.

У чому, на вашу думку, полягає найбільша складність при перекладі книг Муракамі? І загалом книг з японської мови?

Найбільша складність із перекладами з японської полягає в тому, що ця мова надзвичайно далека від німецької. У багатьох випадках японці здатні створити набагато насиченішу атмосферу, яка не завжди піддається логічному осмисленню для німецького читача. Крім того, японська мова дуже багата на поетичні образи, для створення яких часом достатньо кількох слів. А німецька мова вимагає конкретики, доводиться вдаватися в деталі, в пояснення - і це все руйнує. Тож найбільша складність для мене полягає в тому, щоб переклад не був надто затягнутим чи надто конкретним.

Для Муракамі в його творах дуже важлива музика - вона наскрізною лінією проходить через більшість його романів. Наскільки складно передати музичність його текстів?

Це не дуже складно. Перекладач має прагнути зберегти плавність та плинність тексту. Щоб він не був рубаним, уривчастим, але водночас зберігалася певна лаконічність, не перевантажена зайвими деталями. Тому, на мій погляд, немає сенсу перекладати все дослівно - передусім потрібно спробувати зберегти та передати тональність оригіналу. Крім того, Муракамі у своїх книжках цитує музичні твори, використовує їх як лейтмотиви протягом усього роману, і таким чином створює певний настрій для більшості читачів. Вони знають більшість мелодій, які згадуються у тексті, і це навіть полегшує завдання перекладача: їх не потрібно перекладати, адже музика - це універсальна мова.

Нова книжка Муракамі "Місто та його ненадійні стіни" вийшла в Німеччині в день його 75-річчя і стала першою за шість років (попередній роман письменника "Вбивство командора" був опублікований у 2017 році). Про що цей новий роман?

Муракамі знову повернувся до старої історії, написаної ним ще в 1980 році і потім по-новому опрацьованої в романі "Країна Див без гальм або Кінець Світу" - теж у 1980-х роках. Новий роман - це вже друга адаптація історії про місто зі стіною. Він складається з трьох частин, головний герой - юнак. У романі він не має імені, розповідь ведеться від першої особи. У 17 років він зустрічає дівчину, яка стає коханням всього його життя.

Молоді люди вигадують місто і заповнюють його різними предметами, які тільки є в природі. І ось одного разу дівчина каже: "Насправді ти тут не з моїм справжнім "я". Моє справжнє "я" - у місті". І як це нерідко трапляється у Муракамі, дівчина безслідно зникає, залишивши хлопця одного. А в нього йде земля з-під ніг. Далі я не розповідатиму - раптом ви захочете його прочитати (сміється).

Читайте також: Сергій Жадан: Українська мова вперше вийшла за межі якогось гетто

Муракамі іноді називають представником магічного реалізму. Ви погодитеся з цим визначенням?

У мене завжди були проблеми з цим визначенням, тому що магічний реалізм - це літературний жанр, який асоціюється з Південною Америкою, де він зародився. Водночас ігнорується той факт, що в Японії існує схожий стиль літератури. Традиційна японська література визнає магічну концепцію реальності. Цій літературній традиції вже понад тисячу років, і вона є постійною частиною творчості Муракамі. Але коли стосовно нього використовується термін "магічний реалізм", складається враження, що цей жанр походить з іншої країни, а японський аспект цієї манери письма відсувається на другий план.

Водночас у Японії Муракамі вважають не надто японським письменником, а японці старшого покоління його трохи недолюблюють - за орієнтованість на західного читача. Це досі так чи ставлення до нього змінилося?

У період його ранньої творчості старше покоління літературних критиків дійсно було сильно налаштоване проти нього. Справа в тому, що академічна манера письма великих класичних письменників Японії була зовсім іншою. А Муракамі пішов наперекір їй. Але з того часу відбулася зміна поколінь. І я думаю, що багато хто усвідомив, що Муракамі проклав шлях для молодого покоління японських письменників. Крім того, тепер японці пишаються тим, що мають автора світових бестселерів. Звичайно, в Японії є відомі письменники, але ніхто ніколи не мав такого широкого впливу, і невідомо, чи вдасться це ще комусь. До того ж, я думаю, настав час визнати, що не настільки Муракамі "вестернізований", як вважали ті, хто його в цьому звинувачував.

А наскільки він дійсно вбудований у японський літературний контекст? Чи вплинула на нього японська література?

Він завжди казав, що в юності із задоволенням читав американських модерністів, дуже цінував європейських авторів, російську класику, наприклад, Достоєвського. Тож важко судити, наскільки на нього вплинула японська література. Але те саме відбувається і з багатьма німецькими авторами, і з багатьма людьми: у юності вони захоплюються американським модернізмом, російською та французькою класикою. У Німеччині в школі читають Ґете, і я впевнена, що Муракамі теж вивчав у школі різних японських авторів. А тепер, за останні 10 чи 15 років, він їх постійно цитує у своїх книгах. Крім того, він писав передмови до видань Рюноске Акутаґави і сам видавав його книги. Цей письменник рубежу XIX-XX століть був дуже популярний у Японії. До прикладу, відомий фільм Акіри Куросави "Рашьомон" заснований на його оповіданнях. Одна з найвідоміших літературних премій у країні має його ім'я - її зазвичай присуджують за дебютний роман. Тож Муракамі зараз дуже прив'язаний до японської літератури.

