Осінь патріарха
13 серпня 2012 р.14 березня 2012 року у храмі Христа Спасителя у Москві патріарх Московський Кирил презентував свою нову книгу – «Таємниця покаяння. Великопосні проповіді (2001-2011)». Тверда палітурка, 496 сторінок. На обкладинці – профіль очільника РПЦ, що схилив голову. Як можна дізнатись із передмови, одна з головних тем – милосердя.
Милосердя – це та християнська чеснота, яку російські правозахисники, актори, письменники, музиканти, західні зірки від Стінга до Ніни Гаґен і Мадонни закликають виявити до учасниць панк-гурту Pussy Riot Марії Альохіної, Надії Толоконнікової та Катерини Самуцевич. У п'ятницю, 17 серпня, Хамовницький суд у Москві може винести вирок і засудити дівчат, які майже півроку відсиділи у слідчому ізоляторі, до трьох років колонії.
«Установка на покарання»
Незважаючи на заклики громадськості, Російська православна церква «пробачати» не квапиться. Говорити про милосердя можна лише після суду, заявив на початку серпня протоієрей Всеволод Чаплін, голова синодального Відділу із взаємозв'язків церкви і суспільства. Раніше він висловлювався проти тривалого тюремного строку для Pussy Riot. Від початку скандалу керівництво РПЦ зайняло жорстку позицію. Говорячи про акції Pussy Riot, патріарх Кирил використовував слова «кощунство», «духовне злодійство» і «насмішка диявола».
24 лютого декілька дівчат у кольорових масках влаштували те, що вони назвали «панк-молебень». За їхніми словами, акція була політичною і направленою проти тодішнього кандидата у президенти Володимира Путіна, голосувати за якого закликала РПЦ. Церква сприйняла витівку дівчат на свій рахунок. «Я знаю, як надривається душа нашого народу», - заявив Кирил. За його словами, інцидент «не повинен залишитись непоміченим». Слова патріарха збулися. Скандал довкола Pussy Riot справді отримав широкий розголос у ЗМІ і про нього знає більшість росіян, розповіла DW Наталія Зоркая, соціолог Левада-центру у Москві.
За даними опитувань, проведених Левада-центром, частка тих, хто вважає позбавлення волі на кілька років адекватним покаранням знизилась з 47 % у квітні до 33 % у червні. Однак, за словами Зоркої, «серед православних переважає установка на покарання».
Патріарх у центрі скандалів
За оцінками соціологів, православними віруючими у Росії себе називають три чверті населення, хоча церковних норм і приписів дотримується лише один з десяти. Разом із президентом країни та армією церква входить до трійки інститутів, які мають найвищий рейтинг довіри серед росіян, говорить Зоркая.
Це підтверджують й інші соціологічні служби. За даними Всеросійського центру вивчення суспільної думки, Російській православній церкві довіряють 64 % опитаних росіян. Водночас рівень довіри до священиків складає 50 % і за минулі два роки упав на 15 %.
Останнім часом РПЦ опинилася у центрі одразу кількох скандалів. Окрім справи Pussy Riot, великий резонанс у ЗМІ отримала історія з замальованим на офіційному фото дорогим годинником Кирила. Хвилю критичних зауважень викликала і новина про квартиру голови РПЦ у центрі Москви, а також про багатомільйонний позов проти одного з сусідів Кирила. Сам патріарх вважає, що став об'єктом інформаційної атаки.
Експерти: РПЦ відштовхує молодь і середній клас
«Церква виступає за жорстке покарання для Pussy Riot, оскільки вважає, що це буде прикладом для інших молодих людей, які хотіли б виступити проти неї у такій напівнасильницькій-напівакціоністській формі», - говорить Микола Мітрохін, науковий співробітник Центру з вивчення Східної Європи при Бременському університеті.
Мітрохіна дивує жорстка реакція церкви: «Якщо раніше церква намагалася балансувати між інтересами різних суспільних груп, не сваритися з інтелігенцією, з московським і пітерським середнім класом, то тепер вона відверто пішла на розрив цих відносин». У підсумку «градус нелюбові до РПЦ підвищиться у середовищі міської молоді», говорить експерт.
Подібну думку висловлює і соціолог Наталія Зоркая: «Церква відштовхне певну частину мислячих людей». Ця частина, за оцінками Зоркої, складає близько 5-7 відсотків тих, хто вважає себе православними і «співвідносна з частиною ліберально-демократично налаштованих громадян».
З російськими колегами погоджується і австрійський експерт Ґергард Манґотт, професор університету Інсбрука. На його погляд, наслідком справи Pussy Riot і жорсткої позиції РПЦ стане віддалення православної церкви у Росії від освіченої міської молоді. У середньостроковій перспективі це лише зашкодить церкві, вважає Манґотт.
Восени протести проти РПЦ?
Австрійський політолог не виключає, що після винесення вироку Pussy Riot критичне ставлення до РПЦ всередині російського суспільства може посилитись, а антицерковні виступи можуть стати предметом для нових хвиль протестів восени.
Це може нашкодити протестному руху, вважає Ґергард Манґотт. За його словами, «немала частина» учасників демонстрацій, які сколихнули Росію після виборів у Держдуму у грудні 2011 року, належить до націоналістичного табору і підтримує «більш сильну роль РПЦ у суспільстві». Якщо протести повернуться проти церкви, «це може сприяти розколу у середовищі демонстрантів», попереджає політолог.
Крім того, протестний рух, що виник у великих містах Росії, «поки не зміг перкинути місток до населення у провінції», де «близкість до Російської православної церкви значно більша», ніж у Москві чи Санкт-Петербурзі. Тому жорстка критика церкви через суд над Pussy Riot може «ще більше ускладнити» контакти протестного руху з консервативним населенням сіл і малих міст, підсумував Ґергард Манґотт.