Антибіотики за e-рецептом: що треба знати і чому це важливо

Уже за три місяці, з першого квітня 2022 року, придбати антибіотик в українській аптеці без електронного рецепта буде неможливо. Щоби його отримати, пацієнт муситиме звернутися до лікаря, який у разі призначення антибіотика повинен буде його обґрунтувати. У такий спосіб в Україні прагнуть раціоналізувати застосування цих препаратів, а також зрозуміти реальні об’єми їх вживання українцями, кажуть у Центрі громадського здоров’я міністерства охорони здоров’я (ЦГЗ).

Ретельний контроль обігу антибіотиків

Нині електронна система охорони здоров’я передбачає випуск електронного рецепта лише через програму відшкодування вартості медичних препаратів "Доступні ліки", яка містить обмежений перелік лікарських засобів. На запит DW у Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) пояснили, що з 1 квітня перелік ліків, на які можна виписати електронний рецепт, розшириться на антибактеріальні препарати. Згодом, із липня, він поповниться наркотичними та психотропними лікарськими засобами, а з жовтня буде містити всі рецептурні ліки, зареєстровані в Україні. У МОЗ наголошують, через електронну систему кожен крок лікар буде завіряти власним кваліфікованим електронним підписом, тому простежити дії лікаря стане набагато простіше. Крім того, система фіксуватиме дані провізора, який продав антибіотик.

Як зазначив у розмові з DW фахівець відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ Назарій Лавровський, запровадження електронних рецептів має стимулювати виконання вже чинних нормативно-правових актів. За правилами, продаж антибіотиків мав і до цього відбуватися за паперовим рецептом, а в медичній картці хворого лікарі завжди мали вказувати діагноз, конкретні симптоми, які змусили призначити антибіотик, дозування препарату, міжнародну запатентовану назву, форму випуску, шлях введення, тривалість лікування та дату наступного огляду. Однак фактично подібні випадки - рідкість, каже експерт. Серед причин він називає доволі часту відсутність у лікарів рецептурних бланків. "Тепер із квітня кожне призначення лікаря буде контролюватися. Жодний продаж рецептурного лікарського засобу теж не залишиться без уваги", - наголошує Лавровський.

Фармацевти підтримують рішення

В Аптечній професійній асоціації України (АПАУ) позитивно оцінюють запровадження електронних рецептів. За словами директора АПАУ Володимира Руденка, окрім зменшення випадків самолікування та зниження антибіотикорезистентності, рішення зрівноважить обов’язки лікаря та фармацевта в призначенні та відпуску ліків.

"Лікарі будуть зобов’язані виписувати рецепт на антибіотик, адже нині це робиться дуже рідко й за це немає жодної відповідальності. Це також дисциплінує учасників аптечного ринку, фармацевти нестимуть відповідальність за відпуск без рецепта", - зазначає Руденко.

Так, із 10 грудня 2021 року в Україні посилили відповідальність за продаж рецептурних препаратів без рецепта, збільшивши суму штрафу до 850-1700 гривень. Раніше він складав від 102 до 425 гривень. У разі повторного порушення протягом року сума санкції може зрости вдвічі.

Антибіотикорезистентність як глобальна загроза

Фахівці наголошують, що жорсткіший контроль за обігом антибіотиків важливий для подолання проблеми антибіотикорезистентності - стійкості бактерій до антибіотиків. Експерти ООН визначили цю проблему однією з глобальних загроз - на одному рівні зі змінами клімату. Фахівці застерігають: якщо не вжити запобіжних заходів, щорічна смертність через стійкі до ліків бактерії може сягнути 10 мільйонів людей до 2050 року.

"Через надмірне використання антибіотиків організми просто до них звикли. До того ж їхня адаптація дуже випереджає можливості людства з розробки нових протимікробних препаратів", - зазначає Назарій Лавровський. За його словами, б’єми аптечних продажів протимікробних лікарських засобів в Україні за 2020 рік зросли у понад два рази у порівнянні з 2019 роком. На це зокрема вплинула пандемія коронавірусної хвороби, адже "десь у 75 відсотків випадків коронавірусної інфекції пацієнт вживає антибіотик попри те, що бактеріальна суперінфекція при COVID-19 виникає лише у 8-10 відсотків хворих".