У чому, на вашу думку, полягає феномен Муракамі? Чому він настільки популярний у всьому світі?

Я думаю, що його стиль, у якому поєднується реальне з нереальним, дуже приваблює читачів у всьому світі. І, звісно, його головні герої, з якими багато хто може себе ідентифікувати. Вони самотні, їм часто не вдається зберегти стосунки… Я думаю, що в них можуть побачити себе навіть люди, які живуть у великих сім'ях. І це дозволяє їм наново поглянути на себе.

Читайте також: Чим видатний лауреат Нобелівської премії з літератури Кадзуо Ісігуро

Який вигляд має сьогодні сучасний книжковий ринок Японії? Які жанри там популярні?

Японці неймовірно багато читають, сучасна література в Японії дуже різноманітна і за нею важко встежити. Особливо зараз, коли на літературній сцені дедалі важливішою стає розважальна література, виходить багато книжок для покращення настрою - японською цей жанр називається іясі. Це книги, де є кішки, де дія відбувається в кав'ярнях чи бібліотеках… Один із найяскравіших прикладів такої літератури - "Ви знайдете це в бібліотеці" Мічіко Аоями (японський бестселер, який посів друге місце на премії Japan Booksellers Awards 2021 року -  Ред.) . Є течія, яка не настільки відома у Європі - "література після Фукусіми" (аварія на атомній електростанції "Фукусіма" 2011 року, через яку відбувся викид радіації в довкілля. - Ред.). Це окрема категорія, в якій останнім часом з'явилося багато книг, зокрема нон-фікшн, і вона також популярна. Далі є, звісно, величезний сектор літератури аніме та манґи - він майже неосяжний. Дуже добре представлені авторки-жінки: останніми роками саме жінки майже завжди ставали лауреатками премії імені Акутаґави.

А яке місце на сучасній японській літературній сцені посідає Харукі Муракамі?

Звісно ж, він автор бестселерів і в Японії: за традицією, щоразу напередодні виходу його нової книги найбільша книгарня Токіо Kinokuniya відкривається опівночі і в ній юрмляться шанувальники Муракамі. Тож він має дуже важливий статус як письменник.

Читайте також: Салман Рушді: Слова не можуть покласти край війнам 

Які п'ять книжок ви могли б порекомендувати читачам для знайомства з японською літературою?

Насамперед, я би порекомендувала почитати автора Дадзай Осаму. Цей письменник, який вчинив самогубство у 1940 році, писав романи, які характеризуються дуже високим рівнем саморефлексії. Він дуже вплинув на сучасних японських авторів, зокрема, на жінок. Його найвідоміший твір - "Крах людини". Любителям японських сімейних історій я порекомендувала б книгу Дзюнітіро Танідзакі "Дрібний сніг" (інша назва - "Сніговий пейзаж" - Ред.). Це свого роду японські "Будденброки" - історія кількох поколінь родини великих торговців у Осаці. Також, звісно, "Золотий храм" Юкіо Місіми. І, зрештою, два сучасні автори: Саяка Мурата та її роман "Людина-комбіні" та Сеісі Йокомідзо, якого оцінять любителі детективів. Він написав 77 кримінальних романів у стилі Агати Крісті, з яких можна багато чого дізнатися про повоєнні роки в Японії.

У вас є улюблені книжки Харукі Муракамі?

Я дуже люблю його роман "Кафка на пляжі". Ще мені дуже подобаються "Хроніки заводного птаха". І новий роман мені здається дуже вдалим: можна сказати, що ним завершується цикл. Відбувається свого роду прощання з юністю.

Питання, яке я не можу не поставити: на вашу думку, чи має Маракамі шанси отримати Нобелівську премію з літератури?

Якщо відверто, то я маю сумнів щодо цього. Він надто популярний автор. Хоча... Нещодавно я говорила з одним журналістом, і він вважає, що у цьому році Муракамі отримає Нобелівську премію. Зазвичай йому завжди вдавалося вгадувати лауреатів. Тож хто знає. Японські фанати Муракамі цього дуже чекають.

Думаю, цього чекають його фанати у всьому світі. А він сам висловлювався щодо цього?

Ні, але гадаю, що для нього це жахливо. Щороку навколо цього такий галас, а в результаті він знову не отримує премію. У Муракамі є книга "Письменник як професія", і в розділі, де йдеться про премії, він трохи про це пише. І можна зрозуміти, що все це його дратує. Зокрема, він розповідає, що він постійно чує, мовляв, Муракамі присудили стільки премій, але премію імені Акутаґави, яка вручається письменникам-дебютантам, він так і не отримав. І він пише, що насправді премії не мають значення.

Він має набагато більше, ніж Нобелівська премія, - любов читачів у всьому світі.

Так, читачі його справді люблять. Це абсолютна правда.