Зброя масового спостереження
11 червня 2013 р.Новина про американську державну програму глобального спостереження PRISM здійняла у Євросоюзі реакцію обурення. Але одкровення Едварда Сноудена, який мав доступ до секретної програми, насправді шокували лише широку громадськість, тоді як для певного вузького кола осіб у Європі там не було, власне, нічого нового. "Те, що оприлюднив Сноуден про PRISM, посвяченим давно було відоме,- твердить Беньямін Берґеманн, автор німецького блогу netzpolitik.org та член організації Digitale Gesellschaft, покликаної захищати права людей в інтернеті.
Ще у 2012 році в аналітичній записці, підготовленій на замовлення Європейського парламенту, констатувалося, що "компетентні органи США мають доступ до цих даних, починаючи від 2008 року". Автори цього дослідження критикували представників ЄС за те, що ті не мають жодного поняття про потенційні можливості спецслужб США здійснювати масове політичне спостереження.
Викликає подив, відзначалося в дослідженні, що до середини 2011 року "ані Єврокомісія, ані законодавці країн-членів, ані Європарламент не знали про поправку FISAAA 1881a до закону про зовнішню розвідку США. Хоча вона на той час вже три роки як набула чинності. Дослідники пояснювали, що закон дає відповідним структурам у США право доступу до інформації у так званих Clouds, "хмарах", у тому числі негромадян Сполучених Штатів. Отже, Євросоюз зневажає захист своїх громадян - таким був нищівний висновок авторів.
Один з авторів дослідження, співробітник Центру дослідження конфліктів у Парижі Жульєн Жандебо в інтерв’ю DW підкреслив, що європейці інвестували багато енергії у боротьбу з кіберзлочинністю та захист приватної сфери в інтернеті. Однак якщо йшлося про загрози з боку держав, то погляд Євросоюзу завжди звертався на Китай та Росію.
Щоправда, у ЄС також дебатувалося американське законодавство, зокрема так званий Patriot Act, який дозволив спецслужбам вести прослуховування з метою вчасного виявлення терористичних намірів. Однак європейські політики поводились із США у цих питаннях дуже делікатно, вважає експерт Жандебо.
Права європейців - у смітнику
У Євросоюзі користувачі комп'ютерів можуть захищати недоторканність своїх даних у судовому порядку. Натомість у США такі правові можливості відсутні. І тому коли йдеться про захист прав на міжнародному рівні, європейці зі своїми законами безпорадні.
"Це симптоматично, що багато законів, ухвалених у США, торкаються європейських громадян, і їхнє право розпоряджатися власними даними викидається у смітник, - каже Ніколас Хернанс (Nicholas Hernanz) з Центру європейських політичних студій у Брюсселі. - Моторошно від того, що собою являє законодавча ситуація".
Захисники прав людини в інтернеті сподіваються, що тепер законодавцям у ЄС стане зрозуміло, наскільки важливо захищати інформацію та приватну сферу. "Якщо нинішній витік інформації про PRISM не стане поштовхом для цього, то вже ніщо не стане",- вважає Жульєн Жандебо.
На думку паризького дослідника, європейці повинні більш упевнено доводити американцям свої уявлення про право. "Якщо розглядати безпеку як право людини, тоді все можна виправдати, у тому числі зневажання іншими громадянськими правами, - зауважує Жандебо. - Ми ж кажемо: безпека - це засіб, але не мета."
Як наголосив блогер Беньямін Берґеманн, викриття PRISM дуже чітко демонструє, що страх перед тероризмом та поняття превентивної безпеки, яке закріпилося в суспільстві, досягнуло свого апогею.