Чого не варто робити при COVID-19: десять порад від медиків

Коронавірусна пандемія не сповільнює обертів. І хоча уже з'явилися повідомлення про успіх у розробці вакцини, доведених препаратів для профілактики та лікування COVID-19 поки що не існує. При цьому хворі часом вдаються до небезпечних методів самолікування, констатують українські фахівці. DW зібрала найпоширеніші помилки.

Споживати препарати для "профілактики"

Аби вберегтися від хвороби, люди часом починають себе "заліковувати" ще до інфікування. Вживання відносно безпечних вітамінів, дієтичних добавок, а подекуди і серйозних лікарських препаратів, як-от інтерферони чи муколітики - небезпечна тенденція. Такі рекомендації можна зустріти від сімейних лікарів та, що особливо небезпечно, від популярних медиків-блогерів. "Наразі жоден лікарський засіб не затверджений як засіб профілактики COVID-19", - наполягає у розмові з DW професор, завідувач кафедрою дитячих інфекційних захворювань в Національного медичному університеті імені Богомольця Сергій Крамарьов.

Пити вітаміни у великих дозах

Неконтрольоване споживання вітамінів може дуже зашкодити, попереджає Крамарьов. "Передозування вітаміну Д може бути інколи страшніше, ніж сама хвороба. Те саме стосується вітаміну С, цинку. У високих дозах вони мають цілий ряд побічних ефектів", - коментує Крамарьов. За його словами, у національному протоколі відсутні будь-які рекомендації щодо вітамінів, а тому, ухвалюючи рішення про їх прийом, обов'язково варто зважати на правильне дозування. Наприклад, для вітаміну Д добова норма становить не більше 400-500 міжнародних одиниць, для цинку - 15-20 міліграм, зауважує лікар. Самостійно під час хвороби збільшувати дозування не потрібно.

Робити зайві тести

Зайвими на певних етапах хвороби можуть виявитися і самі тести на коронавірус. Бігти до лабораторій, коли заманеться, не варто. По-перше, слід розібратися, який саме тест необхідно здати. По-друге, варто зважати на найбільш оптимальний час проведення. Так, ПЛР-тести частіше показують хибно-негативні результати саме на пізніх стадіях захворювання, зауважують експерти. ІФА-аналіз доцільно застосовувати не раніше, ніж за п'ять-сім днів від початку симптомів - для виявлення антитіл IgМ, та за десять днів - аби виявити антитіла IgA. "Не потрібно прив'язуватися лише до тестів. По-перше, можна отримати негативний результат за наявності симптомів або отримати через п'ять-сім днів, коли буде запізно і захворювання може стати більш важким", - зазначила в розмові з DW лікар-епідеміолог Людмила Мухарська. Необхідність тестування на COVID-19, як і усе подальше лікування завжди варто обговорювати з фахівцем.

КТ в перші дні хвороби

Комп'ютерна томографія (КТ) під час пандемії стала надзвичайно популярною серед українців. Однак поспішати на додаткову дозу опромінення при перших симптомах чи позитивному тесті не варто. "КТ чи рентген-знімок рекомендовано госпіталізованим пацієнтам із важким перебігом хвороби, що мають конкретні клінічні показання до КТ, наприклад, задишку чи наявність супутньої патології", - наголошує екскерівниця українського міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун. 

Лікуватися антибіотиками

Зловживання антибіотиками - одна з головних проблем при COVID-19 в Україні. Експерти застерігають від самолікування та призначення їх пацієнтам. "Це вірусна хвороба, на яку антибіотики не діють. Якщо лікар призначає їх у перші дні хвороби, то він нічого не розуміє", - запевняє Сергій Крамарьов. Прийом антибіотика в ранній фазі коронавірусної хвороби є небезпечним, може спровокувати різке погіршення стану і посилити набряк легень, застерігає інфекціоніст Євген Дубровський, який рятує хворих на COVID-19 у Київській міській лікарні №4. Антибіотики є доцільними лише якщо встановлено приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Її можна діагностувати по аналізу крові чи рентгенографії. "Ці обстеження треба робити на 6-7 день хвороби, при відсутності позитивної динаміки", - наголошує у своєму блозі в Facebook лікар Дубровський.

Вживати противірусні препарати

Категорично заборонено під час хвороби приймати і будь-які противірусні препарати. Вживання їх на ранніх термінах хвороби, як і антибіотиків, може спричинити неконтрольовану гіперімунну відповідь організму на проникнення COVID-19 в легені, наполягає Дубровський. "Жоден противірусний препарат на сьогоднішній день до кінця не доведений. Єдиний препарат,  який наразі має перспективу як противірусний - це ремдесивір. Але він вводиться внутрішньовенно для стаціонарних пацієнтів, тому в амбулаторних умовах він не може бути застосований", - каже лікар Крамарьов.

Збивати невисоку температуру

Оскільки специфічних засобів для домашнього лікування від COVID-19 немає, тактика має бути як і при будь-якому респіраторному захворюванні, нагадують медики. При цьому одна із частих помилок - одразу збивати підвищену температуру жарознижувальними. "До 38,5 градусів температури збивати не варто, якщо людина її нормально переносить. Все що вище - може бути небезпечно, тому треба знижувати", - нагадує Сергій Крамарьов.

Надувати кульки та використовувати "народні методи"

Лікарі також радять пацієнтам з COVID не сподіватися на "народні методи" чи поради на кшталт надувати повітряні кульки при пневмонії. Будь-які дихальні гімнастики після перенесеного запалення легень варто проводити під наглядом спеціалістів. А поради про вживання соди, промивання носа йодом тощо краще відкинути, аби не зашкодити ще більше. 

Вірити рекламним засобам

Надавати перевагу різноманітним біологічним добавкам та псевдозахисту від коронавірусу, нехтуючи дистанцією, носінням масок та дезінфекцією, також не варто. Не лікуватися препаратами, які "на слуху" та розрекламовані в інтернеті чи на телебаченні, наполегливо радить керівниця Київського міського центру громадського здоров'я Олена Лукашевич. Фахівців вона закликає не використовувати у своїх публічних дописах жодних торгових назв лікарських препаратів.

Панікувати

Дошкуляти лікарям дзвінками і просити додаткових призначень також не потрібно, наполягають медики. У цій непростій ситуації пацієнтам радять зберігати тверезе і критичне мислення, уникати зайвих самопризначень та обстежень. Комунікацію із лікарем радять вести без надмірної метушні та агресії. Нетермінові консультації щодо COVID-19 можна отримати на безкоштовній лінії МОЗ - 0 800 60 20 19.