«Південний потік» як розмінна монета в приватизації українських газових мереж
7 вересня 2010 р.
Перебуваючи в Лондоні, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко запропонував Росії відмовитися від будівництва газопроводу «Південний потік», а натомість сконцентрувати спільні зусилля на українській газовій трубі. Український дипломат переконаний, що проект економічно невигідний самій Росії і може загрожувати екології Чорного моря, дном якого проходитиме майбутній російський газопровід.
Партнери говорять різними мовами
Аргументи української сторони цілком обґрунтовані, вважає провідний експерт центру ім. Разумкова Володимир Омельченко. «Однак партнери говорять різними мовами «Українська сторона намагається вести з «Газпромом» економічну дискусію. Але не треба забувати, що «Газпром» є механізмом російської влади у проведені Росією своєї зовнішньої політики. Цим проектом Росія хоче політично впливати на Європу», - наголошує Омельченко.
Європейці не втручатимуться
За його словами, Росія ні за що не відмовиться від проекту «Південний потік» навіть за умови того, що його вартість утричі дорожча за можливість прокачувати до Європи газ українською газотранспортною системою. Експерт центру ім. Разумкова припускає, що російська сторона шантажуватиме Україну «Південним потоком», аби приватизувати українську ГТС, однак зрештою так і не відмовиться від цього проекту.
Європейці підтримують українську позицію щодо «Південного потоку», бо мають альтернативний «Набуко», зауважують оглядачі. Але відкрито підтримати Україну в цьому ЄС не поспішатиме.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук