Чи допоможе стратегія реінтеграції Криму повернути півострів

Після двох з половиною років окупації Росією Криму в Києві почали говорити про необхідність ухвалення стратегії реінтеграції півострова. Хоча у країні усвідомлюють - поки марно сподіватися на повернення цих територій під український контроль. Однак експерти зазначають, що така стратегія Україні вкрай необхідна.

"Мова сьогодні йде не лише про повернення територій. Мова йде про розум, про серце мешканців Криму", - каже голова громадського об'єднання "За демократію через право" Марина Ставнійчук. На її переконання, через економічні проблеми, яких зазнає нині Росія, жителі Криму готові переглянути своє ставлення до неї.

Із прицілом на майбутнє

Самої стратегії ще немає, є лише окремі напрямки роботи, про які звітують окремі міністерства, а також деякі бачення щодо наповнення цього документу. Зокрема у міністерстві юстиції наголошують, що вже розробили й апробували порядок видачі документів жителям Криму для отримання громадянства України. І вважають, що цей напрямок має бути пріоритетним у майбутній стратегії.

"У нас сьогодні є спрощений порядок отримання свідоцтв про народження. А це той єдиний документ, який дозволяє отримати всі інші права людині, яка народжується в Криму", - каже заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов. Також, на його думку, там має бути пункт про недопущення міжнародної легітимізації влади Росії у Криму.

За словами Петухова, Україна вже подала позов до Європейського суду з прав людини, який може юридично закріпити відповідальність Росії за окупацію півострова. "Європейський суд з прав людини - це той орган, який, зокрема, підтримав незаконність окупації Північного Кіпру, а також визнав присутність Росії у Придністров'ї та її відповідальність за те, що там відбувається. Тому ми покладаємо великі надії на це", - сказав Серій Петухов, виступаючи на парламентських слуханнях щодо стратегії реінтеграції Криму та Севастополя у Верховній Раді в середу, 15 червня.

Міністерка освіти України Лілія Гриневич, своєю чергою, наголосила, що її відомство робить все, аби не відштовхнути кримську молодь від України. Серед таких кроків: механізм отримання атестату про загальну середню освіту екстерном і створення особливих умов підготовки до ЗНО для дітей із Криму, які хочуть продовжувати освіту на "материковій" Україні.

Гриневич вважає, що акцент у стратегії потрібно робити саме на підтримці молодого покоління Криму. "Виявляється, у XXI столітті можна всупереч міжнародному праву грубою силою забрати територію в держави, але не можна грубою силою завоювати прихильність людей. І тому ми переконані, що, в першу чергу, наше завдання - це боротьба за людей, які потім здійснюватимуть реінтеграцію Криму", - заявила очільниця міносвіти.

Депутати ж наполягають, що у стратегії реінтеграції Криму передусім має бути передбачено відновлення на півострові української теле- та радіотрансляції, аби "боротися за душі людей". Також стратегія, на думку народних обранців, має визначити, що робити з колаборантами, які нині співпрацюють з незаконною владою у Криму.

"Є ті люди в Криму, які мають пам'ятати: невідворотно настане покарання їх за ті дії, коли вони допомагали окупації Росією території Криму", - заявив заступник голови фракції "Блоку Петра Порошенка" Олексій Гончаренко. На його думку, особи, які в судовому порядку будуть визнані колаборантами, не повинні мати права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування як Криму, так і решти України.

Стратегія на полицю?

Експерти називають ініціативи щодо реінтеграції жителів Криму позитивними, однак нереалістичними. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що реінтеграції людей має передувати деокупація Криму чи хоча б розроблена на державному рівні стратегія повернення півострову до складу України. Такого документу українська влада поки теж не має, зазначає експерт.

"Ніхто не згадує, що для реінтеграції Криму спочатку треба повернути півострів під свій суверенітет. Є надбудова, а базис відсутній. Тому ця стратегія може лежати на полиці ще років 10-15 так і не застосованою", - каже Октисюк.

Натомість аналітик фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Руслан Кермач навпаки переконаний, що останнім часом збільшується вікно можливостей для України повернути Крим під свою юрисдикцію. Українська влада, на його думку, не повинна зволікати з розробкою стратегій. "Стратегії деокупації та реінтеграції мають бути розроблені одночасно. Якщо до Криму таки повернеться українська влада, то важливо, аби там її не зустрів опір місцевого населення. З цими людьми вже треба працювати і надсилати меседжі, що Україна їх не забула і не відхрестилася від них", - вважає експерт.

Коли саме і хто розроблятиме стратегію з реінтеграції Криму, поки не визначили. Поки ж профільний парламентський комітет лише збирає пропозиції щодо розробки документу та обіцяє врахувати зауваження, висловлені на парламентських слуханнях, для підготовки своїх рекомендацій уряду.