Захист даних

Німецька канцлерка Анґела Меркель переконана: Німеччина, які США, повинна захищати себе через інтернет від імовірних нападів терористів. "Від нас самих залежить, станемо ми діяти активно чи віддамо себе в руки терористів. Нині вся комунікація пішла в інтернет", - констатувала глава уряду ФРН.

Але до прагнення держав збирати інформацію в інтернеті захисники особистих даних ставляться вельми скептично. "Не потрібно бути прихильником теорії змови, аби припустити, що дані, які збираються для боротьби проти тероризму, використовуються і в інших цілях", - заявив уповноважений з питань захисту даних у Берліні Александер Дикс. Захист від тероризму став нині, за словами Дикса, "вбивчим" аргументом, який використовується для виправдання будь-якого кроку.

Що збирає розвідка?

Федеральна розвідувальна служба Німеччини BND, відповідно до чинного законодавства, може перевіряти на підозрілий зміст лише до двадцяти відсотків закордонної комунікації з ФРН. Досі німецька розвідка через технічні проблеми перевіряла начебто лише п'ять відсотків такого обміну даними. Для цього фахівці фільтрують потоки інформації на центральних вузлових пунктах, вишукуючи там певні ключові слова.

Тепер відділ, який займається цим, планують розширити. У бюджеті Федеральної розвідувальної служби мають виділити п'ять мільйонів євро для фінансування діяльності проти кібернападів. Цю інформацію вже підтвердив речник німецького уряду. Водночас він заперечив наміри ще більше посилити спостереження. Видання Spiegel повідомило, що уряд підготував для цього програму на сто мільйонів євро. За цією інформацією, упродовж наступних п'яти років мають посилити роботу відділу технічної розвідки німецької спецслужби. Речник Федеральної розвідувальної служби Німеччини відмовився коментувати DW цю інформацію. А міністр юстиції Сабине Лойтгойссер-Шнарренберґер в інтерв'ю Deutschlandfunk сказала, що їй нічого невідомо про таку програму.

Брак контролю

Для масштабної розбудови контролю, на думку фахівців з питань захисту даних, бракує правової бази. Як стверджує Констанце Курц із комп'ютерного клубу "Хаос", нині розвідка діє у непрозорій "сірій зоні", тобто "ніхто серйозно не перевіряє, що роблять спецслужби".

Парламентська контрольна комісія, що покликана наглядати за діяльністю Федеральної розвідувальної служби Німеччини, "не може здійснювати справжнього контролю", вважає Курц. Це утворення у Бундестазі налічує дванадцять депутатів, але вони не мають права розголошувати таємниці. Кожен громадянин, за яким стежить розвідка, має бути поінформований про це. Але це інформування подекуди триває впродовж років, нарікає Курц.

Захисти себе сам

Програма американських спецслужб з масштабного збирання даних, плани розбудови німецької Федеральної розвідувальної служби, "збирачі" даних Facebook, Google та інші - приватної сфери в інтернеті, схоже, більше не існує. Утім, той, хто хвилюється за безпеку своїх даних, не повинен повністю залишити мережу. Потрібно просто вживати запобіжних заходів, радить Констанце Курц, адже технічний захист комунікації став відносно простим. Електронні листи та телефонні розмови можна зашифровувати, а всю діяльність у мережі проводити в анонімному модусі. Ці процедури є безпечними і зазвичай не сповільнюють роботу. Відповідні програми можна безкоштовно знайти в інтернеті.

Утім, багато людей не усвідомлюють загрози, не відчувають, що їх це також може стосуватися. Хоча насправді кожен може потраприти під приціл спецслужб чи у сіті мисливців за даними. Навіть ті, хто в професійному житті зобов'язаний зберігати таємницю - наприклад, адвокати - часто легковажно поводяться з інформацією. Те саме стосується і деяких підприємств. "Там потрібно обов'язково запроваджувати програми шифрування", - стверджує Курц, адже промислове шпигунство теж є поширеною практикою.