Факти про Трампа та Паризьку кліматичну угоду
3 червня 2017 р.Близько 30-ти хвилин знадобилось президенту США Дональду Трампу для того, щоб обґрунтувати вихід США з Паризької кліматичної угоди. При цьому він жодного разу не використав словосполучення "зміни клімату". Трамп говорив про гроші та робочі місця: "Паризька кліматична угода - просто останній приклад того, як Вашингтон приєднався до угоди, укладеної винятково в інтересах інших країн і шкідливої для США. Адже кошти за це ляжуть тягарем на американських робітників, яких я дуже люблю, та платників податків унаслідок втрати робочих місць, нижчих зарплат, закриття фабрик і подальшого спаду в економіці та виробництві".
Трамп навіть цифри навів: за його даними, якщо США виконуватимуть умови угоди, до 2040 року виробництво паперу знизиться на 12 відсотків, цементу - на 23 відсотки, заліза й сталі - на 38 відсотків. Вугільну промисловість він бачить на 86 відсотків у мінусі, а видобуток газу скоротиться на 31 відсоток. Через цю угоду, на думку Трампа, може зникнути 6,5 мільйона робочих місць у промисловості. Середній дохід сім'ї зменшиться на 7000 доларів. Спад в економіці стане настільки відчутним, що американський ВВП знизиться на три трильйони доларів, вважає господар Білого дому.
Дослідження противників захисту клімату
Як повідомляє Washington Post, статистика, якою сипав Трамп, міститься в дослідженні, проведеному на замовлення Торговельної палати США та експертної групи ACCF (American Council for Capital Formation). Обидві установи - противники Паризької кліматичної угоди. Природозахисна організація Greenpeace ще у 2005 році зазначала, що ACCF фінансується однією з найбільших нафтових компаній світу - ExxonMobil. Близька до ACCF компанія ICCF (International Council for Capital Formation) перед кліматичними переговорами у Кіото мала "згуртувати навколо себе концерни, що заробляють на відсталих щодо кліматичних аспектів технологіях, аби торпедувати подальший перебіг кліматичних переговорів".
У своїх розрахунках автори доповіді використали значно вищі кліматичні цілі, ніж ті, які обіцяв екс-президент США Барак Обама. Крім того, в ній не були враховані можливі позитивні наслідки скорочення викидів парникових газів. На додачу, автори дослідження не сподіваються на те, що "зелена" енергетика розвиватиметься й надалі, стаючи дешевшою. В одній з приміток зазначається, що дослідження "не враховує потенційні переваги скорочення обсягів викидів… Модель не зважає також на ті поки що не розроблені технології, які могли б у довготривалій перспективі скоротити витрати".
З іншого боку, наведені Трампом статистичні дані суперечать тим розрахункам, які були зроблені експертами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Згідно з цими даними, політика захисту клімату швидко компенсує ті витрати, на які підуть країни Великої двадцятки (G20). Це має окупитися в вигляді економічного зростання, створення нових робочих місць та модернізації.
Несправедлива угода?
У своїй промові Дональд Трамп дорікнув Китаю та Індії, що ті, за умовами угоди, можуть і надалі без обмежень розвивати енергетику на викопних видах палива. "Китай матиме право будувати сотні нових теплових електростанцій, що спалюватимуть вугілля, Індія зможе подвоїти кількість (теплових. - Ред.) електростанцій, та й Європа й надалі зможе споруджувати вугільні ТЕС. Згідно з Паризькою угодою, вони зможуть це робити, а ми - ні", - сказав президент США. На його погляд, така ситуація - несправедлива.
Але насправді все не так. Угода щодо захисту клімату нічого не дозволяє й нічого не забороняє. Тут радше кожна країна заявляє, наскільки вона готова скоротити власні викиди в атмосферу, й яким чином вона збирається цього досягти. Крім того, в січні цього року Китай зупинив спорудження понад сотні запланованих вугільних ТЕС. Споживання вугілля у Піднебесній скорочується третій рік поспіль. У КНР погодились скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 60-65 відсотків. Натомість мільярди інвестуватимуть у вітрову та сонячну енергетику, а також у спорудження нових атомних електростанцій.
