Чи готовий Тайвань до оборони в разі нападу Китаю?

Пекін демонструє силу: 23 травня Народно-визвольна армія Китаю розпочала масштабні військові навчання довкола Тайваню. Протягом двох днів китайські збройні сили відпрацьовуватимуть вправи класу "поверхня-повітря" та імітуватимуть атаки на "високоцінні військові об'єкти" на Тайвані, повідомили державні ЗМІ Китайської Народної Республіки (КНР).

Маневри розпочалися невдовзі після того, як 20 травня Лай Цінде склав присягу президента самоврядного демократичного острова. У своїй інавгураційній промові Лай пообіцяв захищати демократію на Тайвані і водночас закликав Пекін припинити спроби військового залякування.

Керівництво КНР на чолі з главою держави Сі Цзіньпіном вважає самоврядний Тайвань китайською територією. З точки зору Пекіна, він має бути "об'єднаний" з материком, у разі необхідності - силою.

Ці навчання є частиною давньої схеми Китаю, зазначає в інтерв'ю DW Су Цзуюнь, науковий співробітник Тайванського інституту досліджень національної оборони і безпеки (INDSR). Військові засоби використовуються Пекіном для надсилання політичних сигналів, додає він.

У четвер - через три дні після того, як Лай склав присягу - полковник ВМС Китаю Лі Сі заявив державним ЗМІ, що навчання є "суворим покаранням" за "сепаратистські дії".

Асиметричний підхід Тайваню до оборони

Міністерство оборони Тайваню засудило навчання як "ірраціональну провокацію" і мобілізувало морські, повітряні і сухопутні війська. Всі тайванські офіцери і солдати збройних сил готові до виконання завдань, додали в міністерстві. 

З метою посилення своєї обороноздатності у потенційному протистоянні набагато більшій китайській армії Тайвань в останні роки збільшив оборонні витрати і розширив можливості ведення асиметричних бойових дій. При цьому острів значною мірою покладається на так звану стратегію "дикобраза": невелика за розмірами, але високоефективна зброя покликана зробити вторгнення надзвичайно дорогим для Пекіну.

Згідно з нещодавно опублікованою доповіддю Конгресу США щодо оборони Тайваню, Вашингтон наполягає саме на асиметричному підході до оборони. Цей підхід базується на тому, щоб протистояти вторгненню з материка водним шляхом за допомогою застосування протикорабельних ракет, морських мін та інших подібних невеликих, мобільних і відносно недорогих систем озброєння.

Ця тактика також включає використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), таких як тайванський безпілотник Albatross II, представлений торік. Крім того, недорогі боєприпаси і мобільні крилаті ракети берегової оборони будуть здатні знищувати дорогі військові кораблі і військово-морську техніку китайських збройних сил.

Швидкісні десантні катери з функціями малопомітності і мініатюрні ракетні катери також є частиною цього відносно недорогого, але високоефективного арсеналу. Морські міни і швидкісні катери для встановлення мін також можуть ускладнити десантні операції для ворожого флоту.

Природа може допомогти Тайваню в обороні

Ще одна перевага для обороноздатності Тайваню полягає в його географічному розташуванні. Повномасштабне вторгнення на острів вимагало б розгортання сотень тисяч військ через Тайванську протоку - тривалої і складної операції за участю тисяч вразливих кораблів.

Вторгнення або успішна блокада Тайваню були б "найскладнішою воєнною операцією в сучасній історії", пише Девід Сакс з американського аналітичного центру Council on Foreign Relations. Вона вимагатиме тісної координації повітряних, морських і сухопутних сил, а також інструментів кібернетичної війни.

Крім того, через сезон мусонів здійснити десантну операцію можливо лише протягом кількох місяців на рік. Також існує лише кілька глибоководних гаваней та достатньо великих за розміром майданчиків для потенційного висадження десанту на узбережжі, без використання яких вторгнення китайців було б неможливим. Східне узбережжя острова також вкрите скелями, які є своєрідним природним захисним бар'єром від широкомасштабного вторгнення. А через мілководдя на західному узбережжі великим кораблям довелося б кидати якір далеко від берега.

