Скандинави замислились про вступ НАТО

Через кримську кризу в Швеції та Фінляндії знову постало гостре питання – чи вступати до НАТО? Чи захистить Північноатлантичний альянс цілісність двох країн у разі спроб воєнної агресії Росії? Віце-прем’єр-міністр Швеції Ян Бйорклунд днями закликав до фундаментальних змін в оборонній доктрині, додавши, що волів би, аби це запустило процес приєднання до НАТО.

Швеція і Фінляндія вже віддавна співпрацюють з НАТО за програмою "Партнерство заради миру", але зберігаючи при цьому нейтральність. "Вже той факт, що Швеція і Фінляндія обговорюють можливість вступу до НАТО - демонструє, що поведінка Путіна дає зворотний ефект", - заявив в інтерв’ю DW професор міжнародних відносин університету Джорджтауна і старший співробітник Ради з міжнародних відносин Чарльз Купчан. Він вважає, що цим вторгненням до Криму і подальшою анексією Путін нагнав страху на сусідні держави.

Скандальні навчання

Розмови про оборону в Швеції розгорілися в березні цього року, коли Росія провела маневри поблизу шведського острова Готланд. Відтак Швеція передислокувала на острів два винищувачі. Торік російські ВПС провели навчальну атаку на Швецію. Тоді, щоправда, відреагувала тільки служба повітряного патрулювання НАТО в Балтійських країнах: до районів навчань вилетіли літаки НАТО з Литви.

Після російських маневрів поблизу Готланда почалися домисли про те, чи не збирається Росія захопити острів, мовляв , звідти простіше почати інтервенцію до країн Балтії. Співробітник Інституту міжнародних відносин "Клінгендаль" в Гаазі Дік Зандее в інтерв'ю DW висловив думку, що ці чутки "роздуті шведської пресою". "У Росії є наземні кордони з Латвією, Литвою та Естонією, найпростіше і атакувати суходоло " , - вказує він і додає, що не бачить реальної загрози.

Але як бути, якщо Швеція і Фінляндія справді захочуть вступити в НАТО? Чарльз Купчан нагадує , що Кремль спочатку був проти розширення Альянсу. Але оскільки Швеція і Фінляндія ніколи не були радянськими республіками, їх вступ до НАТО "не був б сприйнятий Росією як така ж провокація, як вступ балтійських республік або переговори про членство Грузії та України", - вважає він.

Росія відповість економічним тиском?

Можливості економічного тиску з боку Росії на Швецію і Фінляндію дуже обмежені. Швеція закуповує газ у Росії, але газ - лише невеликий сегмент загального енергоспоживання, підкреслює співробітник вашингтонського дослідницького центру Атлантична Рада Ерік Блаттберг. Фінляндія трохи більше залежить від газових постачань, але в цілому може обійтися без них. Але, крім членства в НАТО, у Швеції та Фінляндії є інші можливості. Наприклад , Швеція активно бере участь в операціях НАТО. Фінляндія може долучитися. Друга можливість - зміцнювати співробітництво в рамках Північноєвропейського оборонного союзу, куди, крім цих двох скандинавських країн, входять члени НАТО Данія, Ісландія та Норвегія.

Професор балтиморського Університету імені Джона Гопкінса Кристофер Чіввіс вважає, що хоча в НАТО не зобов'язані захищати країну, що не входить до складу альянсу, це не означає, що Швеції не прийдуть на допомогу у разі потреби. "І якщо настане така кошмарна ситуація, якщо ми побачимо, що є небезпека того, що може розсипатися вся архітектура безпеки, то, думаю, НАТО буде серйозно обговорювати, як допомогти Швеції відбити напад".

Вступ Швеції та Фінляндії в НАТО залежить від Путіна

Опитування громадської думки показують, що ставлення шведів і фінів до НАТО змінилося на краще. "Але у Фінляндії більш популярний оборонний союз з Швецією, ніж членство в НАТО" , - вказує професор університету в Тампере Туомас Форсберґ. Дік Зандее вважає , що все зараз залежить від президента Росії Володимира Путіна. Якщо він після анексії Криму продовжить свою агресивну політику, то громадська думка схилиться на користь вступу в НАТО. Такої ж думки дотримується і Чарльз Купчан. "Я вважаю, що якщо справа обмежиться Кримом , і Росія не буде вживати подальших воєнних дій проти України, то й дискусії про приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО вщухнуть самі собою".