Читайте також: Коронавірус і антибіотики: небезпечна суміш

Антибіотики "останньої надії"

Водночас продаж антибіотиків із групи резерву у 2020 році збільшився на 128 відсотків. За словами Лавровського, це величезна проблема, адже цей клас антибіотиків має призначатися у випадках вкрай тяжких бактеріальних інфекцій, коли інші препарати виявилися неефективними. Саме тому їх ще називають засобами "останньої надії".

"Антибіотики групи резерву, які коштують дорожче і є більш токсичними, мають застосовуватися в крайніх випадках, адже ми намагаємось зберегти їх на майбутнє. Якщо вони не працюватимуть, то людям не буде чим лікуватися", - пояснює Лавровський. Натомість антибіотики з груп доступу та спостереження мають застосовуватися для лікування широкого переліку найбільш розповсюджених інфекцій. За словами експерта, ці препарати ефективні, більш безпечні, втім доволі швидко бактерії стають нечутливими до них. Цьому, зокрема, сприяє практика самолікування, каже Лавровський. 

Самолікування шкодить здоров’ю

Експерт пояснює, поширеною є ситуація, коли люди самі ставлять собі діагнози, визначають лікування та купують рецептурні антибіотики без жодних перешкод в аптеках, деколи навіть за сприянням фармацевтів. Тут є декілька аспектів проблеми, каже Лавровський. За його словами, чим більше препаратів приймає пацієнт, тим більша ймовірність, що їхня взаємодія може нашкодити. "Якщо в пацієнта розвинеться якась побічна реакція, дуже важко буде визначити, який саме препарат у цьому винен. Це може призвести до збільшення захворюваності та зростання витрат на лікування ускладнень і побічні реакції", - пояснює Лавровський.

Крім того, неконтрольоване приймання антибіотика може спровокувати загострення хронічного захворювання або ж прогресування наявної інфекційної хвороби. У разі, якщо пацієнт одужає під час самовільного вживання антибіотику, може сформуватися хибне уявлення, що це наслідок його приймання, а насправді всі інфекційні хвороби мають стадійний перебіг - початок, розвиток та самостійне завершення, каже експерт. До того ж наукові дані свідчать, що в більшості випадків причиною гострої респіраторної інфекції є вірус, а не бактерія. "На віруси антибіотики не діють. Тож, насправді людина б одужала без антибіотика й без особливого лікування взагалі. Втім, так формується шаблонне мислення й наступний раз він знову прийматиме антибіотик. А коли в нього справді буде бактеріальна пневмонія, цей антибіотик буде вже неефективний", - пояснює Лавровський.

Він зазначає, що деякі лікарі також зловживають призначеннями антибіотиків у тих ситуаціях, коли можна обійтися без них. Довше вживання антибіотика, призначення не того препарату або неправильної комбінації засобів так само сприяють розвитку резистентності бактерій до ліків. Через це такі хвороби, як туберкульоз, холера, сифіліс та інші бактеріальні інфекції можуть стати вироком, уже неодноразово попереджали на своєму сайті МОЗ.

Шкода собі й оточенню

У такий спосіб людина шкодить не лише собі. Безконтрольне вживання антибіотиків наражає на небезпеку також оточення, адже через контакти та предмети можуть передаватися стійкі до протимікробних препаратів організми, застерігає Лавровський. "Якщо всі пацієнти в лікарнях будуть хворими на інфекції, збудником яких будуть мультирезистентні штами, ми почнемо вимирати. Тому мета - змінити поведінку лікарів, людей, провізорів та фармацевтів. Щоб люди перестали ставитися до антибіотиків, як до цукерок", - пояснює фахівець.