Індія теж пообіцяла, обмежити обсяги парникових викидів за період з 2005 по 2030 роки на 33-35 відсотків. Як саме досягатимуть цієї мети, - вже клопіт самої Індії. Водночас Індія, так само як і решта країн-підписантів угоди, муситиме подавати регулярні звіти щодо того, як просувається справа зі зменшенням викидів у атмосферу.
Чи варті 0,2 градуса того?
Дональд Трамп поставив під сумнів доцільність самої Паризької кліматичної угоди. "Навіть якби всі країни дотримувались умов Паризької угоди, то це скоротило б зростання температури до 2100 року лише на 0,2 градуса", - зазначив він. Дійсно, є чимало критики з боку експертів, що умов угоди замало для досягнення цілей обмеження глобального потепління на рівні не більше двох градусів до 2100 року. Проте, Паризька угода - крок уперед, порівняно з укладеною в грудні 2009 року в Копенгагені угодою.
Трамп також посилається на дослідження Массачусетського технологічного інституту, опубліковане ще 2015 року. Утім, журналісти видання Washington Post наводять слова одного з авторів дослідження, який взагалі не згоден з висловлюваннями Трампа, що заради такої буцім незначної цілі не варто взагалі дотримуватись умов угоди. На думку дослідника, Паризька угода - досить гнучка, до 2030 року всі країни мають можливість скорегувати свої цілі. Та й справді, є дослідження, автори яких не виключають, що виконання досягнутих у Парижі умов могло б призвести до скорочення потепління на 0,8 градуса.
Чи зарадять нафта й газ у боротьбі з бідністю?
Дональд Трамп виходить з того, що відновлювальної енергетики замало для покриття потреб економіки США. "Відновлювальні види енергії зможуть покрити зростання наших потреб лише тоді, коли ми матимемо економічне зростання лише в один відсоток. Але я очікую приросту від трьох до чотирьох відсотків", - наголосив Трамп. Утім, його оптимізм щодо обсягів зростання майже ніхто не поділяє.
Трамп також вказав у своїй промові на те, що Сполучені Штати володіють найбільшими на планеті резервами енергоносіїв. "Цього досить, щоб вивести мільйони американських робітників з бідності. Але під дією Паризької угоди, ми зробимо ці резерви недоступними, залишивши величезні народні багатства невикористаними", - застеріг він. Та й справді, США видобувають більше нафти та газу ніж будь-яка інша країна в світі. З 2012 року США безроздільно посідають перше місце в світі з видобутку цих видів палива. Але це досягається й в тому числі за рахунок вкрай суперечливих технологій фрекінгу.
Відновлювальна енергетика як економічний фактор
Водночас у самих Сполучених Штатах значно зросла частка вітрової та сонячної енергетики на ринку, і ці види відновлювальної енергетики стали значно дешевшими. Наразі в сфері відновлювальної енергетики в країні зайнято більше людей, ніж у сфері видобутку викопних видів палива. І тут справа не лише в технологічних гігантах на кшталт корпорацій Facebook чи Google, які вимагають від своїх постачальників електроенергії струму саме з відновлювальних джерел. Так само й інші великі корпорації переходять на політику активнішого захисту клімату.
Водночас після промови Трампа окремі штати та великі міста заявили, що вони й надалі дотримуватимуться домовлених в Паризькій угоді обсягів викидів. До таких міст належить і Пітсбург, мером якого є Білл Педуто. Раніше Трамп заявляв: "Мене обрали для того, щоб представляти Пітсбург, а не Париж". На це Педуто відповів: "Раніше у нашому місті спостерігалось те, що зараз побачиш у Китаї, де повітря настільки забруднене димом, що вуличні ліхтарі лишаються ввімкненими 24 години на добу. Педуто планував ще 2 червня видати спеціальне розпорядження, яке б залишало чинним виконання містом умов Паризької угоди.