1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як в Україні готуються до ймовірної ядерної атаки з боку РФ

Ігор Бурдига
7 жовтня 2022 р.

Ядерний удар по Україні в РНБО вважають малоймовірним, однак наголошують, що українці мусять мати план дій на будь-яку надзвичайну ситуацію. DW з'ясувала, як готується до цього військова та цивільна влада.

https://p.dw.com/p/4HnOG
Вибух атомної бомби, фото 1971 року
Фото: dpa/picture-alliance

Загроза застосування ядерної зброї сягнула найвищого рівня від часів закінчення "холодної війни", попереджав у серпні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Анексія Росією окупованих українських територій додала до цієї заяви ще один тривожний привід - військова доктрина РФ дозволяє Кремлю використовувати увесь наявний арсенал для захисту державності на "нових" територіях.

 Читайте також: Ядерні погрози Путіна - блеф чи реальна загроза?

Скільки ракет можуть прилетіти

Після розвалу СРСР його стратегічний ядерний арсенал перейшов у спадок Російській Федерації. У наступні роки він скорочувався згідно з міжнародними договорами про ядерне роззброєння. Однак РФ і досі володіє 2565 стратегічними ядерними боєголовками, з яких 1588 розміщені на міжконтинентальних ракетах чи авіабомбах, стверджує у своєму січневому звіті Стокгольмський інститут досліджень проблем миру(SIPRI).

На думку військових експертів, найімовірнішим є використання у війні проти України не стратегічної, а тактичної ядерної зброї - тої, яку використовують безпосередньо на полі битви. І хоча чіткого розмежування таких типів зброї немає, зазвичай до тактичних відносять боєголовки порівняно низької потужності - від 0,5 до кількох десятків кілотонн у тротиловому еквіваленті. Згідно з даними SIPRI, Росія має в своєму арсеналі 1912 таких боєголовок.

Кількість ядерних боєголовок у світі
Кількість ядерних боєголовок у світі

Читайте також: Чи ризикне Путін застосувати тактичну ядерну зброю?

Тактичні ядерні заряди можуть розміщуватись на авіаційних бомбах, артилерійських снарядах чи мінах, втім найефективнішим способом їх доставки до цілі лишаються крилаті ракети. Такі ракети Росія використовує у війні проти України щодня. За даними SIPRI, близько 290 ядерних боєголовок потужністю до однієї кілотонни розміщені на модифікованих зенітних ракетах С-300, що ними, зокрема, регулярно обстрілюють південні ділянки фронту. Згідно з даними онлайн-сервісу NuclearSimulation, один такий заряд може зруйнувати, наприклад, до 20 кварталів у центрі Миколаєва.

Ще потужніші заряди - від 10 до 100 кілотонн - можуть нести, за даними SIPRI, ракети типу "Іскандер", "Кинджал", Х-101 або надзвукова Х-22. Навіть у разі використання мінімального ядерного заряду, такий ракетний удар спричинить руйнування на площі у понад три квадратних кілометри, радіус опромінення з летальними наслідками становитиме 1,22 км, а зона сильного радіоактивного зараження місцевості матиме площу понад 200 квадратних кілометрів, свідчать дані NuclearSimulation.

Згаданий сервіс для моделювання наслідків ядерного вибуху цього тижня презентував український програміст Віктор Кржемінський. Як зазначає автор, інструмент створений швидше з навчально-інформаційною метою і не призначений для екстреного реагування на надзвичайні ситуації.

Читайте також: Ядерна зброя: світ вчиться "любити" атомну бомбу?

Укриття - понад усе

Розраховуючи саме на застосування тактичної ядерної зброї, Рада нацбезпеки і оборони України оприлюднила рекомендації для населення щодо поводження на випадок ядерного вибуху.

"Ядерний удар по Україні вважається малоймовірним (…). Водночас українці мусять мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій", - наголошують його автори.

Головною порадою для населення є швидкий пошук надійного укриття, здатного витримати руйнуючу ударну хвилю і стримати радіоактивне опромінення. Громадян попереджають: у разі ядерного удару перебувати в укритті доведеться добу і більше. Тому в РНБО радять мати запаси продуктів, води та зарядні пристрої. А ще інструктують щодо деактивації та першої допомоги постраждалим - перш за все, слід ретельно змити зі шкіри та волосся пил, який буде головним джерелом радіоактивного забруднення.