Тому морські міни в поєднанні зі швидкісними катерами і катерами, оснащеними ракетами, можуть вразити китайські сили в найслабше місце. Військово-морські підрозділи Тайваню також мають можливість накопичувати боєприпаси на узбережжі і на прилеглих островах.

Створення плацдарму, ймовірно, буде у зв'язку з цим складним завданням для китайської армії. І навіть якщо б їй вдалося створити такий плацдарм, гірський рельєф Тайваню обмежив би воєнні операції, вважає Сакс. Столиця Тайбей, наприклад, розташована в чаші долини, оточеної горами, що, з її нечисленними переходами, пропонує найкращі умови для облаштування оборонних позицій.

На випадок, якщо Народно-визвольній армії Китаю вдасться проникнути на територію острова, Тайвань також підготував свої міста до партизанської війни. Це означає, що переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) і мобільні протитанкові засоби, а також високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS) можуть бути використані в міській війні. Численні будівлі також можуть бути легко переобладнані під казарми. 

Тайбей збільшив свої оборонні витрати

Однак Тайвань також інвестував у масштабніші системи озброєнь. США, найближчий військовий союзник острова, продає Тайваню військову техніку в рамках закону про відносини з Тайванем. Однак угода передбачає лише постачання озброєння оборонного характеру. Наразі Тайвань очікує на поставку американського військового обладнання на суму 19 мільярдів доларів, включаючи винищувачі, танки, ракети та дрібнішу зброю.

За часів правління попередниці Лая на посаді президента, Цай Інвень, уряд Тайваню збільшував витрати на оборону в середньому майже на п'ять відсотків на рік у період з 2019 по 2023 рік. Частка цих видатків у валовому внутрішньому продукті зросла з двох до 2,5 відсотка. У 2024 році оборонні видатки знову зростатимуть, хоча й повільніше. Очікується, що вони становитимуть 18,8 мільярда доларів США.

Мета військових навчань Китаю

З огляду на потенційне вторгнення на Тайвань Пекін за останні десятиліття розширив і модернізував свій військовий потенціал. Базуючись на цьому, Пекін намагається в критичні моменти "грати м'язами" - наприклад, коли політика Тайваню розходиться з інтересами Пекіну або коли політики з острова проводять переговори з американськими парламентарями.

У серпні 2022 року армія КНР провела свої найбільші на сьогоднішній день військові навчання поблизу Тайваню. Навчання відбулися після візиту до Тайбею тодішньої спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.

Однак маневри цього тижня є меншими за масштабом, ніж ті, що відбудуться у 2022 році, каже Чанг Ву-уе, політолог з Тамканського університету на Тайвані. Він вказує на те, що на відміну від тих маневрів зараз Пекін не оголосив жодних заборонених для польотів зон. Крім того, навчання триватимуть лише два дні замість п'яти. На думку Чанга, це може свідчити про те, що слід очікувати менш масштабних ракетних випробувань і артилерійських навчань.

Назва навчань - "Спільний меч-2024А" (Joint Sword-2024A) - натякає на подальші можливі військові маневри, каже Чанг. Тим не менш, попри підвищений тиск, ризики можна передбачити.

Цілком можливо, що китайські сили можуть увійти в води Тайваню, щоб "формально порушити" негласну угоду про демаркацію кордону між двома сторонами, каже Чанг. З цією ж метою Пекін вже поступово розмиває кордон у Тайванській протоці. "Пекін дотримується поступового і прогресивного підходу, який має на меті щоразу посилювати свої заходи", - каже Чанг.

Загалом, Пекін хоче виснажити тайванське суспільство своїми військовими навчаннями, вважає експерт з питань оборони Су Цзуюнь. Однак ця тактика, швидше за все, з часом втратить свою силу, адже шоковий ефект поступово зменшується, додає експерт.