Чи повернеться з Сімферополя ахенський Пуліан?

"З Криму надходять обнадійливі сигнали", - повідомив в інтерв'ю DW директор Ахенського художнього музею Сюрмонда-Людвіґа Петер ван ден Брінк. Він розповів, що німецький музей згідно з досягнутими з українцями у 2011 році домовленостями надіслав до Сімферополя пропозицію про повернення до своєї колекції кількох картин. Нині це питання мають вивчити українські юристи.

Натомість директорка Художнього музею Сімферополя Ларина Кудряшова каже, що розмови про повернення картин передчасні. "Зараз ми говоримо тільки про саму можливість так званого рівноцінного обміну. Німецька сторона заявила, які роботи вона хоче отримати та запропонувала до обміну низку картин. Однак ми їх ще не бачили! Тож вести мову про будь-які "обнадійливі сигнали" передчасно", - наголосила вона.

Забарні переговори

Вазагалі перемовини між німецьким та українським музеями тривають уже кілька років. Почалось усе 2008-го, коли туристична пара з Німеччини, яка відвідувала Сімферопольський музей, побачила в експозиції картину із зображенням Ахенського собору. Відтак виявилось, що кримський музей володіє понад вісьмома десятками картин, які були вивезені з Німеччини під час Другої світової війни.

"У Сімферополі нині перебувають 76 картин з ахенської довоєнної колекції, три з Дрездена та одна з Потсдама. А загалом в Сімферополі 87 полотен з Німеччини, однак точніше походження решти ми поки що не встановили", - пояснив ван ден Брінк. Він додав, що, за його даними, ще кілька картин з колекції Музею Сюрмонда-Людвіґа зберігаються зараз в Севастополі, Алупці та Одесі. "Взагалі, за нашими оцінками, зараз німецькі музеї претендують на повернення з України лише 10-20 відсотків того, що було вивезено. І поки сховища українських музеїв закриті для ознайомлення, ми не можемо встановити, що і де ще може перебувати", - пояснив директор ахенського художнього музею.

Втім, повернути до Німеччини навіть ідентифіковані картини - не проста справа. Художній музей Сімферополя, як і раніше, відмовляється вести переговори про реституцію, тобто повернення картин Німеччині як власникові, адже вважає їх компенсацією за власні втрати під час війни.

Ларина Кудряшова пояснила в інтерв'ю DW, що довоєнна колекція сімферопольського музею складалась з понад трьох тисяч предметів, які були націоналізовані у палацах та маєтках Південного узбережжя Криму. "Це були царські зібрання, колекції вельми заможних людей Росії. І до війни ми мали без перебільшення розкішну колекцію, до якої входили і роботи західноєвропейських художників та майстрів. Усі твори були варварськи знищені у 1941 році".

Як компенсацію за знищену колекцію у повоєнний час музей у Сімферополі й отримав роботи з ахенського зібрання. Однак, до 2006 року усі полотна перебували на горищі музею і лише після приходу туди Ларини Кудряшової були виставлені на експозицію.

Тож, за словами директорки Сімферопольського художнього музею, головне зараз - не втратити набутого. "Якщо ми почнемо віддавати те, що отримали після війни, то музей буде знищено вдруге", - переконана Кудряшова.

Кому належать картини?

Однак для Ахена віднайдені в Україні картини мають не тільки реальну мистецьку, а й суто історичну цінність, адже йдеться про класичне зібрання, яке засновник колекції Бартольд Сюрмонд наприкінці XIX століття передав місту. Згодом ця колекція розширилась завдяки пожертвам громадян колишньої столиці Франкської держави Карла Великого.

Серед полотен, які опинились у Криму, натюрморт голландця Яна Дірвена, "Іван Хреститель" іспанця Педро Орренте та величезна картина фламандця Хендрика де Клерка "Венера у кузні Вулкана".

Однак, які саме картини зараз прагне повернути Ахен, директори музеїв не кажуть. Ван ден Брінк привідкрив завісу цієї таємниці тільки у тому, що це "не найдорожчі полотна з колекції, але ті, які мають для Ахена особливе емоційне значення, якого вони не мають для Сімферополя". Одним з таких полотен може бути робота Пуліана, на якій зображений Ахенський собор.

Вирішуватимуть чиновники

Врешті-решт, каже ван ден Брінк, справу повинні будуть вирішити державні органи обох країн: міністерство закордонних справ Німеччини та міністерство культури України.

Адже, як запевняє ван ден Брінк, "з нашого погляду, власником ахенських картин є Музей Сюрмонда-Людвіґа". Слова директора ахенського музею ґрунтуються на положеннях німецького законодавства та нормах міжнародного права, за якими власником вивезеного "трофейного мистецтва" є саме ФРН.

Водночас за українським законодавством, колекції та зібрання державних музеїв становлять державну частину музейного фонду України, тобто є державною власністю України. "Картини не можуть передаватись нікуди навіть всередині країни, не кажучи вже про закордон", - пояснює Ларина Кудряшова.

Через цю колізію вивозити картини із Сімферополя на експозицію за кордон просто ризиковано: загроза конфіскації полотен Німеччиною є вельми реальною.