Таблетки йодиду калію лишаються єдиним засобом профілактики від опромінення. Їх слід прийняти тільки за сигналом Держслужби з надзвичайних ситуацій безпосередньо після ядерного вибуху, нагадує інструкція РНБО. Так вдасться захистити щитоподібну залозу від зараження радіоактивним йодом.

Читайте також: Як себе убезпечити, якщо на ЗАЕС станеться викид радіації 

Під захистом гумових плащів

Воронка від російської ракети, що впала поблизу Південноукраїнської АЕС на Миколаївщині 19 вересня
Воронка від російської ракети, що впала поблизу Південноукраїнської АЕС на Миколаївщині 19 вересняФото: South Ukraine Nuclear Power Plant Press Office/AP/picture alliance

І все ж найімовірнішим місцем використання Росією ядерної зброї є зона наземних бойових дій. Один ядерний ракетний удар здатен утворити широку прогалину на лінії оборони і відкрити можливості для стрімкого наступу, пояснює речниця Об'єднаних сил оборони Півдня Наталя Гуменюк.

"Ми розуміємо, що ведемо війну з ядерною державою, тому вдалися до відповідних заходів безпеки і проводимо тренінги серед військових ще з весни", - розповідає вона DW. Утім, відмовляється розкривати деталі підготовки, посилаючись на військову таємницю.

Офіцер Збройних сил України, який проходить службу на південній ділянці фронту у Миколаївській області, підтвердив DW: минулого тижня командування провело для бійців додатковий тренінг щодо правил поводження під час ядерного удару і роздало таблетки йодиду калію.

"Всім також видали ЗЗК (загальновійськовий захисний комплект з гумового плаща, рукавиць та чобіт. - Ред.). Тепер їх слід постійно носити з собою", - пояснює військовий DW, надсилаючи фото воронки від вибуху ракети С-300, яка днями вдарила за кілька десятків метрів від його командного пункту. "Якби там був ядерний заряд, ми навіть нічого не встигли б відчути", - додає він.

Читайте також: Нові успіхи контрнаступу України: що кажуть західні експерти

Українській військовий на передовій на півдні країни
Українській військовий на передовій на півдні країниФото: DW

"Останній аргумент" для Києва?

Прифронтові міста - важливі центри постачання та перегрупування сил української оборони - теж можуть стати потенційними цілями для ядерного удару Росії. У Криворізькій військовій адміністрації підготовку до можливих радіаційних загроз розпочали ще влітку - місто знаходиться в 100 кілометрах від Запорізької АЕС, де через бойові дії висока ймовірність аварії зберігається вже кілька місяців. За словами начальника військової адміністрації міста Олександра Вілкула, для населення заздалегідь були закуплені таблетки йодиду калію - ще до того, як вони знову стали дефіцитом в країні.

За останні два тижні російські війська нанесли по Кривому Рогу понад 20 ударів крилатими ракетами, у тому числі гіперзвуковими "Кинджалами", тож підземні сховища тут тримають в підвищеній бойовій готовності. "Ми додатково перевіряємо наявність у сховищах запасів води, аптечок, місць для спання, вогнегасників та іншого необхідного - адже у разі ядерного удару громадянам доведеться перебувати у сховищах значно довше ніж під час звичайної повітряної тривоги", - пояснює Вілкул.

Ядерний удар по столиці України і досі вважають малоймовірним, хоча не виключено, що Кремль використає цей "останній аргумент" у разі поразки на фронті. Кияни непокояться: петицію з закликом роздати мешканцям протигази, таблетки йодиду калію та протинудотний засіб ондансетрон зареєстрували на сайті міськради 26 вересня, за тиждень вона зібрала майже 3700 підписів з необхідних 6 тисяч. Втім, мерія поки що передала запаси йодиду калію до районних евакуаційних комісій - вони роздаватимуть його киянам і керуватимуть іншими заходами ядерної безпеки в столиці. 

Генерал США Петреус про зброю від Заходу й Україну в НАТО