В Україні з'явився фіскальний бізнес-омбудсмен

У серпні на новостворену посаду уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі був призначений колишній віце-президент Американської торговельної палати та керівник Українського медіа-центру реформ Тарас Качка. Про обов’язки фіскального бізнес-обмбудсмена та найбільш розповсюджені скарги від бізнесу він розповів у інтерв'ю DW.

DW: Що є спільного та відмінного у роботі бізнес-омбудсмена та уповноваженого з питань підприємництва, якого називають фіскальним бізнес-омбудсменом?

Тарас Качка: Це два проекти, які доповнюють один одного. Бізнес-омбудсмен - це інституція, яка є посередником на рівні уряду, а я більше працюю з ДФС та в системі ДФС. Тобто, в принципі, це більше ініціатива ДФС створити посаду, людина на якій є незалежною та допомагає вирішувати питання з бізнесом.

Більшість скарг до бізнес-омбудсмена стосувались податкової, і зрозуміло, що фактично ті самі звернення надходять і до нього, і до мене. Жодних особливих інструментів співпраці не передбачається, оскільки в цьому немає великої потреби, а є абсолютно відкриті робочі відносини. Взагалі питання якоїсь конкуренції чи ускладнення механізму немає, тому що ми фактично є гравцями в одній команді, спрямованій на врегулювання проблем бізнесу.

Яким чином відбувається ваша співпраця з фіскальною службою?

Є люди, які звертаються до мене як до інституції - з листами. Я опрацьовую ці листи, звертаюсь до відповідних структурних підрозділів ДФС, ми разом з ними оцінюємо ситуацію, як вони реагують. Я намагаюсь розуміти, яким був би прийнятний спосіб вирішення проблеми, ми шукаємо його і пропонуємо всім. Тобто це більше формат медіації.

Яку користь від уповноваженого може отримати ДФС?

Для ДФС цей проект є корисним, оскільки як і будь-якій структурі, яка змінюється, їй потрібна допомога, щоб змінити підходи в реагуванні на запити бізнесу. Структурі, яка змінюється, є допоміжною альтернативна точка зору на те, як можна врегулювати ту чи іншу проблему, з якою звертається бізнес. Тому для ДФС це більше інструмент, який допомагає знайти іншу точку зору, як це зробити ефективніше та простіше. З іншого боку, суто з практичної точки зору, це непоганий механізм консолідації всіх звернень, які є.

Які найпоширеніші скарги надійшли від бізнесу?

На сьогодні пріоритет номер один - це питання роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Вона запрацювала в реальному режимі фактично одночасно з моїм призначенням. У багатьох підприємств виникли різні питання, зауваження та пропозиції, і досить багато було питань оперативного характеру щодо системи електронного адміністрування. Левову частину з них вже вдалося врегулювати.

Є низка звернень щодо митниці, митної вартості, управління ризиками на митниці. Про це теж була розмова з відповідними структурами. Зрозуміло, що дуже багато питань пов’язані зі скаргами щодо якості перевірок, але тут питання більше носить системний характер. Ми працюємо над тим, щоб зрозуміти, яким чином змінити підхід ДФС до оцінки первинної документації та господарської діяльності підприємства, оскільки дуже багато проблем виникають у цій площині.

А хто саме до вас звертався? І скільки скарг надійшло на цей час?

На сьогодні сумарно було близько сотні звернень. Зверталися асоціації, торгівельні палати, Асоціація платників податків, Федерація роботодавців України, Європейська бізнес-асоціація, індивідуальні підприємства - в принципі, вибірка є всеосяжною.

Чи були якісь скарги на корупційні дії зі сторони працівників ДФС?

Кілька випадків було, але говорити про те, що вони займають левову частку скарг, не можна. Насправді в основному це конкретні проблеми щодо ПДВ та перевірок. Зазвичай характер скарг стосується дій ДФС як такої. А якщо там імпліцитно приховані якісь корупційні чинники, то насправді дуже рідко про це повідомляється.

Ви працюєте сам, чи є люди, які вам допомагають?

Мені допомагає секретаріат інвестиційної ради при ДФС, який допомагає опрацьовувати скарги та вести їх реєстр. А питання щодо того, чи будуть потрібні великі ресурси, стане зрозуміло після більш-менш репрезентативного періоду роботи.

На сьогоднішній день головне питання - зрозуміти, яким чином це буде насправді ефективний механізм для допомоги як бізнесу, так і ДФС в її реформуванні.

На вашу думку, в майбутньому уповноважений з питань підприємництва більшою мірою консультуватиме бізнес чи буде залучений до законотворчої діяльності?

Насправді найбільша додана вартість від такої чи подібної інституції - десь посередині. Вона полягає у тому, щоб знаходити системні проблеми та рішення для них. Це не обов’язково законодавчий рівень, це може бути рівень адміністративних практик, внутрішніх документів. Не всі питання вирішуються законами, деякі вирішуються на технічному рівні.

Потрібно, щоб велася постійна робота з аналізу того, яким чином можна покращити ефективність діяльності будь-якої великої системи, а тим більше - такої важливої як ДФС. На сучасному етапі розвитку державного управління існує потреба того, щоб була людина, яка б аналізувала, як велика структура співпрацює зі своїми клієнтами. Головне питання - осмислення того, на що найбільше скаржаться, чому скаржаться та що потрібно для того, щоб це вирішити.