Швейцарський музей прийме колекцію Ґурлітта
25 листопада 2014 р.
Художній музей Берна погодився прийняти колекцію творів мистецтва, яку йому заповів німецький колекціонер Корнеліус Ґурлітт, син відомого торговця витворами мистецтва нацистських часів. Про це рішення керівництво швейцарського музею офіційно оголосило в Берліні в понеділок, 24 листопада.
Як повідомляє інформаційне агентство dpa, ті картини з колекції, що за часів націонал-соціалізму за наявними підозрами могли бути відібрані у законних власників або отримані від них під тиском, залишаться у Німеччині до остаточного з'ясування їхнього походження. Цю домовленість досягнуто між музеєм, федеральною владою Німеччини та земельною владою Баварії.
Нещодавно про свої претензії на колекцію із понад півтори тисячі полотен відомих художників, загальною вартістю приблизно мільярд євро також заявляли родичі Корнеліуса Ґурлітта, у мюнхенській квартирі якого виявили ці твори.
Історія "справи Ґурлітта":
22 вересня 2010. Під час поїздки Корнеліуса Ґурлітта потягом з Цюриха до Мюнхена митники знаходять у нього велику суму незадекларованих грошей. Його запідозрили в ухилянні від сплати податків. З'ясувалося, що Ґурлітт одержав ці гроші за продаж творів мистецтва на аукціоні в Цюриху.
23 вересня 2011. Суд Аугсбурга видає ордер на обшук квартири Корнеліуса Ґурлітта в Мюнхені і на конфіскацію картин.
28 лютого 2012. У квартирі Корнеліуса Ґурлітта в Мюнхені проводять обшук. Оперативники знаходять приблизно 1280 цінних творів мистецтва. Цю знахідку спочатку тримають в таємниці. З'ясувати походження культурних цінностей доручають відомому мистецтвознавцю з Берліна.
3 листопада 2013. Журнал "Фокус" публікує сенсаційну статтю про "справу Ґурлітта". Стає зрозуміло, що знайдені у нього картини було або конфісковано нацистами з музеїв, або вимушено продано за часів "третього рейху" власниками-євреями за вкрай заниженими цінами. Їх скуповував один з "довірених" арт-дилерів нацистської Німеччини, батько Корнеліуса Ґурлітта.
11 листопада 2013. Інтернет-платформа lostart.de публікує першу конкретну інформацію про 25 картин з колекції Ґурлітта. Список поступово поповнюється. Походженням предметів мистецтва займається вже експертна група.
19 листопада 2013. Відомства, в компетенції яких перебуває "справа Ґурлітта", заявляють про те, що колекціонерові слід повернути сотні картин: за законом вони належать саме йому. Але Ґурлітт відмовився їх прийняти.
28 січня 2014. Стали відомі перші результати експертизи, яка встановила походження творів мистецтва з колекції Ґурлітта. Експерти заявляють про те, що 458 картин, ймовірно, було незаконно конфісковано у власників за часів нацизму.
10 лютого 2014. В іншому будинку Ґурлітта в Зальцбурзі було знайдено ще 60 шедеврів, у тому числі роботи Пікассо, Ренуара і Моне. Згодом з'ясувалося, що всього там було 238 творів мистецтва.
7 квітня 2014. Адвокати Ґурлітта підписують договір з урядом Німеччини, згідно з яким колекціонер заявляє про свою готовність добровільно повернути картини, відібрані або придбані під тиском у власників за часів нацизму.
6 травня 2014. Корнеліус Ґурлітт помирає у віці 81 року у своїй мюнхенської квартирі.
7 травня 2014. Стає відомо, що Ґурлітт заповів свою колекцію картин Художньому музею в Берні.
17 листопада 2014. Стає відомо про існування висновку психіатра про те, що у Корнеліуса Ґурлітта був "параноїдальний синдром". Тобто, цілком можливо, що його заповіт не має юридичної сили.
21 листопада 2014. Публікується інформація про те, що Художній музей Берна готовий прийняти спадщину Корнеліуса Ґурлітта. У той же день двоюрідна сестра Ґурлітта Ута Вернер висуває вимогу на отримання спадщини.