Сталося, як і гадалося: навіть, якщо в оточенні американського президента і були ті, хто прагнув відрадити Трампа від цього рішення, він все ж пішов напролом. Усупереч рекомендаціям багатьох економістів та захисників довкілля, США вийшли із Паризької кліматичної угоди. Очевидно, що Трамп не помітив (або ж йому байдуже) те, що опинився тепер в ізоляції. Німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) після невдалого саміту "Великої сімки" ще раз намагалася йому втовкмачити, що в питаннях клімату розклад сил 6 до 1. Єдині, хто проти - США.
Американський ізоляціонізм єднає інших
а відміну від попередніх років, американська блокада навіть сприяє єднанню інших країн. Раніше було переважно так: якщо Америка крутить носом, то і Китай та Індія теж не співпрацюють. Але тепер обидві азійські країни виявляють готовність робити кроки задля скорочення парникових викидів. Навіть символічним є те, що на тлі рішення Вашингтона голови урядів як Китаю, так і Індії відвідують цього тижня Берлін. Тягти цей віз далі вони будуть тепер разом із європейцями.
Згуртованість інших великих країн, навіть без США, щодо необхідності дотримуватися Паризької кліматичної угоди - хороша новина для захисту клімату. Проте невігластво хаота із Білого дому сильно вдаряє по цьому почину: по-перше, тому, що наступними роками належить зробити вирішальні кроки задля скорочення парникових викидів, кажуть науковці. По-друге - в інших країнах цей поворот вже давно почався з переходом на відновлювану енергетику. У США теж. Але нафти і вугілля ще багато. Для справжнього переходу в еру сонячної енергетики, викопні види палива мають відійти в минуле. У США тепер цього ще довго не станеться. Хоча жоден тямучий промисловець, навіть у США, більше не робитиме ставки на вугілля,перехід на екологічні чисті джерела енергії значно уповільниться.
Взяти ініціативу в свої руки
Слід самим вершити свою долю, не покладаючись на Америку. Такого висновку дійшла Анґела Меркель після останньої зустрічі з Дональдом Трампом. Тепер рішення, що стосуються захисту клімату, вона може швидко втілити у життя у тісній співпраці з Францією, а також з Великобританією, яка дотримується у цьому питанні схожих поглядів. Необхідне зближення з Африкою та Азією, посилення довіри, розробка проектів та ноу-хау. При цьому варто не забувати про контакти з американськими штатами, регіонами та містами. Від повторних розмов з Дональдом Трампом на тему клімату користі буде катма. Він не іде назустріч. І цим діє на шкоду власній країні. Але справа захисту клімату це переживе.