Демонстрація скарбу
12 листопада 2013 р.
Перші 25 з майже півтори тисячі робіт сенсаційної мюнхенської колекції картин та графіки, про знайдення якої оголосили тиждень тому, вже можна побачити в інтернеті. У відповідь на міжнародний тиск Комісія з украдених творів мистецтва в Європі (Commission for Looted Art in Europe) на своєму порталі lostart.de у понеділок, 11 листопада, оприлюднила перелік з 25 об'єктів з колекції Корнеліуса Ґурлітта. Серед них роботи таких митців, як Марка Шагала, Отто Дикса, Ежена Делакруа, Анрі Матисса.
Правоохоронці припускають, що всі цих твори потрапили в колекцію "внаслідок нацистського переслідування". Про це повідомили спільною заявою міністерство юстиції Баварії, федеральні міністерства культури та фінансів Німеччини, а також уповноважений уряду ФРН з питань культури та ЗМІ.
Німеччина обіцяє у пришвидшеному порядку розслідувати, кому належать права власності на майже півтори тисячі мистецьких об'єктів, вилучених під час обшуку в приватній квартирі у Мюнхені. Федеральний уряд Німеччини та баварська влада взяли розслідування у свої руки. Не менше шести експертів-мистецтвознавців відтепер працюватимуть над з'ясуванням походження картин відомих модерністів з мюнхенського скарбу.
Перед цим президент Всесвітнього єврейського конгресу (WJC) Рональд Лаудер в інтерв'ю газеті "Welt" закликав німецький уряд "показати картини", вимагаючи виставити онлайн усю знайдену колекцію. Він висловив критику з приводу того, що "згаяно дорогоцінний час", адже "ані можливі претенденти, ані можливі свідки у процесі повернення не стають молодшими".
"Недостатня відкритість"
Прокуратура Аугсбурга проводить розслідування стосовно 79-річного Ґурлітта щодо ухиляння від сплати податків. Представники слідчих органів вилучили мистецькі твори на його квартирі ще в лютому 2012 року. Про цю знахідку стало відомо лише тиждень тому з журнальної публікації. Батько Ґурлітта в часи Третього рейху був центральною постаттю з продажу об'єктів мистецтва, які нацисти вилучали або за безцінь купували в законних власників.
Вашингтонський дослідник історії нацистських грабувань у сфері мистецтва Віллі Корте вважає оприлюднення 25 картин недостатнім. "Уряд ФРН зробив перший крок, аби послабити міжнародний тиск", - заявив він. Однак, за його словами, ключове питання, як бути з картинами колекції Корнеліуса Ґурлітта, "залишається нез'ясованим".